Чи стало спокійніше?

Ми знаємо в якій скруті ми опинились цього року. Ми – український народ – як ніхто відчуваємо болючість нанесених нам ран. І якщо влада, на яку покладені без сумніву тяжкі завдання, вважає себе чимось винятковим і вважає, що має очікувати на особливе ставлення до себе і особливе розуміння, то вона не має дивуватись проявам обурення. І Олексій Петрович Порошенко, і Арсеній Петрович Яценюк йшли до влади свідомо (опинилися в ній завдяки суспільству). Народ не тнув в них булавою. Саме тому різкість запитань журналістів, які були поставлені Президенту на прес-конференції, має підґрунтя. Щоправда, такої різкості запитань на прес-конференції Прем’єр-міністра відчутно не вистачало.

 Перед урядом, який опинився між політичним «перемирним» вектором Президента, дивною поведінкою Нацбанку і сформованою з більшості старих членів Верховною Радою, стало багато складних питань. Арсенію Яценюку ще з квітня дісталась країна, що знаходиться в стані війни. Війни, яку так і не оголосили. І ми маємо на це зважати. Уряду дійсно важко. Але від того у влади є велика спокуса списати всі прорахунки на скруту. Що не вистачає владі наразі? Ясності. Їй здається, що можна вийти до народу, поговорити кілька годин, привести низку цифр, потиснути майже кожному журналісту в залі руку і справа з донесенням думки до загалу буде вирішена. Хороші манери, вишукана іноземна мова, відповіді російською мовою на питання поставлені російською мовою київськими журналістами – це все мабуть формули із підручників по «паблік-рілейшинз». Але по суті?

По суті народ натикається на життєві питання. Каменем спотикання цього року звичайно є багатостраждальний схід України. І Крим, про який почали забувати так, що Арсеній Яценюк навіть сказав, що «звільняти його прийдеться нашим дітям чи онукам». Фраза з вуст Прем’єра мабуть мала виглядати, як підкреслено реалістична і логічна після сказаної напередодні фрази Президента про те, що Україна воювати не в силах. Але чи мають права керманичі на такі вислови?

В грудні Україна вирішила в Крим не відправляти навіть потяги. «Якби не людський фактор, я б повністю заборонив будь-яке пересування пасажирів і вантажів до того моменту, як звідти (з Криму) не заберуться росіяни», - заявив Арсеній Яценюк. Як відомо наразі до Криму не ходять не лише українські, але й білоруські потяги. Ми живемо в час підвищеної небезпеки тероризму і такі достатньо радикальні заходи можна зрозуміти. Такі реалії сьогодення.

Прем’єр-міністр України на прес-конференції підкреслював важливість цього питання. Кілька разів він давав зрозуміти, що Кремль має усвідомити – для України він є джерелом небезпеки. Він наголошував – заберіть російських найманців і зброю, а про своїх людей ми подбаємо. Подбаємо? Яценюк зазначив, що переселенців з окупованих територій більш ніж як 800 тисяч і це начебто занадто. Саме тому Яценюк вважає, що треба вдосконалити систему реєстрації переселенців. Що означає та система реєстрації? Вона означає, що право на пенсії мають лише ті громадяни України, які полишили зону АТО і зареєструвались на підконтрольній українській владі території. Для пенсіонерів в зоні АТО це означає 200 грн. додаткових витрат на відплату для «лівої» реєстрації і чергове принизливе визначення з вуст Прем’єра «пенсійний туризм». Чи за власної волі пенсіонери стали такими «туристами» і чи вправі влада їх обмежувати в правах? І в чому виграє бюджет України в даному випадку? Кілька мільярдів гривень на пенсії. І це при тому, що на пільги по споживанню населення енергоресурсів держава (точніше НАК «Нафтогаз України») витрачає кілька десятків мільярдів. Дивна економія, дивна арифметика.

В Луганську зараз безперебійно постачається електроенергія та газ. При цьому на території, що підконтрольна українській владі регулярно відбуваються відключення струму. Нагадаємо, ні «ЛНР», ні «ДНР» не платить Києву за це ні копійки. Арсеній Яценюк пропонує таку формулу відшкодування витрат за надані послуги на окуповану територію. Він, як і до цього сказав Президент, вважає, що на суму вартості електроенергії та газу, які спожиті на Донбасі, будуть урізані пенсії і соцвиплати. В якій мірі це є продуманою формулою сказати важко. Але незрозумілим залишається те як будуть визначати подібні «урізання». Такі заяви оголюють той факт, що керівництво України не знає що робити, але вже розписало потенційних боржників. Боржників до яких чомусь не входять реальні винуватці трагедії, що відбувається. Що ж торкається забезпечення струмом зокрема Луганська, то це місто, за словами Яценюка, відчуває себе досить автономно. Нагадаємо, що ТЕС під Луганськом знаходиться на підконтрольній українському батальйону «Айдар» території, яка регулярно обстрілюється бойовиками. При цьому Україна, яка відчуває дефіцит енергетичного вугілля, веде перемовини з Росією про прямий контракт щодо імпорту електроенергії з території РФ на рівні держкомпаній. Прем’єр зазначив, що це буде прямий контракт між держкомпаніями без посередників. Україна, яка мала надлишок електроенергії, цього року перетворюється в її імпортера.

Населенню ж треба готуватись до підвищення тарифів на комунальні послуги, але при цьому політика уряду буде спрямована на надання адресних пільг. Яценюк зазначив: «У нас узгоджений графік з МВФ відносно підняття цін і тарифів. Ми очікуємо, що місія прибуде до нас 9 січня. Гадаю, що нам треба змінити графік і прискорити темпи приведення вартості природнього газу і послуг теплокомуненерго до ринкового рівня. Дефіцит «Нафтогазу» має бути скорочений втричі і через 3 роки НАК буде виведений на бездефіцитність». Щодо взагалі доцільності існування такої структури як НАК «Нафтогаз» пропонуємо читачам ще раз звернути увагу на інтерв’ю Сергія Єрмілова газеті «День». Конкретно названі цифри, які були озвучені в згаданому інтерв’ю, щодо того куди поділись 70 млрд. грн. видатків НАК «Нафтогазу», Прем’єр чомусь не коментує. Одним з основних успіхів в роботі НАК «Нафтогазу» Яценюк вважає те, що тепер вона працює без посередників. Залишилось відкритим питання чи є альтернатива НАК «Нафтогазу» та чи не за рахунок зволікання з реформами в цій сфері та перекладення тягаря на споживачів уряд хоче вирішити проблему в енергетичному секторі. 

Енергетичний сектор для України наразі є питанням виживання. Прем’єр наголошував на тому, яку велику роль для нашої економіки зіграв реверс газу із Заходу, але питання чи будемо ми закуповувати вугілля у самих себе залишилось відкритим. «Я взагалі не хочу купувати вугілля», - сказав Яценюк. Це зрозуміло, адже ми вугільна країна, що правда майже без вугілля. Без вугілля, бо на Донбасі «російські терористи» і, по словам Яценюка, які співпадають зі словами Президента, ми маємо звільнити свої території. Як ми це збираємось робити не оголошує ні Яценюк, ні Порошенко. Більш того, за день до того Петро Порошенко визнав, що Україна не має можливостей наступати, а отже звільняти Донбас. Так чи будемо ми купувати власне вугілля у бандитів? Питання так і залишилось відкритим. Вугільні ж підприємства, які знаходяться на території, що підконтрольна українській владі, мають, за словами Яценюка, реєструватись в Києві.

Прем’єру ставили питання і про зволікання з реформами, порівнюючи в черговий раз Україну з Грузією, на що Яценюк дав відповідь – в Грузії немає Пенсійного фонду, а отже немає тої головної болі що у нас. Так в чому проблема – як ми збираємося вирішувати це питання? 

На армію має бути витрачено 90 млрд. гривень. Це навіть в два рази більше ніж оголошували деякі чиновники і політики ще в листопаді місяці. Щоправда, залишається суттєве питання як і де їх взяти, а також на що конкретно вони будуть витрачені. Ще Яценюк пообіцяв будувати проект «Стіна». Щодо його ефективності існують великі сумніви, адже технічно ніяка «Стіна» не забезпечить супротив проникненню ворожого елементу. По всьому ж видно, що надійний захист кордону з 8 місяців протистояння ми так і не забезпечили.

Прем’єр-міністр зазначив, що Україна планує отримати кредит від Міжнародного валютного фонду. Кошти від цього траншу мають піти на стабілізацію платіжного балансу і систему державних фінансів. Які перспективи у національної валюти Яценюк так і не зазначив, нагадавши про те, що питаннями стабільності гривні займається Національний банк України. Що ж до ефективності використання кредитних траншів Прем’єр зазначив, що це буде залежати від конкретних реформ. Яценюк навіть трохи іронічно наголосив, що саме слово «реформи» без реального підкріплення діями набридло багатьом. Саме тому Кабінет Міністрів в цьому році продемонстрував, що іде на зустріч малому і середньому бізнесу. Це відчувається в кроках по зменшенню Єдиного соціального внеску, що має стимулювати вихід із тіні виплату зарплатні, і взагалі зменшенні кількості податків в рази. Тягар оподаткування (і це закладено в бюджеті) певною мірою змістився в бік крупних підприємств. Малий і середній бізнес на два роки взагалі звільнений від перевірок.

Арсеній Яценюк багато разів згадував Росію у своєму виступі і у відповідях на запитання. Згадував в яскраво негативному тоні, який зрозумілий всім. Відповідаючи на деякі питання, Прем’єр відверто починав з відрази до термінів «ЛНР» чи «ДНР». Це абсолютно справедливо. Але такий особливий емоційний акцент у ставленні до ворога під час питань, які торкались майбутнього країни, натякає на те, що ворога можна використовувати ще й як засіб відволікання уваги.

Ми бачимо павутиння неясності, суперечливих висловів і намірів. Це не може не вводити в стан неспокою. Люди відчувають, що керівництво країни не має чітких планів щодо виходу з кризи. На питання журналістів щодо кадрових проблем в уряді та люстрації Арсеній Яценюк відповів загально. Наміри і гасла, які в даній ситуації віддають небезпечним популізмом. Хоча в такій складній ситуації від уряду і взагалі влади потрібна ясність. Не демагогія і загальні фрази, не маніпуляція цифрами, коли називаються одні суми і замовчуються інші, а саме ясність, як головна умова для порозуміння між владою і народом.