Як забезпечити «транзит» влади?

Цивілізований перехід влади від попереднього президента до наступного — це не тільки гарні заяви і картинка. Це насамперед ефективна передача влади, коли країна мінімально відчуває вакуум у прийнятті рішень першими особами держави. Відчуває безпеку. Це — в цивілізованих країнах, — скажете ви. Але ж ми прагнемо до стандартів західного світу. І слід відходити від практики, коли «вибори — це війна на знищення» або «після мене хоч потом». На цих виборах з’явився сигнал, коли після брудної передвиборчої кампанії кандидат, що програв, простягнув руку кандидату, що виграв.

«Результати екзит-полів дають мені підстави зараз зателефонувати моєму опонентові і привітати його, — заявив чинний президент Петро ПОРОШЕНКО одразу після завершення голосування у другому турі 21 квітня. — Хочу наголосити, що особисто я і вся моя команда готова підставити плече президенту в усіх його рішеннях, які відповідатимуть національним інтересам України і наближатимуть нас до Євросоюзу і НАТО. Між офіційним оголошенням виборів і інавгурацією я готовий без жодних обмежень витрачати будь-який час для того, щоб допомогти новому президенту увійти в курс справ в найменших деталях».

Результати голосування насправді не залишали Порошенку ніяких шансів, але треба віддати належне, він визнав поразку і повівся як політик демократичної країни. Для українських реалій це велика рідкість. Зазвичай переможені кандидати відмовчуються або не визнають результати і починають судитися. Можливо, єдиним виключенням був перший президент України Леонід КРАВЧУК, який ще в 1994 році, по-перше, погодився на дострокові президентські вибори, а по-друге, визнав їх результати і передав владу. Хоча питання були.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Потрібно одразу сказати, що по своїй суті президентські вибори 1994 року були спровоковані і сфальсифіковані. Головним замовником була Росія, яка за допомогою Кучми і комуністів реалізувала свій план, — пише у своїй новій книзі «Перший про владу» Леонід Кравчук. — Я тоді одразу сказав, що не збираюся, з ними боротися: ніде не виступав і не подавав у суд, тому що знав, що нічого не доб’юся. Вони навіть Центральну виборчу комісію купили (грошима, обіцянками і т.д.). Звичайно, програвати завжди складно, тим більше знаючи, що у 1991 році за тебе проголосували майже 20 млн виборців. Я був налаштований на перемогу, але довелося сприйняти ситуацію».

І ось сьогодні Петро Порошенко у своїй заяві продемонстрував абсолютно демократичний підхід. Але як це проявляється на практиці? Після другого туру пройшов майже тиждень, чи зустрівся чинний гарант з Володимиром Зеленським, чи запрошував новобраного президента на якісь зустрічі, наради? В прес-службі Зеленського нам повідомили, що «контактів не було і поки немає інформації, щоб подібні зустрічі планувалися». Звичайно, ще є час, але хотілося б, щоб слова президента не розійшлися з ділом. Порошенко в даній ситуації має перевагу, тому що до інаугурації Зеленського є чинним президентом. Останній поки немає офіційного статусу, адже Центрвиборчком ще не оголосив остаточних результатів виборів. А отже слово за діючим главою держави, який має право запрошувати і поступово передавати справи майбутньому президенту.    

«Наскільки мені відомо, жодних контактів між командами діючого президента Порошенка і новообраного президента Зеленського не відбувалися, — підтверджує політичний експерт Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ. — Є цивілізований спосіб передачі влади, який передбачає введення в курс справи. У США, наприклад, коли попередній президент йде, то він проводить такий собі «лікнеп» для наступника. У нас так само, президент має розповісти як працювати з Генштабом, спецслужбою, Державною службою охорони... До речі, ДСО вже запропонувала Зеленському зустрітися найближчим часом. Це перша служба, яка виступила з подібною ініціативою. «Наскільки мені відомо, інаугурація нового президента буде призначена на кінець травня. І, звичайно, до цього часу президент може запросити Зеленського на зустріч чи нараду. Але керівництво Адміністрацією Президента потрібно передавати комусь, тому природно, щоб зустріч відбувалася між командами Порошенка, Зеленського, і є таке поняття, як перехідна адміністрація. Крім того, Зеленський, як і його команда, яка прийде в АП,  мають отримати доступ до державної таємниці. Перед цим їм необхідно пройти перевірку СБУ».      

Одна справа — передача влади в мирний час, яка має свої ризики, а інша — в умовах війни, коли ставки набагато вищі. У 2014-му Кремль вже скористався певним владним хаосом в Україні, анексувавши Крим і окупувавши частину Донбасу. Так, всі ці роки Москва не припиняла агресію проти України, однак сьогодні, користуючись перехідним періодом, вона знову пішла в наступ. Ще до другого туру президентських виборів було рішення Росії про заборону з 1 червня експортувати до України нафту та нафтопродукти. Днями ж Путін підписав указ про спрощений порядок отримання російського громадянства для жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей. Ці виклики вимагають додаткових зусиль і швидкої передачі влади в Україні.

Як це відбувається на Заході, зокрема в США? «Традиція перехідного періоду, коли влада передавалася від одного президента іншому, пройшла свою довгу історію, — розповідає Олександр МОЦИК, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (2010—2015 рр.). — Її мета — підготувати новообраного президента до виконання його функції як глави держави і глави уряду, тому що у США президент є і главою держави, і головою уряду. Спочатку на перехід було визначено 16 тижнів. Пізніше, у 1933 році, була зроблена поправка до Конституції, і встановили термін 11 тижнів. Перехід влади означає передачу повноважень від старої команди новій. У цей період новообраний до вступу на посаду президент, як правило, робить дві важливі речі. По-перше, він оголошує основні постулати своєї внутрішньої та зовнішньої політики, тобто як він збирається керувати країною чотири роки. По-друге, він називає прізвища людей, яких він збирається призначити на ключові посади в державі та уряді, тобто в Раді національної безпеки та міністрів. Зокрема, це стосується посади держсекретаря, міністра оборони, міністра юстиції та міністра фінансів. Це ключові посади в американській адміністрації. Передбачається також заміна близько 5 тис. держслужбовців, які мають подати у відставку в день інавгурації, щоб звільнити місця для нової адміністрації. І, звичайно, в цей період зустрічаються президенти. Це, як правило, відбувається вже перед самою інавгурацією і вони проговорюють основні речі. У США всі сигнали, які стара команда хоче передати новій, передають під час перехідного періоду. Також важливо те, що є практика створення робочих груп по конкретних напрямках з метою вироблення стратегії президента, уряду».

В свою чергу американіст, професор Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр ЦВЄТКОВ вважає, що Україна могла би скористатися американським досвідом. «Зазначу, що в нас поки що немає твердого контролю законодавчої та виконавчої влади. Єдині правила послідовності вибору парламенту та президентської влади встановили би прозорість порядку в міжвиборчий період», — каже Олександр Цвєтков.

Поки це завдання, над яким потрібно працювати всім політикам. «Міжнародне зацікавлення до новообраного президента потрібно використати для того, щоб посилити відносини з багатьма партнерами і не дозволити нашим опонентам чи ворогам скористатися відсутністю у нього політичного і дипломатичного досвіду, — коментує голова Комітету в закордонних справах Верховної Ради України Ганна ГОПКО. — Треба не допустити, щоб нам нав’язали якісь гібридні рішення, зокрема в контексті протидії російській збройній агресії. Президент Порошенко іде, але люди, які працювали в апараті, розуміють ключові стратегічні напрямки розвитку нашої країни. Це питання європейського та євроатлантичного курсу, енергетична безпека, культурна дипломатія, інформаційна сфера, співпраця з діаспорою... Команді Зеленського необхідно передати справи, розповісти нюанси перемовин, які, наприклад, були в закритому режимі, донести розуміння інтересів наших геополітичних партнерів... Якщо новообраний президент Зеленський хоче бути успішним у зовнішній політиці, то він може спокійно опиратися на існуючі здобутки і примножувати їх. Звичайно, зустріч між Порошенком і Зеленським була би правильною. В понеділок на погоджувальній раді парламенту ми вже запросили зовнішньополітичну команду Зеленського завітати в Комітет у закордонних справах для обговорення пріоритетних напрямків і найближчих заходів, які ми готуємо. Нам важливо знати позицію наступного президента. Нам всім дуже важливо показати західним партнерам, що Україна як суб’єкт буде продовжувати свій зовнішньополітичний курс і діяти професійно».