Їхній час минає...

Сьогодні Group DF Фірташа позбавлена центральної ролі у газовій сфері, яка їй належала колись. Проте зайнятий нею сектор доволі значний. Джерело, близьке до «Нафтогазу України», сказало «Дню», що структури Фірташа командують 22 «облгазами» (із 47) України. На питання, навіщо групі ці, здавалося б, малозначні структури, він почав цитувати фразу, яку можна зустріти на сайті компанії: ...консолідувати активи для більш ефективного управління. А насправді? «Той, хто контролює розподільний сектор, керує і доволі вагомим сегментом постачання для кінцевих споживачів, тобто тримає в руках оплату», — роз’яснює джерело. Приблизно те ж саме, але іншими словами написано і в стратегії групи: «...Саме зміни в системі управління і втілення кращих світових практик корпоративного управління дозволять не лише збільшити приплив інвестицій у газорозподільну галузь, але й приведуть до значного зростання капіталізації активів».

Але газовий бізнес в Україні для Фірташа — це, схоже, вже не основа, а периферія. Одним із ключових напрямів для Group DF є бізнес азотний. Холдингова компанія OSTCHEM, яка об’єднує відповідні активи, що займаються виробництвом азотних добрив, їх дистрибуцією і транспортуванням. Холдинг посідає третє місце у світі за об’ємом виробництва нітратів, четверте — за об’ємом виробництва аміаку і 12-те місце за об’ємом виробництва карбаміду. Крім того, «хімія» Фірташа (черкаський «Азот», горлівський «Концерн Стірол», «Північнодонецьке об’єднання азот», «Рівнеазот» і естонський «Nitrofert») виробляє також продукти органічного синтезу й органічні кислоти. Дистрибуцією добрив займається компанія «УкрАгро НПК», яка володіє найбільшою всеукраїнською мережею, що складається з 28 складів. За межі України хімічна продукція Group DF вирушає з морського спеціалізованого порту «Ніка-Тера», інфраструктура якого включає потужності з перевалки мінеральних добрив та інших сипких вантажів.

Медійний бізнес — це, мабуть, найвідоміша в Україні сфера діяльності Group DF. На медійний ринок вона вийшла порівняно нещодавно — 2013 року, придбавши контрольний пакет акцій компанії Inter Media Group. Мовленнєвий підрозділ цієї компанії включає телеканал «ІНТЕР», а також телеканал «ІНТЕР+», що здійснює міжнародне мовлення. У медіагрупи є й інші телеканали: «К1», «К2», «НТН», «Мега», «Ентер-Фільм», «Zoom» і «Піксель».

Найперспективніший і найдинамічніший сегмент бізнесу Group DF — видобуток і збагачення титаномістких руд, а також виробництво діоксиду титану. Цей ринок забезпечується продукцією Мотронівського гірничо-збагачувального комбінату (Дніпропетровська область), Міжрічинського гірничо-збагачувального комбінату і комбінату «Валки-Ільменіт» (обидва Іршанськ). На металургійному комбінаті «Юкрейніан Кемікал Продактс» (раніше «Кримський титан», м. Армянськ, Україна) виробляється титановий шлак, титанова губка і титанові злитки. На «Запорізькому титано-магнієвому комбінаті» (Запоріжжя) Фірташ володіє 49%. Group DF не приховував, що прагне створити вертикально-інтегровану міжнародну групу компаній, що охоплюватиме весь виробничий ланцюжок від видобутку титаномістких руд до виробництва різних видів кінцевої продукції. Не виключено, що саме подібні заяви («Group DF прагне стати одним із провідних гравців на світових ринках титанової продукції») раніше послужили відправною точкою для звинувачень Дмитра Фірташа в корупції індійських чиновників.

Порівняно з вищеназваними китами бізнесу тепличний комплекс «Синьков Агро» не так уже й вражає. Але й він приносить непоганий дохід. У господарстві встановлено сучасне голландське обладнання, застосовані передові ізраїльські технології вирощування овочів. Він оснащений комп’ютеризованими системами поливу, температурного контролю, подачі добрив та інших живильних речовин. Рослини цілодобово підсвічуються. Потужності комплексу дозволяють вирощувати до 4 тисяч тонн томатів, 1,55 тисячі тонн перцю і 350 тонн огірків на рік. Його площу планується розширити до 40 гектарів. Тут уперше в Україні почали в промислових масштабах виробляти перець.

Що чекає на цю імперію в разі екстрадиції Фірташа до Сполучених Штатів, де він, цілком можливо, повторить долю колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка? Директор енергетичних програм Центру світової економіки й міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський упевнений, що Group DF працюватиме так само, як і раніше, і не бачить для неї форс-мажору. Але політичні ризики для бізнесу Фірташа, на думку експерта, безумовно, існують. «Будь-який бізнес у нас не може існувати без політичного прикриття, — говорить Землянський. — З операційної точки зору компанії нічого не загрожує, її менеджмент знає свою справу    — правові питання і проблеми нерухомості. А в цілому за бізнес DF я спокійний: відтоді як DF в Австрії,  спроб що-небудь у нього відняти не було. Якісь розмови в соціальних мережах виникали, але вони закінчилися нічим. Можливі зміни в газовому бізнесі, але для цього потрібні рішення на законодавчому рівні».  Щоправда, із Землянським можна посперечатися: ще 25 січня Спеціалізована антикорупційна прокуратура  подала до суду другий позов про розірвання договору ФДМ зі структурами DF Group зі створення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК)».

«Якщо на Фірташа чекає доля Лазоренка, то можна прогнозувати переділ олігархічної власності в країні, — зазначає колишній прокурор, а нині керівник громадської організації «Публічний аудит» Максим Гольдарб. — Є два шляхи. Це можуть зробити або його «колеги» по клану, серед яких і наш Президент, або відбудеться якесь зовнішнє втручання. Але я щиро вважаю, що ця справа не може закінчитися для Фірташа погано. Повторення долі Лазаренка не буде. Міжнародна кон’юнктура змінилася. У світі є люди, зацікавлені в його благополуччі й у тому, щоб він не став Лазоренком №2».

Але Фірташа можуть повести й зовсім іншим шляхом, тим, який пройшов ще один недавно «розкуркулений» олігарх — Ігор Коломойський. Його Приватбанк, як відомо, націоналізували. Але колишній голова Фонду держмайна України Олександр Бондар таку можливість повністю виключає. «У Коломойського відібрали лише банк,  — говорить експерт, — а решта його власності поки залишається незмінною. По-друге. З Коломойським домовилися, що він мовчатиме... за певних умов. Та Коломойський і не знає стільки про нинішню владу, як Фірташ. Отже, я думаю, що Фірташа надто не діставатимуть... щоб він що-небудь не те, що треба... не розказав».

«А якщо його екстрадують до Америки, — продовжує Бондар, — то там він почне розповідати, незалежно від того, відбиратимуть тут його майно чи ні. Ми ж досі не знаємо мети американського правосуддя — що воно збирається зробити з Фірташем. Його можуть використовувати й проти Росії. А розповісти він може багато чого. Бо був біля керівництва нашої держави, й попереднього, й сьогоднішнього. Ви пам’ятаєте, як Кличко знімав свою кандидатуру на посаду президента. Тоді він зустрічався з Порошенком за участю Фірташа. Отже, він може знати такі речі, про які ми й не здогадуємося».

Відповідаючи на запитання «Дня» про ймовірність націоналізації власності Фірташа в разі його екстрадиції і потім засудження в США, президент Центру економічного розвитку й радник Президента України Олександр Пасхавер підкреслив, що Україна за 25 років незалежності не вдавалася до націоналізації. Приватбанк, за його словами, — це абсолютно інша історія — там була взаємна домовленість, та й активів по суті не було. «Що стосується пана Фірташа, то там вирішуватимуть банки, й це стосуватиметься якихось відносин власності. А крім того, претензії до Фірташа і його власності можуть бути й у інших країн. А що стосується України, то я про такі претензії не чув. Отже, для націоналізації його власності немає причин, й не зрозуміло, як може виникнути така ідея. Тоді в країні має бути нова ліва революція, що говорить: давайте забирати у багатих».

«Водночас я думаю, що ми сьогодні є свідками історичного процесу ослаблення найбільших олігархів, — додав експерт,          — просто їхній час минає».

Продовження теми.