На Майдан чи на перевибори?

Політична гра в умовах кризи набирає обертів. Градус недовіри до влади зашкалює, рівень громадянської зрілості зростає. Опозиція, тим часом, шукає спільну платформу для співпраці як з першими, так і з другими. Майдан – без сумнівів, став порядком денним останніх кількох тижнів для всіх без винятку акторів політичного життя в країні. Однак паралельно із напруженою ситуацією на Майдані, вже цієї неділі, 15 грудня, відбудеться важлива подія – вибори на п’яти проблемних округах.

Опозиція до перевиборів готувалася цілий рік, повсякчас не забуваючи нагадувати, що результат народного волевиявлення був інтерпретований нелегітимно і на цей раз перемога вже точно опиниться в кишенях єдиних кандидатів від трьох опозиційних політсил. Адже нині, на відміну від виборів-2012, «Батьківщина», «Свобода», «УДАР» пішли монолітною командою, висунувши узгоджених претендентів на отримання депутатського мандата.

Партія регіонів своїх офіційних кандидатів так і не оголосила. «Було прийняте рішення, що це повинна бути самостійна позиція обласних партійних організацій і саме вони мають підтримати тих, кого, перш за все, підтримують люди», – пояснив у розмові з «Днем» депутат від ПР Володимир Олійник. На уточнююче питання з проханням назвати імена конкретних кандидатів у депутати від регіоналів Олійник відповів: «Відверто кажучи, імен цих кандидатів я не знаю і знати не хочу». «Та й зрештою, чому я повинен там по Черкасах чи по Києву досліджувати, хто балотується у Верховну Раду? – обурливо дорікнув Олійник. – Скажу чесно: ці п’ять голосів серйозно на політичний розклад не вплинуть». «Тим більше що сьогодні я переймаюся зовсім іншими процесами», – додав депутат.

Так само опозиціонери під час спілкування відверто говорять, що зараз їм не до виборів. Тим не менше, про бойкот виборів ні влада, ні опозиція досі не заявляли, а отже, 15 грудня голосування таки буде.  «День» вирішив скласти передвиборчий пазл у п’яти одномандатних виборчих округах (ОВО) і намалював свою картину подальшого розгортання ситуації.

ОВО №132 (Миколаївська область)

Орієнтовна кількість виборців – 150 тис. людей

Кількість кандидатів – 11 (найменше з усіх проблемних округів).

Як і рік тому, головними претендентами на перемогу в окрузі є опозиціонер Аркадій Корнацький (висуванець від «Батьківщини») та представник влади Микола Круглов – (самовисуванець, член Партії регіонів).

Корнацький є бізнесменом, власником однієї з найкрупніших місцевих агрофірм. Йому також приписують подвійне громадянство (українське та російське), хоча сам Аркадій Корнацький уже неодноразово називав ці підозри безпідставними і такими, що є спробою тиску на нього з боку влади. Кілька місяців тому Київський окружний адмінсуд прийняв доводи опозиціонера, відмовившись розглядати справу про подвійне громадянство Корнацького. Пізніше ВАСУ також залишив без задоволення апеляцію його конкурента по округу із вимогою скасувати реєстрацію Корнацького. Тож наразі, за нормальної явки виборців, шанси на перемогу висуванця від «Батьківщини», оцінюють як найвищі в окрузі.

У той же час Микола Круглов – нинішній губернатор Миколаївщини, у зв’язку з украй малою підтримкою в регіоні, навпаки, має надію на традиційно низьку, як для позапланових виборів, явку людей. Уже зараз Круглова звинувачують у використанні адмінресурсу в передвиборчій боротьбі, а також – у підкупі виборців.

ОВО №194 (Черкаська область)

Орієнтовна кількість виборців – 150 тис. людей

Кількість кандидатів – 16

Основним кандидатом на перемогу на окрузі наразі виглядає Микола Булатецький («Батьківщина»). Його основна конкурентка на минулих виборах – Валентина Жуковська, яку називають близькою до бізнесмена Дмитра Фірташа, так і не наважилася піти на повторні вибори. Кілька днів тому узгодженого кандидата від опозиційних сил Булатецького намагалися зняти з виборів за рішенням суду його візаві по округу – Олексій Арсенюк (самовисуванець, член Партії регіонів). Утім, безрезультатно – команда Булатецького  виграла-таки суд.

Зараз же найсерйознішим противником висуванця від опозиції називають Михайла Поплавського (так, того самого «співочого ректора»), якого вже встигли охрестити креатурою влади ( 2012-го його вважали владним кандидатом на 91-му окрузі Київщини, на якому, проте, одіозний шоумен посів лише третє місце). Поплавський дуже активно «гастролює»  Черкащиною, друкує багатотиражні агітаційні газети та час від часу париться на місцевому ТБ і в пресі. Також тут балотується вже згаданий регіонал Арсенюк. Однак як його, так і Поплавського назвати важковаговиками від влади вкрай складно.

ОВО №197 (Черкаська область)

Орієнтовна кількість виборців  – 145 тис. людей

 Кількість кандидатів – 16

На минулих виборах опозиціонер Леонід Даценко («Батьківщина») впевнено виграв у самовисуванця Богдана Губського (виключили з «Батьківщини» за самовільне висунення в депутати на цьому окрузі), але через втручання міліції та серію скандалів результат виборів ЦВК так і не встановила.

15 грудня в бюлетенях ім’я Богдана Губського вже не значитиметься. 14 листопада він оприлюднив заяву про те, що не йтиме на повторні вибори. Проте замість нього кандидатом у депутати зареєструвався його однофамілець – Андрій Губський, що теж може «сприяти» «розпорошенню» голосів. У виборах на окрузі також братимуть участь самовисуванці від Партії регіонів Людмила Данько та Микола Ладан.

До останнього головним конкурентом опозиціонера Леоніда Даценка називали колишнього батьківщинця Павла Костенка (виключили з партії за самовільне висунення кандидатом у народні обранці на окрузі). Однак він також подав до ЦВК заяву про скасування своєї реєстрації. Таким чином, можна констатувати, що зараз у Даценка серйозних суперників на окрузі немає.

ОВО №223 (м. Київ)

Орієнтовна кількість виборців – 170 тис. людей

Кількість кандидатів – 70

Кількість зареєстрованих кандидатів у 223-му окрузі столиці – 70 – вже назвали рекордними за всю історію України. Київська «аномалія» спровокована, зокрема, навалою двійників. Тут зареєструвалися відразу декілька людей із прізвищем Левченко (Юрій Левченко, «Свобода», є єдиним кандидатом від опозиції на окрузі) та Гримчак (Юрій Гримчак – один із соратників Юрія Луценка, колишній член «Батьківщини», який після останніх подій в Україні знявся з виборів; його двійник залишився, що, знову ж таки, може спровокувати «розпорошення» голосів опозиційно налаштованих виборців). Більше того, крім плутанини із обранням правильного кандидата в бюлетені, наявність двійників надає нерозоране поле для фальсифікацій

Однак тезки з’явилися не лише у чинних кандидатів, а й у тих, хто мав більш-менш успішний результат торік, або ж у діячів із відомими серед виборців прізвищами. Так, наприклад, зафіксовано балотування Олеся Бузини, Наталії Окунської і адвоката Тетяни Монтян. Олії у вогонь додає також те, що головний конкурент опозиціонера Левченка на отримання депутатського мандата на минулих виборах,  колишній керівник Шевченківського району, самовисуванець, якого називають представником від влади, – Віктор Пилипишин – в останній момент також вирішив повторно балотуватися.

Зараз як Левченко, так і Пилипишин проводять потужну агітаційну передвиборчу кампанію. Левченко, в основному, – на сцені Євромайдану, Пилипишин – за допомогою розміщення реклами на провідних інформаційних ресурсах країни та «благодійній» діяльності. Нині прогнозують, що інтрига на окрузі триватиме до останнього. Хоча, у світлі останніх подій, свободівець Юрій Левченко має всі шанси здобути переконливу перемогу. «Центр Києва, що зараз намагнічений протестом, покаже високий результат», – переконує «День» політолог Світлана Машаровська. – По округах явка, ймовірно, буде різною. Але в кожному конкретному випадку все залежить від здатності штабів мобілізувати свій електорат».

ОВО №94 (Київська область)

Орієнтовна кількість виборці – 150 тис. людей

Кількість кандидатів – 38

Зараз ситуація на цьому окрузі Київщини виглядає найцікавіше. Офіційно кандидатом від опозиції тут висунули Віктора Романюка («Батьківщина»), який через політичні переслідування був вимушений вести свою кампанію з Італії. Романюк минулого року із відривом переміг представницю Партії регіонів Тетяну Засуху. Утім, тоді через ряд факторів результат виборів так і не встановили. Зараз Засуха на вибори не пішла, але замість неї в Романюка з’явилося відразу двоє серйозних конкурентів.

Перший — член Партії регіонів Руслан Бадаєв, який уже встиг «відзначитися» тим, що рекламує свою кандидатуру в кольорах опозиції, а також роздає «цінні» подарунки своїм виборцям. Одним із фаворитів округу називають і скандально відомого Юрія Кармазіна, який через суд позбавив Павла Балогу, Олександра Домбровського та Ігоря Маркова депутатських мандатів, а зараз і сам хоче увійти у ВРУ. Більшість виборців ідентифікує його як кандидата від опозиції, особливо після того як (увага!) постановою суду ЦВК скасувало реєстрацію Віктора Романюка на виборах. Позов до адмінсуду подав «нашоукраїнець» Володимир Шпакович, а сам документ є копією відповідної заяви Юрія Кармазіна. «Романюка зняли з виборів завдяки моїм юристам», — згодом прокоментував це рішення Кармазін. «Безумовно, опозиції треба було ставити на іншого кандидата», — додав політик.

*  *  *

А що опозиція? Опозиція довго тримала паузу і не говорила про те, на кого ставить зараз (вчора у оприлюдненій спільній заяві партій «Батьківщина», «УДАР» і «Свобода» опозиція врешті визначилася і вирішила підтримати на довиборах до Ради у 94-му окрузі Андрія Лозового від Радикальної партії Олега Ляшка (останній на днях подав заяву на вступ у фракцію «Батьківщина»)), і чому так і не зуміла захистити свого кандидата? Тим більше, що відстоювати Романюка на мітингах так ніхто і не взявся (того ж Левченка згадують кожен раз).

Виборцям також ніхто нічого не пояснив. «Пані Лесю, зробіть якесь звернення до тих, хто проживає, зокрема, в окрузі 94. Оскільки справді багато хто голосував за Романюка. Тепер через активну компанію мешканці збираються підтримувати Кармазіна, який позиціонує себе як опозиціонер... Треба більше інформації...», – написала днями на сторінці депутата від «Батьківщини» Лесі Оробець користувачка соцмережі Oleksandra Betliy. Відповіді – немає.

«Влада вибрала тактику фактичного перетворення України на диктатуру, - прокоментував «Дню» депутат від «Батьківщини» Павло Петренко напередодні суду над Миколою Булатецьким. - Ми будемо діяти в рамках правового поля та вимог законів. Влада вкотре зробила замовлення своїм кишеньковим судам, щоб зняти з виборів кандидата від опозиції, який є реальним переможцем».

На запитання, що «прецедент Романюка» може повторитися, політик порадив дочекатися рішення суду, а коли мова зайшла про те, на кого все-таки ставитиме опозиція на окрузі Романюка – все звелося до того, що зараз вже нічого не зробиш, «влада діє грубо», «ми подали позов, але програли», тим більше, зараз, коли у країні таке твориться – ці питання «не на часі».

Згодні, не на часі. Але наскільки правильною є така тактика з боку опозиції? «Я не думаю, що це тактика. Це якраз свідчення слабкості організаційного розвитку опозиційних партій, - говорить «Дню» політолог Вікторія Подгорна. - Тобто опозиційні сили не мають потужного організаційного ресурсу, щоб одночасно вести боротьбу на двох фронтах. Тому вони й сконцентрували всі ресурси, на відміну від влади, на одному напрямку – на Майдані».

Так само абсурдним на фоні голосування 15 грудня виглядає заклик опозиції щодо необхідності розпуску парламенту і оголошення нових виборів. Адже як можна вимагати розпуску парламенту і не бойкотувати довибори? Зрозуміло, що вибори в таких умовах проводити не можна. Зрозуміло, що зараз є справи і важливіші. То чому б тоді про це консолідовано не заявити? Тим більше, коли на одному з округів рішенням суду зняли одного з узгоджених кандидатів від опозиції, а рівень довіри до влади за останній час і так впав до мінімальної позначки. Про це необхідно говорити, бо інакше виникає сумнів стосовно того, що округ № 94 таки «злили». Хай навіть зараз опозиції і довелося підтримати доволі неоднозначного кандидата від Радикальної партії.

«На сьогоднішній день дійсно вирішується питання, що може стати системною основою для тих чи інших політичних процесів, - говорить Машаровська. – Очевидно, обидві сторони всі ресурси витрачають на досягнення загальнонаціональних цілей. Проте мовчання опозиції стосовно знятого кандидата не можна назвати правильним рішенням, оскільки згодом воно ризикує «вдарити» по самій опозиції. Для громади, яка підтримала ту чи іншу кандидатуру, більш зрозумілою стане озвучена позиція, яка дозволить зберегти довіру до політичної сили».

Важливим зараз виглядає й інше питання – захисту голосів опозиціонерами. Рік тому на цих округах відстояти перемогу представники «Батьківщини» і «Свободи» так і не змогли. Тому на цей раз довести свою правоту треба обов’язково. «У цьому контексті згадалося класичне «ви виграли вибори, а я – підрахунок голосів» екс-президента Нікарагуа Анастасіо Сомоса, –  іронізує політолог Світлана Машаровська. –  Наразі перевибори в п’яти округах виходять на другий план в порівнянні з політичною кризою в країні. Проте якщо в часовому вимірі ніч виборів співпаде з черговим загостренням ситуації – фальсифікацій не уникнути». І опозиції на це необхідно зважати. Інакше – дежа вю – ситуація 2012-го може повторитися.