Ймовiрне реформування стає реальним

«Українські громадяни, податками яких оплачується обороноздатність держави, повинні бути впевнені: армія не несе загрози жодній людині...» Виступаючи вчора на підсумковій щорічній колегії Міністерства оборони, Президент Леонід Кучма висловив жаль, що «не може бути переконаним, що трагедії (такі як у Броварах, у Криму, у Львові. — Авт. ) не повторяться», і закликав присутніх генералів, міністрів і парламентаріїв «зробити все від нас залежне, щоб уникнути повторення катастроф у майбутньому».

Базисом для ефективних перетворень у Збройних силах, на думку Президента, є атмосфера «безпеки та стабільності навколо України». Зазначивши, що «непрості проблеми з сусідніми державами вирішувалися за допомогою дипломатичних методів», Л. Кучма вважає, що й «розв’язання насущних проблем у військовій сфері залежить не так від військових, як від політиків і дипломатії». «Я маю на увазі передусім наші ускладнення (переконаний — тимчасові) у відносинах із НАТО», — сказав Президент. «Логіку, що якісь підозри (що стосуються розслідування «кольчужної справи». — Авт. ), які не мають ніяких реальних підстав, можуть ліквідувати процес співпраці України й НАТО» Президент «відкинув».

Болюче питання, м’яко кажучи, недостатнього фінансування ЗСУ (а значить — безпеки українських громадян) — після виступу міністра оборони Володимира Шкідченка відкидати не випадає. «День» вже писав про мінливість проекту бюджету-03 з цього приводу. Не станемо зайвий раз втомлювати читача нагромадженням цифр і відсотків. Більш красномовно виражається обороноздатність нашої держави в аналогіях. Фахівці підрахували, що в середньому на одного військовослужбовця, наприклад, сусідньої Польщі (сумарний особовий склад — близько 175 тис. чоловік) припадає — в українських грошових знаках — 115000 гривень на рік. У нас же з розрахунку на одного військовослужбовця річний бюджет чотиристатисячного війська теоретично становить 9000 гривень. Практично — і цього менше. Річ у тім, що українські військовослужбовці, на думку Кабінету Міністрів, можуть заробляти на нашу обороноздатність самостійно — за рахунок реалiзацiї непотрiбного армiї вiйськового майна. В. Шкідченко зазначив, що 86% витрат армії проходять у держбюджеті по спеціальному фонду. За підсумками поточного року, з 813 млн. грн. по спецфонду військові отримали лише 290 млн.

А ключовим поворотом вчорашньої колегії військового відомства, схоже, стала явна безперспективність спроб військової бюрократії підтримувати армію в нинішніх кількісних параметрах. Близько трьох тисяч артилерійських систем, понад три тисячі танків і стільки ж машин бойової піхоти... Загальна кількість перевищує аналогічні показники разом взятих армій Франції та Німеччини, але без належного технічного забезпечення і із застарілими ТТХ. Навіщо Україні танки, якi не стріляють, «на приколі»? Важко генералам було пояснити Верховному головнокомандувачеві і те, заради якої мети держава утримує сотні недоукомплектованих полків (точніше — їхнiх «полковників»). До речі, Президент зазначив, що «плинність кадрів» (семимильне скорочення офіцерського складу — на даний момент близько 2000 офіцерів подали у відставку, і падіння престижу професії військового) ні в якій мірі не стосується командного складу. Не беремося твердити про подібні тенденції в Польщі, але те, що звання практично кожного п’ятого офіцера ЗСУ не відповідає посаді, визнають і самі генерали. Не заперечують вони і наявності п’ятдесятитисячної черги військовослужбовців на житло. Генералів, є підстави вважати, у цій черзі не так уже й багато.

Не дивно, що після скнилівської трагедії окремою темою обговорення на колегії стала проблема виконання підготовчих нормативів. З’ясувалося, що говорити про це без докорів може лише командування Сухопутних військ і лише на 90%. Що стосується авіації (яку, зі зрозумілих причин, схильні розглядати, як індикатор стану ЗСУ), то, за даними В. Шкідченка, кількість навчальних вильотів скоротилася в порівнянні з 1998 роком з 8450 до 2750. Радувати такими цифрами ймовірного противника (дай, Боже, щоб вiн був лише на сторінках оборонної концепції нашої держави) можна доволі довго.

«Я наполягаю, щоб у бюджеті на наступний рік було враховано мінімальні потреби армії», — сказав Л. Кучма і запевнив, що «без цього ні в якому разі цей бюджет не підпише». В. Шкідченко, своєю чергою, зробив несподіване зізнання: методологію фінансових розв’язків реформування ЗСУ (тобто — на що тратити гроші) не відпрацьовано. І пообіцяв скоротити армію 2003 року на 24 тисячі чоловік і майже 900 одиниць озброєння. «Внаслідок цього мінімальна потреба на утримання Збройних сил України 2004 року поменшає приблизно на 250 млн. грн.», — сказав міністр.