Як збираються голоси?

Чим обернеться для країни намагання влади остаточно протягнути зміни в Конституцію в частині децентралізації? 31 серпня 2015 року, коли народні депутати вперше голосували за ці зміни — тоді потрібно було 226 голосів, події біля Верховної Ради закінчилися трагедією — загинули чотири бійці Національної гвардії, не кажучи про десятки покалічених. Сьогодні потрібно 300 голосів, яких наразі точно немає. Це в розмові з «Днем» підтвердили депутати з різних фракцій. Однак, це не означає, що не триває пошук і консультації. Наступний тиждень — останній пленарний у нинішній сесії, а отже це остання можливість проголосувати за конституційні зміни.

«Наступного тижня це питання стоїть на порядку денному. За моєю інформацією, він (законопроект про внесення змін до Конституції. — Ред.) має з’явитися на порядку денному на четвер (28 січня. — Ред.)», — повідомив ЗМІ заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко. Про дату 28 січня заявляв і лідер Радикальної партії — Олег Ляшко. Але є й інша інформація, яку поширив «Апостроф» від народного депутата («БПП»), що побажав залишитися не названим: голосування може відбутися і 2 лютого, тобто в день, коли має закритися третя і відкритися четверта сесії роботи парламенту.

Тим часом 51 нардеп звернувся до Конституційного Суду з проханням пояснити процедурні нюанси внесення змін до Основного закону. Вони просять уточнити, що мається на увазі під словами «на наступній черговій сесії Верховної Ради»: йдеться про наступну за номером сесії парламенту після тієї, на якій було ухвалено законопроект, або про будь-якої наступної сесії.

«У конституціоналістів це викликає подив, тому що в Конституції все чітко записано, — коментує «Дню» суддя Конституційного Суду (2006—2015 рр.) Віктор Шишкін. — Мова йде про наступну чергову сесію, тобто остаточне голосування має відбутися на цій сесії. Не виключно, що це робиться для того, щоб отримати від КС саме таке рішення, відповідно ті, хто проштовхують зміни до Конституції, будуть кричати, що у нас немає іншої можливості як проголосувати тільки зараз».

Головним питанням, звичайно, залишається — як збираються голоси? На останньому круглому сталі в «Дні» (читайте в номері на 4—5-й стор.) один з експертів повідомив про наявність інформації про те, що «Коломойському пропонують забезпечити п’ять голосів від своїх депутатів — і Корбан буде на волі». На цю ж тему читаємо в «Фейсбуці» члена політради «УКРОПу» Дмитра Симанського, який, коментуючи блокування офісу партії в Києві невідомим людьми, написав: «Коли там уже це кляте голосування за путінську конституцію???(((». Відповідаючи ж на запитання — «чи є зв’язок?», написав: «Так».

Які процеси тривають в парламентських фракціях? Чи тиснуть на депутатів? Коли і як можливе голосування за конституційні зміни?

«ЖОРСТКИМ ТИСКОМ ЗАЙМАЄТЬСЯ ГЕНПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ»

Ігор ЛУЦЕНКО, народний депутат, «Батьківщина»

— Я бачу, що для переконання українських депутатів була включена дипломатична ланка. Наскільки я знаю, посольство Франції активно агітує та запрошує до себе на різні зустрічі та переконує депутатів голосувати за конституційні зміни. Позиція Франції зрозуміла — вони займаються м’яким тиском. В Україні почали з’являтися делегації європейських парламентарів саме для цих розмов. А от жорстким тиском займається Генпрокуратура України.

Загалом є різна інформація. Мені розповідали, що народний депутат Вадим Денисенко від «БПП» повідомляв журналістам, що нібито вони дуже сильно працюють і у Верховній Раді є 300 голосів.

Адміністрація Президента грає в коротку гру — їм потрібно вирішити короткотермінові проблеми. А рішення, яке пропонується в проекті конституційних змін, ці інтереси задовольняє. Шантаж «ми перестанемо вас стріляти в обмін на зміну державного устрою України» враховує бізнес-підхід акціонерів Адміністрації Президента і, перш за все, головного акціонера. Це задовольняє їх, оскільки на найближчі 3—5 років відсуне проблему Донбасу, але в загальному розвитку держави це буде величезний крок назад. Перш за все, тому, що держава відступить під силовим тиском.

Крім того, якщо брати інтереси «Народного фронту», який зацікавлений, щоб зберігати свій адміністративний вплив, то це залежить від можливості Арсенія Петровича залишатися при владі. Яценюк же може залишатися при владі, допоки його підтримують західні партнери та МВФ. А наші західні партнери якраз і хочуть швидше закрити питання України. Тож бізнес-інтереси не глобального, а ситуативного порядку перемагають у вирішенні такого складного питання.

«ПОЗИЦІЯ АП, ЯКА НАМАГАЄТЬСЯ ПРОШТОВХНУТИ ЦІ ЗМІНИ, Є НЕЗРОЗУМІЛОЮ»

Руслан СИДОРОВИЧ, народний депутат, «Самопоміч»:

— Не можу сказати про інформацію щодо тиску з боку АП, хоча логічно припустити, що всередині фракції «БПП» такий тиск існує. Однак можна говорити про медійний тиск, який створюється в різний спосіб, на ті політичні сили, які мають позицію, відмінну від АП. Вони піддаються спробі публічного засудження, хоча спілкуючись з людьми ми бачимо протилежну ситуацію — люди не хочуть ані прийняття цих конституційних змін, ані надання «особливого статусу» окремим районам Донецької та Луганської областей, ані квазідецентралізації.

Перше, що є категорично неприйнятним для «Самопомочі» — те, що зміни до Конституції готувалися не українським народом чи парламентом, а політичними силами з-за меж нашої держави. Конституція — це акт суспільного договору між народом та обраною владою. Якщо влада нівелює значенням думки українського народу, виникає суспільне напруження чи збурення. Чим воно може закінчитися — ми бачили 31 серпня. Треба поважати позицію українських громадян. Якщо згадати риторику європейських лідерів часів Майдану, то вони закликали українців розійтися та дочекатися наступних президентських виборів. Але така позиція є неприйнятною бо український народ має право на власну думку та виражати її у той спосіб, який влада розуміє. Тож позиція АП, яка намагається проштовхнути ці зміни, є незрозумілою.

Водночас здійснюється міжнародний тиск. Ми можемо розуміти, що санкції, які змушені застосовувати європейські партнери стосовно Росії, спричиняють для них фінансові збитки. Але ми маємо чітко висловлювати позицію і аргументи України: конфлікт на Донбасі — не є локальним, не є лише українською проблемою, це не прикордонний конфлікт із Росією і навіть не проблема європейського масштабу — це проблема світового масштабу. Якщо провідні держави світу згенерують перекроювання кордонів у силовий спосіб, це буде потужним сигналом для всіх країн, що засоби і механізми світової колективної безпеки більше не працюють. Це може втягнути світ у стан хаосу, що є неприпустимим.

«СТАНОМ НА ЗАРАЗ Є БАЛАНСУВАННЯ НА РІВНІ 280—290 ГОЛОСІВ»

Єгор ФІРСОВ, народний депутат, «Блок Петра Порошенка»:

— Особисто я не відчуваю тиску, оскільки я парламентар з чіткою та публічною позицією. Я голосував проти конституційних змін у першому читанні і голосуватиму проти них зараз. Я також буду переконувати своїх колег голосувати проти, не дивлячись на те, що моя думка суперечить позиції фракції. А от щодо тиску на інших народних депутатів, то я припускаю, що зараз триває збір голосів, який може відбуватися різними методами.

Сподіваюся, що за зміни до Конституції немає і не назбирається 300 голосів. Але станом на зараз є балансування на рівні 280—290 голосів.

Крім того, що критикувати дані конституційні зміни, потрібно пропонувати альтернативи. Ми запропонували свій варіант конституційної реформи, зареєстрували законопроект про підготовку платформи для створення Конституції шляхом конституційних зборів. Цей процес проводився у більшості демократичних європейських країн за участі громадян, а Конституція виступила суспільним договором між ними та владою. Але чому альтернативи не розглядаються у вищих ешелонах влади України, мені важко сказати — це питання до керівництва парламенту і Президента, як ініціатора конституційного процесу.

«ПИТАННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН НЕ БУДЕ РОЗГЛЯДАТИСЯ НАСТУПНОГО ТИЖНЯ»

Леонід ЄМЕЦЬ, народний депутат, «Народний фронт»:

— До цього тижня підготовка депутатів для голосування за конституційні зміни в частині децентралізації не велася. Проблема в тому, що не зрозуміло, для чого і хто має збирати голоси. Президент заявив, що голосування можливе лише після того, як буде виконано ту частину Мінських угод, яка передбачає виведення військ російського агресора, терористів, обмін полоненими, припинення вогню. Всього цього не відбулося, а тому говорити, що парламент буде в цілому голосувати за конституційні зміни не доречно, бо для цього не виконані умови. Тож я думаю, що насправді питання конституційних змін в частині децентралізації не буде розглядатися наступного тижня.

У фракції «Народного фронту» ми ще не виробляли консолідовану позицію щодо проекту конституційних змін. Але це думка не лише моя, а й багатьох моїх колег, оскільки це питання критично важливе для майбутнього держави. Проголосувати за конституційні зміни у нинішній ситуації — означає легалізувати злочинців, зробити їх частиною української влади і, фактично, стати такими ж злочинцями, як і вони. Кожен свідомий громадянин має не допустити такої ситуації. Впевнений, що державне керівництво стоїть на таких же позиціях, бо інакше неможливо.

Що ж до позиції наших закордонних колег, то ще перед першим читанням проекту конституційних змін, помічник Держсекретаря США Вікторія Нуланд приїжджала до України та проводила зустрічі з народними депутатами. Тоді передбачалося, що в результаті росіяни виконають умови, передбачені Мінськими угодами, але наразі ці умови виконала лише українська сторона. Тож зараз такі розмови не ведуться, тому голосувати в цілому за проект змін ніхто не буде, доки на Донбасі залишається бодай один російський військовий, доки немає контролю над кордоном і доки не звільнено полонених.