Як у Вінницькому університеті «навчають» викладачів
Керiвник «Злагоди» вживає далеко не лагiднi методи стосовно тих, хто не пiдтримує чинного Президента.
Обрання пiвроку тому головою обласного об'єднання «Злагода» ректора Вiнницького державного технiчного унiверситету Бориса Мокiна i наступна заява вузу про те, що кандидатуру Леонiда Кучми пiдтримав увесь унiверситетський «колгосп», особливого зацікавлення до себе не викликали.
Усiм i так було зрозумiло, що колективний «одобрямс» про людське око — це одне, а перебування наодинці з виборчим бюлетенем у кабiнi для голосування — це дещо iнше. Надалi вже цiлком закономiрно: Борис Мокiн стає довiреною особою Л.Кучми по Ленiнському виборчому округу № 11. Звичайно, за такого розкладу вiдверта пiдтримка будь- якого iншого кандидата працiвниками навчального закладу стала неможливою. Варто зайняти невірнопідданську позицію — i можна поплатитися, як це сталося із заступником проректора (щоправда, вже колишнiм) із виховної роботи, гуманiтарної полiтики та культурних зв'язкiв Петром Слотюком, який, до речi, донедавна був заступником голови саморозпущеної обласної органiзацiї СДПУ(о). З ним зустрiвся кореспондент «Дня».
— Петре Володимировичу, із чого почалося непорозумiння?
— Конфлiкт виник іще 17 травня, коли ми приїхали зi з'їзду Соцiал-демократичної партiї України (об'єднаної), де вiнницька органiзацiя зайняла вiдому позицiю i не пiдтримала кандидатуру Леонiда Кучми. Засiдання ректорату почалося саме з такого запитання: «Як ви могли?». Я вiдповiв: «Позицiя партiйної органiзацiї — це позицiя партiйної органiзацiї, i нiякого стосунку до роботи вузу вона не має». Тодi Борис Iванович сказав: «Ви повиннi визначитися, бути з нами чи не бути, i натякнув на те, що я повинен «написати заяву». Пiсля ректорату я пiшов у кабiнет i написав заяву такого змiсту: «Я не буду переконувати Вас, Борисе Iвановичу, в тому, наскiльки правильна постановка питання стосовно моєї позицiї щодо висунення кандидатом на посаду президента Леонiда Кучму, тим бiльше, що рiшення партiйної органiзацiї, до якої я належу, нiякого стосунку нi до вузу, нi до його керiвництва не має. Це по-перше. По-друге, я не дуже розумiю, чому питання виховної роботи у ВДТУ пов'язується з висуненням i пiдтримкою Л.Кучми на президентських виборах?! Однак якщо ви вважаєте, що моя позицiя, яка була висловлена на партiйному форумi моєї партiйної органiзацiї, заважатиме виконанню обов'язкiв заступника проректора з виховної роботи, я, виконуючи вашу волю як ректора, складаю із себе повноваження заступника проректора з виховної роботи». Заяву я вiддав проректору, i на цьому все фактично закiнчилося. Ректор її не пiдписав, i я думав, що на цьому емоцiйний спалах згас i в конфлiктi поставлено крапку.
Проте 31 травня на ректоратi було поставлено питання, щоб узагалi вiд мене забрати виховну роботу, тобто контакти зі студентами, мабуть, щоб я не вiв агiтацiю. Хоч конкретного рiшення ректорат із цього приводу не прийняв, менi не зовсiм добре було на душi. А ще через два тижнi на ректоратi довелось почути таке: дозвiл на будiвництво гуртожитку отримано вiд влади, тож якщо хтось в опозицiї до влади, то нехай вiн отримає житло за свiй рахунок.
— Отже, крапку не було поставлено?
— Нi, просто настав деякий перiод затишку. 2 серпня я пiшов у вiдпустку i мав вийти 28 вересня. А 20 серпня, пiд час моєї вiдпустки, з'являється наказ про звiльнення мене з посади заступника проректора у зв'язку з тим, що я не пiдготував i не узгодив усi документи з вiдкриття нової спецiальностi «дизайн», i з тим, що, за вибiрковим опитуванням студентiв молодших курсiв, погано працюють куратори. По-перше, безпосередньо на мене не були покладенi обов'язки з вiдкриття нової спецiальностi — це, як мовиться, не моя парафiя, хоч я цим питанням займався i необхiднi документи пiдготував. Що стосується кураторiв, то це громадська робота викладачiв, яка не оплачується, тому взагалi дуже важко знайти людей, якi б виконували цi функцiї. Таким чином мене перевели в доценти кафедри культурологiї i дизайну, вивели із членiв ректорату та членiв ученої ради, а також зняли доплату в розмiрi 35 вiдсоткiв вiд посадового окладу.
I то б іще пiвбiди, але 25 серпня вiдбувся розподiл житла. Я стояв третiм у черзi на позачергове одержання житла як молодий спецiалiст, що приїхав сюди на роботу за направленням. Житла менi не дали нi за ректорською чергою, нi за профспiлковою, а залишили жити в старiй малометражнiй «хрущовцi».
— Що стало поштовхом до такого загострення конфлiкту? Саморозпуск обласної органiзацiї СДПУ(о) в липнi?
— Менi про це точно нiхто нiчого не сказав, але безслiдно така акцiя минутися не могла. Можливо, спрацювали мої слова кореспонденту «Зеркала недели», якi було надруковано в першiй половинi серпня, про нашу пiдтримку Олександра Мороза та Євгена Марчука. Зрештою, мене бiльше вразило iнше. Якщо керiвник вважає, що я не виконую якiсь обов'язки, то вiн може мене звiльнити або перевести на iншу посаду, але коли ведуть боротьбу з моєю сiм'єю, з моїми дiтьми, не даючи менi житла, на яке я законно претендую i яке заробив, то це вже рiч аморальна. Я не знаю, щоб хтось серед членiв ректорату вузу займався полiтичною дiяльнiстю i ризикнув мати позицiю, протилежну до схваленої. Це дуже небезпечно, бо вона викликала б таку реакцiю, як моя позицiя щодо Леонiда Кучми.
ДО РЕЧІ
Вчора голова ВР Олександр ТКАЧЕНКО , відкриваючи IV сесію парламенту, наголосив, що у своїй передвиборній боротьбі проти інших кандидатів чинний Президент «використовує абсолютно недозволені прийоми». Він звернув увагу на загрози звільнення з роботи, тиск силових структур, розорення підприємств, які висловлюються за іншу, ніж Л.Кучма, кандидатуру, — повідомляє УНІАН.
