Зустріч із «реальністю Путіна»

26 серпня президент України Петро Порошенко вперше потиснув руку президенту РФ Володимиру Путіну. При цьому привітний вираз обличчя українського лідера змінився на холодний погляд. Це сталося перед початком переговорів у форматі Україна — ЄС — «Євразійська трійка», які відбулися у Мінську. Фактично ці переговори, пов’язані з імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, стали приводом для першої зустрічі українського і російського лідерів. Окрім того, другим і третім пунктом порядку денного зустрічі, у якій брали участь лідери Митного союзу були питання енергетичної безпеки та стабілізація ситуації на Донбасі. Перше з цих двох питань є важливим для ЄС, тому на цій зустрічі від ЄС взяли участь високий представник ЄС із питань безпеки і зовнішньої політики Кетрін Ештон, віце-президент Єврокомісії, комісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер та комісар з питань торгівлі Карл де Гухт.

Зрозуміло, що для української сторони найважливішим було питання стабілізації ситуації на Донбасі. Тому для Порошенка — це була можливість обговорити припинення російської агресії віч-на-віч, якщо цьому дозволять обставини, з російським лідером. На момент підготовки номера до здачі не було відомо, чи зустрічалися вона тет-а-тет.

Зустрічі українського президента розпочалися у посольстві України в Мінську з переговорів з Високим представником ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Ештон. Вона пізніше в коментарі журналістам висловила сподівання, що ця зустріч буде успішною і дозволить нам просунутися вперед.

Як повідомив журналістів прес-секретар президента України Святослав Цеголко, глава держави зазначив, що інтеграція України до ЄС — «це наш цивілізаційний вибір, який жодним чином не спрямований проти інших наших сусідів, навпаки, позитивно вплине на взаємини з усіма сусідами, в першу чергу в економічній сфері».

Тим часом заступник голови адміністрації президента Валерій Чалий розповів журналістам, що сторони говорили про те, що «питання суверенітету України і вирішення конфлікту — це питання безпеки цілої Європи, а не тільки України». Він підкреслив, що ще один блок питань стосувався «дорожньої карти взаємодії». «Сторони погодилися, що, незважаючи на складну ситуацію, в Мінську є можливість почати процес, який може вивести нас на мирне вирішення питання. Сьогодні саме тут може бути закладена майбутня модель розвитку Європи: безпечна, без воєн, що живе з сусідами мирно», — сказав Чалий.

Про мир Порошенко говорив під час чергової зустрічі у Мінську з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Зокрема він висловив сподівання, що результатом його переговорів форматі у Україна — ЄС — «Євразійська трійка» буде мир в Україні. «Ключова позиція сьогодні — мир, мир на Донбасі, який припинить страждання людей. Крім економічних та енергетичних питань пріоритетом є мир», наголосив український лідер.

Зі свого боку Лукашенко сказав, що саме Україна після підписання Угоди про асоціацію з ЄС ініціювала проведення переговорів з лідерам митної «трійки». Звертаючись до Порошенка, білоруський лідер особливо відзначив: «Якби не ваша воля, в останні дні ми часто з вами говорили по телефону, то не було б і зустрічі. Це говорить про те, що Україна надзвичайно зацікавлена в тому, щоб на цій землі, в центрі Європи, була нормальна обстановка».

Після переговорів з Ештон Лукашекно висловив сподівання, що зустріч форматі Україна — ЄС — «Євразійська трійка» послужить початком руху до миру в Україні. При цьому він зауважив, що без миру немає і розвитку торгово-економічних відносин між країнами. «Не буде миру — не буде економіки, що не буде розмови між Україною і Євросоюзом, Митним союзом про врегулювання якихось економічних проблем. Потрібен мир», — констатував президент Білорусі.

Тим часом ще один лідер країн-членів Митного союзу президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв під час зустрічі з українським президентом висловив думку, що ситуацію на Донбасі можна урегулювати шляхом прямої зустрічі Порошенка з Путіним. «Я вважаю, що головне — щоб ви прямо, віч-на-віч, поговорили з Путіним. І для Росії, й для України, по-моєму, настає момент істини. Адже далі це кровопролиття тривати не може», — цитують ЗМІ слова президента Казахстану. Він також додав, що сторони мають шукати компроміс для найшвидшого досягнення миру.

Сама зустріч високого рівня за участі президентів України, Білорусі, Казахстану і Росії розпочалась о 15.00 за київським часом.

Президент РФ Володимир Путін заявив про готовність обмінятися думками про гостру кризову ситуацію, що склалась в Україні, «ми впевнені, не можна вирішити шляхом подальшої ескалації силового сценарію без врахування насущних інтересів південно-східних регіонів країни, без мирного діалогу з їхніми представниками».

По-перше, Путін як завжди все перекручує, криза має не українське, а російське походження. Бо хто ж як не Росія поставляє бойовиків, важкі озброєння на Донбас і після того, як декілька разів обіцяла дестабілізацвти ситуацію на сході України. І по-друге, йдеться не про південний схід, а лише східну частину України. Більше того, терористи контролюють зараз лише 1 відсоток території України і аж ніяк не є і не можуть бути представниками регіону. Тим більше зважаючи на те, що керівниками цих республік ДНР і ЛНР були громадяни Росії. Це останнім часом вони вирішили втекти в Росію, і на їхнє місце призначають проросійськи налаштованих українських громадян. І зрозуміло, що вони аж ніяк не є представниками народу.

Також Путін продовжив застерігати Україну, що ухвалення Києвом у повному обсязі вимог, які містяться в Угоді щодо тарифної лібералізації, а також перехід на технічні і санітарно-ветеринарні норми ЄС неминуче негативно вплине на обсяги і динаміці торгово-інвестиційної співпраці в Євразійському регіоні. «І ці фітосанітарні норми і правила ЄС, які у нас не застосовуються, норми технічного регулювання, по факту будуть закривати український ринок для наших товарів. Відмова від спільних з СНД технічних норм і адаптація до стандартів ЄС обійдеться Україні в мільярди євро, буде втрачено партнерські зв’язки з державами Митного союзу, в промисловості, фінансах, сільському господарстві, на транспорті», — попередив Путін.

Дивно, але чомусь з митної трійки лише Росія бачить загрозу. Наприклад, Назарбаєв заявив після зустрічі з Порошенком, що для Казахстану Угоду про асоціацію (УА) України з Євросоюзом не є перешкодою для співпраці з українською стороною. Та й Лукашенко також зовсім не акцентував на цьому питанні увагу. Чомусь ця угода не влаштовує лише Росію, яка самовільно діє у торгових відносинах з Україною, постійно забороняє введення на свою територію тією чи іншої української продукції. Та й російський ринок більше ніж на половину заповнював експорт ЄС. А тут проблема, що Україна матиме європейські стандарти.

Зі свого боку Петро Порошенко закликав країни Митного союзу відійти від протиріч і зосередитися на механізмах взаємодії в рамках створення ЗВТ Україна-ЄС, які б посилили закладений в інтеграційних процесах потенціал.

Український лідер зробив більший акцент на своєму баченні забезпечення стабілізації на Донбасі. Він дав зрозуміти, що готовий обговорювати різні варіанти, які забезпечать таку стратегію виходу, виходу в мирне майбутнє для України, виходу в мирне майбутнє для Європи. «Світова спільнота вже проходила етапи конфронтації, заборони та ізоляції і мала безліч можливостей переконатися в тому, що це шлях у нікуди. Майбутнє — за повагою до норм міжнародного права, добросовісним виконанням узятих на себе зобов’язань і розвитком взаємовигідної співпраці. Розумію, що всі залучені в ситуацію гравці хотіли б вийти з неї гідно», — наголосив він. А тепер лишається питання, чи готовий на це Путін і що для нього означатиме вийти із ситуації гідно, не втрачаючи обличчя. Однак, зроблені ним заяви у Мінську як щодо кризи на сході України, так і щодо загроз російському ринку від імплементації Україною Угоди про асоціацію поки що не дають підстав для цього. Схоже, що російський лідер досі живе у своїй реальності, зі своєю Нороросією, з уявними загрозами з боку ЄС і НАТО.