Перейти до основного вмісту

Дорога ціна дешевого популізму

Київська мерія таки догралася до страйку транспортників
18 грудня, 13:40

Саме «догралася», і це лише перший дзвіночок, який засвідчив її невміння та небажання вирішувати елементарні питання. Так, грошей для виплати зарплат за три осінніх місяці працівникам КП «Київпастранс», які з відчаю оголосили страйк, справді немає. Але немає виключно через популізм міської влади. А на додачу надто довго водіїв та кондукторів годували обіцянками заплатити їм зароблене – не раз сам це чув, їздячи в автобусах і на метро…

А тим часом речники мерії продукувала прожекти, щодо розвитку міського транспорту і виступали з ризикованими заявами. Скажімо, про відновлення контактної мережі в центрі столиці і запуску нових тролейбусних маршрутів з Хрещатика по проспекту Перемоги до Біличів, від залізничного вокзалу до Виноградаря, від метро «Лісова» до Лісового проспекту тощо. То що, на такі недешеві речі гроші є? І кілька десятків додаткових тролейбусів на довгі маршрути в наявності? І хтось уже розрахував, що можна спокійно додатково завантажувати і так забитий автомобільними потоками Хрещатик? З іншого боку, перший заступник голови Київської міськдержадміністрації Ігор Ніконов заявив, що вважає 15 гривень економічно обґрунтованим тарифом на проїзд у метро, але, мовляв, міська влада на це не піде, і встановить його десь у розмірі 4 гривень. Цікаво, що після таких заяв мають відчувати працівники комунального транспорту, яким не платять зароблене, а плата за проїзд, з якої і береться зарплата, нікчемна (це і в автобусі, і в трамваї «економічно обґрунтована», за логікою Ніконова, мала би сягати десь так 8-10 гривень)?

На додачу до всього цього в автобусах нещодавно – за вказівкою начальства, як розповідають водії та кондуктори – з’явилися написи: «Вхід тільки через передні двері». І декілька днів пасажирів справді намагалися втиснути у ці двері. Потім розпорядження змінилося – вхід на передні двері передбачався тільки в ті години, коли в автобусах були відсутні кондуктори. Що ж, це явно московський слід. Подивіться «Правила користування наземним транспортом загального користування (трамваями, тролейбусами, автобусами) в місті Москві», затверджені постановою уряду Москви, і ви побачите там таке положення. Але ж стосується воно тільки засобів транспорту, обладнаних турнікетами! Крім того, у московських автобусів двостулкові, широкі передні двері… Що ж, маємо беззаперечне свідчення, що персонаж, який ініціював таке розпорядження щодо київських автобусів, ніколи не їздив Києвом у місткому транспорті. І не приведи Господи комусь у міськдержадміністрації чи у мерії (втім, сьогодні це практично та сама структура) спаде на думку запровадити і в наших автобусах турнікети! Це ж доведеться весь автобусний парк замінити! Ба більше – такі пропозиції не можна навіть висувати, бо вони стануть свідченням некомпетентності міської влади в очах транспортників…

Утім, не тільки транспортників і не тільки некомпетентності. Громадська організація «Публічний аудит» в інтересах громади Києва готує позов про розірвання інвестиційного договору з впровадження системи «Електронний квиток» у метрополітені. У відкритому листі організації, зокрема, сказано:

«Після проведення дослідження деяких питань діяльності КП «Київський метрополітен» його результати були надіслані до Київської міської державної адміністрації. Головний висновок полягав в наступному: після реалізації проекту «Електронний квиток» надходження в сумі від 587 до 1,2 млрд грн (в залежності від вартості проїзду) отримуватиме інвестор, тоді як ці кошти міг би заробити Метрополітен… З отриманої від департаменту транспортної інфраструктури КМДА відповіді витікає, що чиновників куди більше непокоїть благополуччя інвестора, та ніяк не міста і Метрополітену зокрема. Про це свідчить звинувачення незалежних аудиторів в упередженому ставленні та недооцінці окремих факторів. Однак копії документів, у тому числі копія договору, які є у громадської організації, дають змогу стверджувати про невигідність інвестиційного договору за проектом «Електронний квиток» з ТОВ «Альфа Пей Термінал» у тому форматі, який є сьогодні, адже комунальне підприємство недоотримає такий необхідний на фоні цьогорічних збитків прибуток, буде обмежене в правах розподілення на контролю власних надходжень, може втратити майно».

Іншими словами, на думку цієї громадської організації, наразі йдеться не про інтереси киян, не про вихід столичного метро на рівень рентабельності, а про чиїсь бізнесові забаганки, замасковані турботою про загальне благо. Що ж, за правління у столиці Олександра Попова щось подібне не тільки планувалося, а й робилося – згадайте сумнозвісні термокомпостери, які були запроваджені без тестових випробувань на кількох маршрутах й негайно вийшли з ладу… Але корупційні плани Попова, здавалося б, здиміли разом із ним. Та ні!

Разом із тим міська влада (що сформувалася після виборів 25 травня) досі всіма можливими та неможливими засобами відтягувала неминуче за чинних економічних обставин підвищення тарифів на проїзд. І тепер буде змушена-таки провести його на початку наступного року (як сказано, у січні-лютому, й одразу щонайменше вдвічі). Причому Віталій Кличко вже кілька разів переадресовував киян до «вимог МВФ», «тиску з боку Кабміну», «прагнень влади» тощо. Але ж хіба ти сам не влада? І негоже списувати на когось те, що ти мусиш відповідально брати на себе. Так, кожен політик, тим більше на владній посаді, бажає подобатися виборцям – і своїм, і, бажано, чужим. Але хіба можна це робити за рахунок того чи іншого різновиду популізму?

А те, що відмова від підвищення тарифів на проїзд уже цього року, скажімо, до 2 гривень у наземному транспорті й до 3 гривень – у метро є популізмом, доводити не треба. Таке не надто значне підвищення міг провести вже попередник Кличка на посаді Володимир Бондаренко, мотивуючи це цілком реальною ситуацією після падіння режиму Януковича, і кияни б зрозуміли такий крок, але на черзі тоді були президентські вибори й вибори міського голови, на які йшов сам Бондаренко… Потім підвищити тарифи можна (і треба!) було на початку літа, тільки-но Віталій Кличко здобув свою нинішню посаду – але ж попереду були парламентські вибори, на яких столичний мер мав іти першим номером Блоку Петра Порошенка. Як же підривати підвищенням тарифів репутацію свою і свого патрона?

Тим часом у разі, якби підвищення у зазначених рамках уже давно стало би фактом, навіть нові жетони та талони можна було би не продукувати, щоб здешевити справу. І за ці місяці були б накопичені серйозні фінансові ресурси, які можна було б витратити на підтримку і розвиток комунального транспорту та на своєчасну виплату зарплат його працівникам. Але…

Але Віталій Кличко та його команда, схоже, вже сьогодні готуються до наступних місцевих виборів, які в Києві мають пройти восени 2015 року, і саме тому ховаються за широкі спини МВФ та уряду, а на додачу – все відтягують і відтягують непопулярні рішення, сподіваючись на якесь диво, одночасно, схоже, намагаючись дати заробити на підвищенні тарифів за проїзд якимось наближеним до себе структурам. І це тоді, коли столичний мер має бути взірцем перебирання відповідальності, діяти ефективно й на випередження, не виступати з різного штибу популістськими заявами, а чітко говорити: обставини сьогодні такі, що я вважаю певні непопулярні рішення неминучими і буду їх рішуче впроваджувати. Незважаючи на коливання мого рейтингу. Бо Україна, її столиця та доля киян важать для мене куди більше, ніж перебування на високій посаді чи благополуччя моїх друзів-інвесторів. Оце була би серйозна розмова, тим більше, якби пролунала вона на початку літа, бо в такому разі не довелося б терміново «гасити» вельми дорогий за чинних обставин страйк транспортників, який став наслідком передусім дешевого популізму міської влади.

Delimiter 468x90 ad place

Новини партнерів:

slide 7 to 10 of 8

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати