Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ: «Важливо відрізняти порушення домовленостей від форс-мажору...»
Юрій Ключковський нарівні з Миколою Катеринчуком і Романом Зваричем входить до команди провідних правовиків «Нашої України». Під час виборчої кампанії він не раз демонстрував здатність відстоювати правоту свого лідера, передусім за допомогою юридичних аргументів. Частково тому його трактування останніх парламентських перипетій часто носить специфічний «професійний» характер.
— «Наша Україна» дуже довго відмовлялася голосувати за «пакет» з політреформи і поправок до чинного закону про президентські вибори. Що вас переконало?
— Ми ж реалісти! Можна багато чого хотіти, але важливо розуміти, що далеко не все здійсненно. Згоду «НУ» було отримано з двома головними умовами: відставка ЦВК і уряду.
Спочатку ми захищали ідею проведення політичної реформи вже після виборів Президента…
— В договорі, підписаному В. Ющенком з О. Морозом, сказано — до 1 січня 2005-го…
— Хто ж знав, що вибори так затягнуться! Це не нівелювання домовленостей, а форс- мажор. У подібних ситуаціях важливим є розуміння того, що не можна сліпо прив’язуватися до дати безвідносно ситуації.
— За останній час у стосунках «нашоукраїнців» із соціалістами піднесення чергуються зі спадами. У чому причина?
— Особисто я пов’язую непорозуміння, які виникають, з деякою упередженістю, що вже давно має місце з боку лідера соціалістів. Якщо Сан Санича так сильно хвилює демократія в країні, то він повинен пов’язати реалії і перспективи. Заради вельми сумнівних майбутніх вигод ризикувати сьогоднішнім становищем справ безрозсудно, бо ситуація просто непередбачувана.
— Одну з головних вимог опозиції — відставку уряду — досі не виконано...
— Відмовою підписувати відповідну постанову Верховної Ради Леонід Кучма підтвердив своє небажання шукати компроміс. Очевидно, «пакет», затверджений парламентом 8 грудня, його заспокоїв. Дуже шкода, що перші люди країни неспроможні реально оцінювати ситуацію і хоч іноді поступатися особистими інтересами.
— Ваш прогноз: нинішній склад уряду поміняють до 26 грудня?
— В подібних питаннях я звик керуватися правовими міркуваннями. Якщо Верховний Суд визнав, що влада під час виборів відверто фальшивила і потурала масовим порушенням, але при цьому про кримінальне стягнення поки що чомусь не йдеться, доречно говорити про відповідальність, як мінімум, політичну.
Та й чи має моральне право Кабінет, що став предметом такого безпрецедентного судового вердикту, функціонувати й далі?
— Але прем’єр у відпустці, хіба можна його тепер звільнити?
— Сумніваюся, щодо нього в повній мірі діє Кодекс законів про працю. Якщо так, то виникає запитання: хто роботодавець прем’єра, хто спочатку «найняв» його, а тепер і підписав заяву про відпустку?
— Ваші опоненти твердять, що ухвала парламенту про вираження недовіри Кабінетові Міністрів була політичною...
— Єдине політичне рішення — це ротація ЦВК. Згідно із законом, цю функцію закріплено за Президентом, а Верховна Рада може лише «висловлювати побажання». Тоді як у випадкові з прем’єром все з точністю до навпаки: висловлення недовіри Кабміну автоматично спричиняє його відставку.
Аргументи про затвердження навесні нинішнього року урядової програми не витримують ніякої критики. Програму прийняли ще 2003-го, і ніде в Конституції не говориться про необхідність її щорічного оновлення і підтвердження.
— Говорять також, що при прийнятті цієї ухвали було дотримано далеко не всіх необхідних регламентних норм…
— Це несерйозно: анулювати постанову лише тому, що не до кінця дотримано процедури. Деталі не важливі, головне, що ми реалізували своє пряме конституційне право. І не треба в паніці шукати штучні зачіпки. Ми, нагадаю, працюємо за регламентом, датованим ще 1993 роком.
— Як ви сприйняли призначення виконуючим обов’язки першого віце-прем’єра Миколи Азарова?
— Завдання «перехідного уряду» — забезпечити нормальну роботу Кабміну в період міжтур’я і в перший після голосування час. Зрозуміло, що пан Азаров, який зав’язаний на старій владі, підходить для цього менше за все. Крім цієї, називалися також і інші кандидатури, гадаю, вони б підійшли набагато краще.
— А ви згодні з думкою, що тимчасовий уряд — найбільш постійний?
— Воно невірне, оскільки, незалежно від прізвища новообраного президента, зміни до Конституції до того часу ще не діятимуть, а значить, старий Кабінет неодмінно складе повноваження перед новим лідером країни. Єдиний варіант, при якому вони можуть бути подовжені на невизначений термін, — чергова відстрочка дня голосування.
— Чи доцільно все ж таки так часто міняти уряди?
— Це необхідно, передусім з погляду економічних вигод. Саме чинний уряд винен у виникненні фінансової кризи, — щоб не допустити її розростання, Януковича і його команду потрібно відчужити негайно.
— Чи правда, що на зорі «оранжевої революції» з Леонідом Кучмою велися сепаратні переговори щодо можливості визнання перемоги Ющенка в обмін на надання йому певних «пенсійних гарантій»?
— Нічого мені ні про які переговори не відомо. Навіть якщо вони й мали місце, то в настільки вузькому колі, що більшості членів «Нашої України» про це не повідомлялося.
— Як ви оцінюєте останні парламентські ротації?
— Вони лише почалися й завершаться вже після виборів. Але на сьогодні вже можна констатувати остаточний розпад парламентської більшості старого зразка. Зараз сформувалася досить велика група депутатів, які покинули колишню гавань, але до нової ще не причалили. Їх вибір буде зумовлено кон’юнктурними міркуваннями.
— Спікерське крісло залишиться за Литвином?
— Поки що я не спостерігав спроб його розхитати.
