Враження з Брюсселя

Основою успіху євроасоціації України є формальні та неформальні зустрічі українських та європейських чиновників (їх останнім часом безліч). Але не все залежить від домовленостей між офіційними Києвом та Брюсселем. Суттєво роль відіграють зустрічі експертних кіл з України та Євросоюзу. «Дню» стало відомо, що минулого тижня група з чотирьох українських правозахисників провела в Гаазі та Брюсселі низку зустрічей з представниками парламенту та МЗС Нідерландів, з європарламентарями та їхніми помічниками, а також із делегатами кабінетів єврокомісарів та Європейської комісії. Основна тема для обговорень — питання, які на сьогодні є частиною порядку денного як Угоди про асоціацію, так і Угоди про візову лібералізацію у рамках діалогу про права людини.

«Йшлося про конкретні реформи, які сьогодні проводить Україна, — розповідає «Дню» одна з учасників поїздки, правозахисниця та співкоординатор проекту «Без кордонів» Ірина Федорович. — Я маю на увазі реформу прокуратури, міліції, кримінальної юстиції, проблему необхідності ухвалення антидискримінаційного закону та важливості вирішення питання вибіркового правосуддя, про прийняття яких в Україні говорять ще з початку 1990-х років».

Опитані днем правозахисники зазначили, що така поїздка до Європи була далеко не першою, адже процес моніторингу прогресу України щодо виконання вимог ЄС відбувається постійно. Утім, цього разу увага європейців до еволюції України в царині дотримання прав людини набула особливого значення: до вільнюського саміту залишилося всього пару тижнів, і вже сьогодні Заходу треба визначатися зі своєю позицією щодо України.

«Наші європейські колеги радо погодилися на запропоновані зустрічі і навіть сказали, що більш слушного часу для нашого візиту в Брюссель годі було й чекати, — зазначила у розмові з «Днем» правозахисниця, координатор міжнародних програм Центру Громадянських Свобод Олександра Делеменчук. — Однак ми доволі часто опинялися у незручній ситуації, коли люди, з якими ми бачилися, намагалися поставити нам, здавалося б, прості питання щодо того, чи варто підписувати Угоду про асоціацію. Або ж питали поради, чи слід заплющувати очі на те, що Україна так і не змогла виконати вимоги, які перед нею поставив Європейський Союз. Тобто європейці намагалися перенести це питання на нас. Ми ж лише відповідали, що не є політиками, а отже, жодних політичних рекомендацій давати не можемо».

Правозахисники кажуть, що тільки констатували: процес євроінтеграції завжди сприяв проведенню реформ в Україні і був інструментом того, щоб просувати на перший план питання прав людини. «При всьому цьому ми також скрізь наголошували, що не може бути компромісу щодо дотримання прав людини, проблеми вибіркового правосуддя. Бо останнє не вичерпується лише звільненням або відправкою на госпіталізацію якоїсь однієї людини. Насправді це набагато ширше питання, — каже експерт Центру Громадянських Свобод. — Саме тому ми й намагалися наголосити на тому, що, на жаль, зараз за геополітичними розмовами губиться основна сутність питання європейської інтеграції, тому що європейська інтеграція — це насамперед розмова про цінності, верховенство права і свободи, з чим у більшості людей і асоціюється Європейський Союз».

Насправді, зізнаються правозаступники, певний прогрес у сфері захисту прав людини в Україні за останні роки таки прокльовується. Погоджуються з цією думкою і європейські вартові з дотримання громадянських прав та свобод. Однак останнім часом і ті, й інші вкотре переконуються, що вже розроблені фахівцями законопроекти продовжують гальмувати на рівні українського парламенту.

Як зазначає Олександра Делеменчук, у Європі до логіки дій української влади та опозиції уже навіть звикли. Тому й не дивно, приміром, що слова групи українських депутатів, які завітали в Брюссель напередодні приїзду правозахисників і назвали днем «Х» для ухвалення всіх необхідних євроінтеграційних законів вівторок, 19 листопада, самі європейці оф-рекордс оцінили вельми іронічно. Очевидно, що Україна увесь час ставить все нові й нові дедлайни, але результату не демонструє. 

«Європа дуже болісно сприйме можливе непідписання Угоди про асоціацію, — ділиться враженнями після спілкування із європейськими колегами пані Делеменчук. — Надто вже багато сил і праці було вкладено для того, щоб реалізувати прагнення України стати європейською країною не лише в плані географічному, а й, у тому числі, правовому. Надто вже багато зроблено для того, щоб ми змогли виконати всі вимоги ЄС. Проте я впевнена, що діалог між Європейським Союзом і Україною у будь-якому разі триватиме», — підсумувала фахівець.