Йосип ВІНСЬКИЙ: «Зацікавлені в розвалі справи Гонгадзе засіли на вершині влади»

Соціалістична партія України має серйозні розходження з партнерами по владній коаліції з приводу більшості питань внутрішньої політики. До такого висновку схиляє розмова з першим секретарем політради СПУ, народним депутатом України Йосипом ВІНСЬКИМ. Складається враження, що наявність в руках у партії ряду серйозних державних посад — чи не єдине, що поки утримує соціалістів від переходу «лінії опозиційності». Тож уже можна прогнозувати, що навіть залишившись офіційно «біля влади», на виборах 2006 року Соцпартія намагатиметься грати на опозиційному полі.

— В українських партій певного спектру з’явилася нова мода — «дружити» парами з політичними організаціями Росії. Приклад подала СПУ, уклавши договір із «Родіною» Дмитра Рогозіна. Майбутні парламентські вибори, як і недавні президентські, не обійдуться без російської «допомоги?»

— Можливо, хтось прагне саме цього. Але Соцпартія ставить за мету відпрацювання системи добросусідських відносин між Україною й Росією. Ми шукали собі партнерів, через яких можна було б здійснювати політичні контакти з Російською Федерацією. Ні з російською партією влади — «Єдиною Росією», ні з тамтешніми комуністами ми не можемо співробітничати з цілого ряду причин, вони мають інші відповідники в Україні. Як і СПУ, партія «Родіна» сповідує соціал-демократію та європейські цінності. Наше партнерство не передбачає ніяких форм тиску — ні їх на нас, ні нас на нис.

— Але не так давно лідер «Родіни» Рогозін заявив, що його партія братиме активну участь у наступних українських виборах...

— Не розумію, як політична партія іншої країни може брати участь в українських виборах, якщо законом в нас такого не передбачено.

— У будь-якому разі заява Рогозіна свідчить про явне прагнення втрутитися в український внутрішньополітичний процес. СПУ її опротестовувати не стала...

— Поки що я не бачу фактів, проти яких треба протестувати.

— СПУ буде користатися підтримкою «Родіни» на парламентських виборах наступного року?

— Підтримка буде — політична. Це нормально, якщо «Родіна» наш партнер.

— Вас навіть не відлякують їхні антиукраїнські заяви?

— Було й наше голосування проти ЄЕП. Але це ж «Родіну» не відлякало.

— Влада в Україні змінилась. Звинувачення на її адресу в політичних переслідуваннях залишилися...

— Я не бачу жодного факту політичного переслідування, доведеного в суді, хоча заради справедливості слід сказати: підстав для таких розмов недолугі чиновники дають чимало.

— При минулій владі в судах теж нічого подібного не підтверджувалося.

— Чому ж, за часів Кучми нам вдалося довести факт політичного переслідування представників СПУ Іванченка та Салова, останнього — в Європейському суді з прав людини. Сьогодні я не бачу за гратами нікого, в кого були б шанси довести, що він постраждав за політичні переконання. Хоча симптоми непрофесійної діяльності деяких чиновників, які тій системі служили, і цій служать, «під козирок» рапортуючи про виконання всіх вказівок, є. З цим треба боротися.

— А звільнення 18 тисяч держслужбовців?

— Таку ротацію виправданою не назвеш. Водночас стосовно цієї багатотисячної когорти я не знаю жодного судового рішення, яке б свідчило, що людину звільнили з політичних мотивів. Чиновники мають йти до суду. І там доводити, що їх звільнили незаконно.

— Може, звільнені чиновники просто не вірять нашим судам, які дослухаються не лише до закону, але й до так званого «телефонного права?»

— Вони ж самі ці суди такими і зробили!

— Як ви оцінюєте роботу економічного блоку уряду?

— Робота недостатня. В нас упали темпи росту ВВП. Немає наповнення бюджету у відповідності до закону про Держбюджет. В уряду відсутня чітка, зрозуміла економічна політика, не йдуть інвестиції. Економічний блок потрібно посилювати.

— СПУ буде домагатися від Президента відставки відповідальних?

— Це питання часу. Подібне формулювання з боку парламенту чи політичної партії всього через 4 місяці діяльності уряду некоректна. Потрібно зібрати системну аргументацію. Але те, що відбувається, мав би найперше бачити Президент. Це він призначав уряд, він несе відповідальність за його роботу.

— Йдучи на вибори і одразу після них Віктор Ющенко пообіцяв відділити бізнес від влади. Вдалося йому це хоч в якійсь мірі?

— Не вдалося. І щоб вдалося, нічого не робиться. Не відділили, на жаль, ні бізнес від влади, ні виконавчу владу від представницької. Три десятка депутатів суміщають мандати з постами у виконавчій гілці. Вже стільки про це говориться, але Президент для відновлення дії відповідних норм Конституції досі нічого не робить. Глава держави повинен поставити перед «сумісниками» питання руба: або трудові книжки на стіл, або звільнення з міністерських чи губернаторських постів. Спільно з «Нашою Україною» ми неодноразово закликали до такого кроку президента Кучму — коли команда «Регіонів» на «двох стільцях» сиділа. Зараз історія повторюється.

Окрім суміщення, згідно Конституції, урядовці та депутати не повинні мати власного бізнесу. Але бізнесмени є й серед тих, і серед інших. Бувають просто порушення Конституції та закону. В цьому випадку це порушення «в квадраті». Бо тут створюється системна ситуація для зловживань, корупції, хабарництва, для всього того, проти чого ми спільно з Віктором Ющенком боролися, стоячи на Майдані.

— Отже, за такої ситуації здолати корупцію практично неможливо?

— А як можна здолати корупцію, якщо «найкрутіші» бізнесмени стали «найкрутішими» чиновниками? Що, в нас немає інших людей, які могли б цю роботу робити?

— СПУ досить вигідно розставила свої кадри перед виборами 2006 року: МВС, освіта, аграрний — просто «три кити» адмінресурсу...

— Ми розставили наші кадри так, як нам вдалося домовитися з Президентом Ющенком. Коли робилися призначення, найменше думалося про вибори. Жодний наш владний чоловік не буде користатися адмінресурсом на користь СПУ. Це — принципова позиція партії.

— А на кого ваші міністри працюватимуть на виборах?

— На закон і на державу.

— Хто ж цього разу використовуватиме адмінресурс?

— Прийде час, побачите.

— На які результати СПУ розраховує?

— Мета наша чітка: мінімум 75 мандатів у Верховній Раді, 3—4 більшості в обласних радах, і 50—60 більшостей — в районних.

— Що це вам дасть?

— Посилення впливу партії в представницьких органах влади.

— Розкриття справи Гонгадзе — одна з найгучніших обіцянок нової влади. Однак «віз і нині там». Чому?

— Тому що люди, зацікавлені в розвалі справи Гонгадзе, знаходяться на самій вершині влади. Поки вони там, ми не одержимо відповідей на конкретні запитання: хто замовив та вбив Гонгадзе, хто стоїть за іншими злочинами, які зафіксовані на плівках майора Мельниченка. Переведення стрілок на суб’єктів запису, замість того, щоб говорити про його зміст — це технологія відволікання свідомості людей від головного. Моменти записів Мельниченка, які збігаються з реальними злочинними діями влади, не розслідуються. Водночас нам розказують, хто писав, як і скільки. Та яка мені різниця, хто писав?! Я запитую: ці події були чи не були? Якщо були, за це мають відповідати конкретні особи. Якщо не були, давайте запишемо, що подібного не було, і на цьому закриємо тему...