З чого почалась анексія Криму

Шість років тому український парламент, порушивши закони, проголосував за ратифікацію так званих Харківських угод, що були підписані тодішніми президентами України і РФ — Віктором Януковичем і Дмитром Мєдвєдєвим. Згідно з тими угодами, які стали фактично стали черговим етапом майбутньої анексії української території, було пролонговано перебування Чорноморського флоту РФ на території АР Крим до 2042 року.

«Регіоналам» тоді не вистачало голосів, і вони, скупивши картки, намагалися використати місця для голосування з депутатів «помаранчевих» фракції, — коментує «Дню» народний депутат VI та VII скликань Олесь Доній. — Насильство, яке тоді застосували в стінах парламенту, було свідченням того, що «регіонали» переходять від конкурентної боротьби до стадії авторитаризму. Це була не просто залежність від РФ, а й використання їхніх методів. Харківські угоди — це була лише верхівка айсберга, адже існували інші таємні угоди — не лише між Януковичем і Путіним, а й між бізнес-групами. Сьогодні ці групи зосереджені навколо так званого Опоблоку. Цілком очевидно, що інтерес Путіна полягав не лише в пролонгації Чорноморського флоту. РФ готувалась і до наступних сценаріїв. Зі слів новопризначеного керівника ВМС України Ігоря Воронченка, з яким ми спілкувалися в Криму 9 березня 2014 р., він як тодішній керівник Центру берегової оборони попереджав ще за кілька місяців до Майдану про збільшення РФ кількості пального на Чорноморському флоті і перекинуті з Центральної Росії на Північний Кавказ шість дивізій. Це свідчило, що до радикальних силових сценаріїв Кремль був готовий. Янукович був одним із прямих агентів впливу. Але треба розуміти, що агентів впливу і досі залишається в Україні багато, які зосереджені не лише в «Опоблоці». Нинішній план Путіна — це максимальне ослаблення і хаос в Україні».