«Якщо країну можна купити, то її вже не треба буде захоплювати»
Едвард Лукас – про «озброєну корупцію», ситуацію в Азові і «Північний потік-2»
«Економіка війни і війна економік» – такою була тема цьогорічного Львівського безпекового форуму, який проходив із 24 по 26 жовтня. Форум зібрав авторитетних експертів та посадовців із понад 10 країн світу. Головним гостем форуму став британський публіцист, віце-президент Центру аналізу європейської політики СЕРА Едвард ЛУКАС, який відомий своїми публікаціями про російську зовнішню і безпекову політику.
Едвард Лукас також є консультантом в галузі європейської та трансатлантичної безпеки, фахівцем в галузі енергетичної та кібербезпеки, шпіонажу та інформаційної зброї. У минулому він обіймав посаду головного редактора The Economist. Зараз веде щотижневу колонку в London Times. У 2008 році написав відому книжку «Нова холодна війна».
У Львові Едвард Лукас не лише взяв участь у панельних дискусіях і прес-конференції, але й прочитав головну лекцію форуму на його неформальному відкритті. У своїй промові Лукас назвав корупцією новою формою тероризму. «Із державною корупцією потрібно боротися як із фінансуванням тероризму, – зауважив британський аналітик.
Усі найцікавіші висловлювання Едварда Лукаса на Львівському безпековому форумі «День» занотував для своїх читачів.
«ПРОБЛЕМА РОСІЙСЬКИХ БРУДНИХ ГРОШЕЙ»
– Я займаюся темами Росії та Радянського Союзу ще з середини 1980-х років. За цей час я зауважив: все те, що тут відбувається, майже завжди зненацька заскочує нас на Заході. Коли я працював журналістом за залізною завісою у 80-ті роки, люди мало вірили в те, що комунізм впаде настільки безнадійно і абсолютно, як це в результаті сталося. У 90-х роках я жив у Прибалтиці. Тоді також ніхто не вірив, що ці країни зможуть стати настільки сильними, заможними й успішними, як вони стали тепер. Люди були переконані, що Росія залишатиметься дружньою країною. Вони не могли передбачити, що Путін настільки консолідує свою державу і буде провадити політику репресій у себе вдома та політику агресії за кордоном. Дуже багато часу нам знадобилося, аби зрозуміти, що енергетика, інформація і кібератаки можуть використовуватися як зброя. Також чимало часу пішло, аби усвідомити, що Росія використовує свою розвідку в досить агресивний спосіб, маючи конкретні цілі для неї ззовні. Ми були дуже подивовані тим, що Росія втручалася у Brexit і президентські вибори в США.
Можу зробити висновок, що нам досить добре вдається вирішувати проблеми після того, як вони виникли, але не вдається запобігати їм заздалегідь. Ми більш-менш розібралися із протистоянням російській військовій силі в Європі, зокрема, підсиливши Прибалтику, а також Польщу і Румунію. Ми починаємо зараз працювати з питанням поширення дезінформації. Більш-менш розв’язали проблему енергетики. То яка ж проблема наступна?
Основною темою моєї лекції на відкритті Львівського безпекового форуму була проблема російських брудних грошей, а також використання корупції як інструмента державної політики. Те, що ми зараз спостерігаємо, я б назвав «озброєною корупцією», тобто корупцією, яку використовують як зброю. І це проблема не лише країн так званої Східної Європи, але й Західної Європи.
Люди, які займаються питаннями безпеки, дуже радо обговорюють, наприклад, політику стримування, витрати на оборону, мобільність збройних сил, але вони зовсім не горять бажанням говорити про фінансову систему. Якщо нам потрібна безпека, тоді нам необхідно почати про це говорити. Потрібно нарешті зрозуміти, як давати раду з так званими «анонімними» компаніями, де ми не знаємо, хто ж є їх справжнім власником. Нам звернути увагу на те, як банки залучають злочинних клієнтів, походження доходів яких неможливо відстежити. Також є інші речі, які вже зараз використовує Росія і скоро почне використовувати Китай. Це явище можна описати так: «Якщо країну можна купити, то її вже не треба буде захоплювати».
Ми вже бачили в Україні, які жахливі наслідки може мати ця так звана «озброєна корупція». Зокрема, під час режиму Януковича і опісля. Звичайно, українці дуже розлючені з приводу цього. Але виділіть трохи своєї люті для людей на Заході, які допускають корупцію. Йдеться про банкірів і юристів, які допомагали Януковичу та його друзям грабувати країну. Він багато вклав у Межигір’я, але більшість його коштів проходили через різні офшорні інструменти і незаконні західні механізми.
Останні декілька десятиліть ми дотримувалися девізу «За вашу і нашу свободу». Зараз, думаю, його треба дещо переінакшити і сказати, що зараз ми боремося за вашу і нашу цілісність». Самостійно боротися з «озброєною корупцією» неможливо. Але якщо ми заохочуємо і підтримуємо корупцію, яка відбувається за підтримки держави, то й самі себе послаблюємо.
«Я БИ ЗАПРОСИВ ІНОЗЕМНИХ ПОСЛІВ НА МОРСЬКУ ПРОГУЛЯНКУ ПО АЗОВУ»
– Тішить, що питання протистояння російській агресії в Азовському морі нарешті обговорюються відкрито і публічно в Україні, бо досі ці проблеми ніби виникали таємничо і несподівано, й повністю замовчувалися українською владою. Ці питання треба було порушувати набагато раніше, коли росіяни тільки починали будувати Керченський міст. Українській владі треба дуже чітко заявити, які перед нею є стратегічні цілі, і як вона збирається їх досягати.
Я здивований, що так багато часу потрібно, щоб отримати човни берегової охорони від Сполучених Штатів Америки. Представники військово-морських сил України мають чітко заявити зі своїми союзниками про те, що збираються відстоювати право на вільну навігацію. Треба скоординувати всі заходи морської оборони і дипломатичні зусилля. Мені не хотілося б бачити, як історія Криму повторюється в Азовському морі, бо наслідки будуть катастрофічні.
До речі, маю пропозицію. Я би запросив іноземних послів на морську прогулянку по Азову. І сам би долучився до цього.
«БІЛЬШЕ НЕПОКОЇТЬ РОСІЙСЬКИЙ ВПЛИВ У НІМЕЧЧИНІ, НІЖ В УКРАЇНІ»
– «Північний потік-2» – це абсолютно політичний проект. І мені соромно, що Німеччина працює разом з Росією над його будівництвом. Він створить економічний бастіон в Німеччині, який Росія потім використовуватиме для здійснення політичного впливу. Мене насправді більше непокоїть російський вплив у Німеччині, ніж російський вплив в Україні. Бо ви можете розпізнати, відчути російський вплив, а німці не можуть.
Якщо це означатиме припинення транзиту газу через Україну, то це, однозначно, призведе до економічного шоку. Але в довгостроковій перспективі це може навіть бути на краще. Адже прибутки від цього транзиту протягом останніх 20 років були корупційною силою в Україні. Ці гроші осідали в кишенях політиків, чиновників і людей, які керують компаніями, що беруть участь в цьому процесі. Збагатилися ці люди, а не Україна загалом. Якщо це призведе до зникнення російського впливу в Україні, то це може бути хорошим знаком.
«РОСІЯ ВТРУЧАТИМЕТЬСЯ У ВИБОРИ В УКРАЇНІ»
– Росія взяла собі за правило втручатися у вибори в різних країнах. Ми бачили, як це відбулося в Німеччині, Франції, Італії, Сполучених Штатах і Великій Британії. Також Росія втручатиметься у вибори в України. Я більш ніж впевнений у цьому.
Найважливіше для журналіста – бути свідомим того факту, що таке втручання можливе, і що воно буде. Дуже уважно треба відстежувати матеріал, адже він може бути вкраденим хакерами і потім опублікованим. Наші американські колеги визнають, що для них було несподіванкою, що російські хакери зламали комп’ютери під час президентської кампанії Гіларі Клінтон, і потім це все оприлюднили. Ми настільки були захоплені цією публікацією і цим прочитанням приватних «емейлів», що не звернули уваги на те, що це була хакерська атака, проплачена сторонньою державою. Українці тут більш обережні і досвідчені в плані розпізнавання таких хакерських атак з боку Росії і провокацій. Тому що досвіду у вас більше. Завжди повторюю своїм колегам на Заході, щоб вони вчилися і переймали досвід українських ініціатив, які займаються розпізнаванням російської дезінформації.
«УКРАЇНА ВПОРАЛАСЯ З ВИКЛИКАМИ, ЯКІ ЗБИЛИ Б З НІГ БУДЬ-ЯКУ ІНШУ КРАЇНУ»
– Україна – це вже історія успіху. Так, ви досі маєте проблеми. Але виклики, з якими ви стикнулися – вони би збили з ніг будь-яку іншу країну. Маю на увазі фінансово-економічну, конституційну, геополітичну і безпекову кризи, із якими всіма Україна стикнулася одночасно у час, коли країна фактично залишилася без лідерів. І ви зберегли свою політичну систему, не допустили дефолту свого боргу, і вам вдалося зупинити військову агресію Росії на Сході і не допустити Новоросії, як це планувалося. Тому тут є дуже хороша позитивна історія, яку варто розповідати, зокрема в протистоянні російській агресії – це те, чого всі Західні країни могли би повчитися.
Найбільше Путін боїться того факту, що Україна перетвориться на хорошу історію успіху. Йому в найгірших снах сниться, що Україна може перетворитися на країну з вищими прожитковими стандартами, ніж Росія. Він не хоче побачити українську державу, в якій будуть кращі громадські послуги, адміністрація, краща інфраструктура. І все це зі збереженням плюралістичної політичної системи і верховенства права. Тобто громадяни матимуть більше прав і свобод, ніж росіяни. Тому зробіть так, щоб це відбулося.
«ОЗНАКА СИЛИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ КРАЇНИ, А НЕ ЇЇ СЛАБКОСТІ»
– Україні слід залучати більше іноземних інвестицій. Якщо трапиться нова глобальна економічна криза, то передовсім припинять давати позики так званим новим ринкам, і тоді буде складніше залучати інвестиції, продавати свої облігації. Росія в кращому становищі, щоб витримати економічну кризу, тому що в них нема такого боргу. З іншого боку, Росія надто залежить від товарного експорту, і одним із наслідків кризи може бути падіння цін на нафту. Оскільки в Україні більш диверсифікована економіка, вона має більшу стійкість.
Переконаний, що українцям варто і надалі ставити складні, критичні питання своєму уряду стосовно корупції, розподілу бюджету, особливо у сфері оборони. Це ознака сили демократичної країни, а не її слабкості.
Author
Дмитро ПлахтаРубрика
Подробиці