Черговий удар по безвізовому режиму?

Українські політики знов поставили під загрозу введення багатостраждального безвізового режиму з Євросоюзом. Так, ще нещодавно Президент Петро Порошенко висловлював сподівання на те, що лібералізацію візового режиму ЄС буде досягнуто вже в 2016 році. Проте у новому Бюджеті України, прийнятому 25 грудня 2015 року, народні депутати заклали норму, яка ставить сподівання Порошенка та мільйонів українців під сумнів. Згідно з нею, система електронного декларування, яка є однією з умов безвізового режиму, запрацює «не раніше 1 січня 2017 року».

«Як повинно було бути: у квітні (2016 р., - «День») сотні тисяч чиновників йдуть на сайт і в спеціальну (дуже кльову і детальну) форму вносять свої декларації. Швидко й ефективно ми отримуємо відкритий масив декларацій, - описує процес електронного декларування журналіст-розслідувач Денис Бігус на своїй сторінці у FB. - Як буде: На жованому папері декларації заповнять в неінформативному вигляді і в кращому випадку викладуть їх скани на сайті якогось відомства. Як зараз, коротше. І ще біда: той безвізовий режим, якому всі так раділи перед новим роком, дихає під гарантії запуску НАЗК і електронного декларування. У першому кварталі 2016 року». «Ніхто не в курсі, хто ж та підступна ****, яка трішечки змінила текст. Всі зараз на вухах і шукають. З прицілом на бюджетний комітет. Депутати в залі отримали текст без цієї поправки», - додав журналіст.

«Відповідне формулювання в законі про державний бюджет має бути однозначно виправлено. І я готовий сам внести необхідний законопроект, - написав на своїй сторінці у Facebook голова Верховної Ради Володимир Гройсаман, - Поправка була внесена і проголосована на бюджетному комітеті. Я допускаю, що комітет керувався тим, що введення в дію електронних декларацій пов'язано з початком повноцінної роботи Національного агентства з питань запобігання корупції, а НАЗК працювати ще не почало. Проте комітет має пояснити свою позицію сам».

Тож фактично виходить, що певні народні депутати із бюджетного комітету, щоб врятувати держчиновників від швидкого декларування майна, заклали у тексті Бюджету України норму, яка ставить під сумнів безвізовий режим між Україною та ЄС. Але проблема ще гостріша: виходить, що надурити намагалися і народних депутатів у сесійній залі, які навіть не мали змоги ознайомитися із цією нормою.

Журналісти-розслідувачі швидко виявили, хто ті депутати, які заклали міну під безвізовий режим між Україною і Євросоюзом. За словами журналіста-розслідувача Дмитра Гнапа, ця поправка була внесена з відома та за участі голови бюджетного комітету Андрія Павелка та його заступника Сергія Мельника, які є членами «Блоку Петра Порошенка».

А от автором поправки став інший народний депутат. «Знайшли автора поправки «на**** електронні декларації»! Як повідомляють секретні джерела в ВР (поки протокол не опублікований), ним виявився улюбленець Шокіна і Вілкула, голосовун за «закони 16 січня» - Андрій Деркач. Як саме Деркач протягнув цю поправку (і чому решта бюджетний комітет її радісно зжер) ми дізнаємося, впевнений, вже сьогодні», - написав у FB Денис Бігус.  

Андрій Деркач, окрім згаданого, відомий також тим, що він є сином колишнього голови СБУ Леоніда Деркача, хрещеним сином екс-президента Леоніда Кучми. Його дочка одружена на синові екс-голови АП Володимира Литвина. Нещодавно ім’я Деркача з’явилося і в іншому скандалі - за інформацією видання «Новое время», на радіо «Ера», яке належить депутату, приходять «розкручені» ведучі із Москви, а гроші у це «вливають» колишні регіонали, соратники президента-втікача Віктора Януковича, які перебувають у розшуку.

Проте, як повідомила журналістка Ольга Василевська на своїй сторінці у Facebook, сам Деркач заявив, що дану правку вніс народний депутат Володимир Мисик, яку він просто підтримав. 

Але, незважаючи на політичні інтриги, сподіватимемось більшості у Верховній Раді вдасться виправити ситуацію, створену народними депутатами під час бюджетної ночі 25 грудня 2015 року. Інакше жертвою цього стане весь український народ, який продовжить стояти у чергах та сплачувати гроші за візи до ЄС. А під удар буде поставлено в першу чергу Уряд, який відрекомендував підписати Бюджет, а також Президента, який підписав даний документ.

КОМЕНТАР

Сергій СОЛОДКИЙ, перший заступник директора Інституту світової політики:

- Влада взяла на себе зобов’язання, пов’язані із боротьбою з корупцією. В Європейському Союзі будуть дуже пильно стежити за тим, як Україна їх виконуватиме. А часу не так багато - лише 3 місяці. Звичайно, Україна може покластися на те, що ЄС вчергове зробить для українського народу поблажку і авансом піде на крок сприяння, впровадивши безвізовий режим. Але це може бути останній аванс для України.

Окрім цього, українським політикам потрібно припинити шантажувати ЄС подвигами українського народу, а доводити на практиці відданість європейському шляху власними рішеннями і власним прикладом. Бо наші політики вміють гратися деклараціями та заявляти, що українці гинуть за безпеку на європейському континенті та за європейські цінності, а тому ЄС має підтримувати наш народ. Але Євросоюз це робив і робить настільки, наскільки може це собі дозволити. Та нескінченно експлуатувати цю тезу українська влада просто не має морального права. Понад 2 роки після єврореволюції достатньо часу, щоб показати відданість питанню боротьби із корупцією, яке було одним із центральним під час Революції Гідності. Тому це питання навіть не про відданість української влади своїм обіцянкам перед ЄС, а про відданість обіцянкам українському народу. А головне - яка буде реакція українських громадян, якщо вони не побачать жодних видимих кроків у боротьбі із корупцією?

Думаю, українським політикам вистачить здорового глузду внести відповідні зміни до Бюджету України, бо в іншому разі наслідки чергових маніпуляцій і маневрів можуть стати катастрофічними в цілому для нашої держави. Вікно можливостей для таких маневрів та напівзаходів уже фактично зачинене. Ще півроку тому вона могла грати в ці ігри із ЄС, але цей час минув. Якщо ми хочемо рівних відносин із Євросоюзом, якщо нам потрібні від нього позитивні рішення та кроки, ми маємо демонструвати відданість європейському шляху конкретними рішеннями.