ЗАПИТАННЯ «Дня»

На останньому паризькому засіданні Міжнародної організації по боротьбi з відмивання брудних грошей (FATF) в української делегації все вийшло. Експерти FATF гідно оцінили законодавчі напрацювання України й вивели економіку нашої держави з-під санкцій. Тепер, як сказав на прес- конференції в Запоріжжі прем'єр-міністр Віктор Янукович, уряд буде «серйозно й чітко» працювати в межах вимог FATF, щоб санкції не було застосовано знову. У недалекому майбутньому перевіряти ефективність системи фінансового моніторингу на ділі в Україну прибудуть експерти FATF. Їх задоволення дасть нашій державі підстави претендувати на виключення з «чорного списку». Незадоволення цілком може спричинити повторне «санкціонування». Перший віце-прем'єр і міністр фінансів Микола Азаров повідомив, що до червня (тоді відбудуться наступні засідання FATF. — Авт.) штатна чисельність «фінансової розвідки» України зросте уп'ятеро — до 60 осіб. Чи переросте в цьому випадку кількість у якість? І якою ця якість, власне, буде за умов тінізації грошового обігу України, який зростає разом iз ВВП? Що варто врахувати нашій державі, яка благополучно пережила санкції та болісну появу на світ законів проти брудних грошей, у процесі імплементації цих законів? На ці запитання «Дневі» відповідають експерти.

Віктор ШЕЙБУТ, керівник групи радників першого віце-прем’єр-міністра і міністра фінансів України:

— Головний висновок і урок для України: нам слід працювати чесно. Адже суб’єкти підприємницької діяльності нашої країни відмивають гроші за її межами. Таким чином, якщо вітчизняний бізнес працюватиме чесно, виконуватиме свої обов’язки перед іноземними інвесторами, то необхідність відмивання грошей відпаде автоматично. Держава, в свою чергу, повинна провести податкову амністію. Зробити той крок, який встановить точку відліку і приведе у відповідність декларації про доходи з реальними витратами. Тільки в цьому випадку можна буде вести чесний облік грошей. Поки цього немає і є можливість «списувати» гроші на доходи п’ятнадцятирічної давності, то про чесність говорити дуже складно. Я вірю в те, що податкова амністія відбудеться, і всі доходи, за винятком отриманих від нелегальної торгівлі антикваріатом, зброєю, наркотиками тощо, будуть легалізовані. Лише після цього можна буде вести жорсткий облік і контролювати відмивання брудних грошей. Не слід також забувати і про системну податкову реформу, про зниження податкового тиску на малий і середній бізнес: його цілком можна відпустити. Паралельно слід виховувати у підприємців податкову культуру. Імплементація затверджених законів проти брудних грошей, завдяки яким FATF ухвалила рішення про скасування санкцій стосовно України, буде адекватною. Моє особисте переконання: до грудня цього року нашу країну викреслять із «чорного списку» держав, які не співпрацюють у боротьбі з відмиванням.

Олег АНДРОНОВ, голова Ради директорів Української міжбанківської валютної біржі:

— Переконаний, що санкції FATF було викликано не тим, що в Україні відмиваються брудні гроші і наша країна є великою «пральною машиною». На жаль, у нас повільно йшла організаційна робота із законодавчого оформлення механізмів протидії відмиванню. Цілком очевидно, що необхідні закони було прийнято далеко несвоєчасно. Це, мабуть, і стало головним прорахунком, після якого з’явилися санкції. Адже реальних підстав (доказів, що в банківській системі України у великих кількостях відмивають брудні гроші) не було. Ось скандали, наприклад, із західними (і не тільки офшорними) банками відомі всім. Проте санкції застосували до України і це, зважаючи на колишню недосконалість нашого законодавства у зв’язку з цим, з’ясовне і зрозуміле. Чого з цілковитою впевненістю не скажеш про Верховну Раду, яка ухвалила необхідні закони з великим запізненням. З цього, на мій погляд, і потрібно брати головний урок. Хоч, за великим рахунком, на порядку денному парламенту було і залишається безліч нерозглянутих законів (наприклад, Податковий кодекс), набагато більш важливих для економіки, ніж Закон «Про протидію відмиванню...» Що стосується самих санкцій, то дуже добре, що їх скасували, оскільки вони могли призвести і вже почали призводити до досить неприємних наслідків: зарубіжні банки почали гальмувати не тільки великі, а й дрібні платежі з участю України. Це та багато іншого могло б істотно ускладнити експортно-імпортні розрахунки і, відповідно, позначитися на економіці нашої країни. Тепер варто зосередити зусилля на прийнятті більш корисних для економіки законів. Що стосується боротьби з відмиванням, то, ще раз підкреслю, великої користі для економіки вона не принесе, оскільки в класичному європейському розумінні брудні гроші в Україні не відмивають. Проте держава сьогодні має всі інструменти, щоб наполягти на цивілізованій імплементації Закону «Про протидію...» Хочеться вірити в те, що правильні політичні висновки з історії з FATF будуть зроблені, й Україну викреслять із «чорного списку». А також сподіватися, що боротьба з брудними грошима не обернеться в Україні на зловживання.

Ксенія ЛЯПІНА, експерт Інституту конкурентного суспільства, Аналітичної групи координаційно-експертного центру об’єднання підприємців України:

— Історія з санкціями FATF поставила масу запитань державі з погляду її зовнішньополітичної активності. Переконана, що санкції FATF були не стільки результатом недосконалості нашого законодавства, скільки того, що Україна не змогла переконати світову громадськість у тому, що брудні гроші у нашій слабкій банківській системі не відмивають. Дуже хотілося б, щоб європейське розуміння брудних грошей співпало з розумінням наших чиновників. Адже мало хто звертав увагу, що відповідальність за легалізацію грошей кримінального походження в Україні і так була. Ухвалений Закон «Про протидію...» з цього погляду досить неоднозначний і зараз найголовніше, щоб гроші, приховані від оподаткування, не стали вважати брудними. Однак Україні чітко дали зрозуміти, що звертати увагу на міжнародні, міжурядові організації слід своєчасно і систематично — це головний урок.

По-друге, є чітке розуміння, що питання з FATF було не стільки економічним, скільки політичним. Це була не проблема банків і бізнесу, це була проблема української влади, якій у світі не довіряють. Один зарубіжний аналітик сказав мені сакраментальну фразу: «Гума тягнеться-тягнеться, але вона має певну межу розтягнення». Україна цієї межі досягає, терпіння міжнародного співтовариства вичерпується. І не так важливо, правдиві чи ні «іракські історії», вони всього одна з віх «української гуми»... Санкції FATF стали мікророзривами цієї «гуми» і не в останню чергу через невизначену, неясну політику. Тепер залишається лише констатувати, що в зв’язку з боротьбою з відмиванням банкам у будь-якому випадку додалося роботи, яка, відверто кажучи, просто коштує грошей. Найближчим часом FATF буде «моніторити» Україну на предмет імплементації законів проти брудних грошей. Чи зупинить це нашу владу від зловживань цими законами? Мій настрій у зв’язку з цим песимістичний. Хоч уроки можуть бути зроблені і їх слід робити, передусім, змінюючи саму систему господарювання. І навряд чи для цього вистачить лише лобі банкірів і експортерів. Адже ці сили і так знають та вміють вести справи з Заходом. Питання поставили українській владі і не факт, що відповідь на нього буде сприятливою.