Парад щодо недоторканних…
![](/sites/default/files/main/articles/07072017/unian_785983.jpg)
З п’ятьох народних депутатів регламентний комітет надав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності двох, ще стосовно трьох, на їхню думку, доказів у Генпрокуратури не вистачило
Генеральний прокурор України Юрій Луценко наприкінці червня направив подання до ВРУ на шістьох народних депутатів України. Їм інкримінують різні злочини, зокрема ухилення від сплати податків, зловживання службовим становищем, хабарництво тощо. Під приціл правоохоронців потрапили Євген Дейдей («Народний фронт»), Олесь Довгий («Воля народу»), Андрій Лозовий («Радикальна партія»), Максим Поляков («Народний фронт»), Борис Розенблат («Блок Петра Порошенка») та Михайло Добкін («Опозиційний блок»).
НЕСВЯТА ТРІЙЦЯ
Перші три справи стосовно Є. Дейдея, О. Довгого та А. Лозового були однотипними. Генпрокурор клопотав про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності вищезазначених народних обранців. Комітет, в. о. якого є Павло Пинзеник, став трибуною, з якої обидві сторони заявляли про некомпетентність, заангажованість та маніпуляції фактами. Дейдей сказав, що в Україну «зайшла» грузинська мафія, під егідою якої НАБУ зводить особисті рахунки, а Довгий і Лозовий попросили Комітет із регламенту зняти з них недоторканність, бо їм нічого приховувати. Конференц-зала була переповнена представниками ЗМІ, які очікували резонансних рішень, але їх так і не було ухвалено.
Зрештою профільний комітет вирішив, що подання Юрія Луценка є законним і вмотивованим, але недостатньо аргументованим. При цьому Пинзеник наголосив, що, відповідно до ст. 220 ЗУ «Про Регламент», уповноважений комітет не має права зняти з депутата недоторканність, а лише надає висновок.
НАСТУПНИЙ НА ВИХІД?
Дещо інша ситуація склалася з розглядом подання стосовно імовірної злочинної діяльності народного депутата Полякова, який вже за доброю традицією привів із собою адвокатів і групу підтримки в особі нардепа Георгія Логвинського.
На відміну від попередніх днів, Луценко для Полякова вимагав одразу трьох рішень: притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та взяття під арешт. Те саме стосується й Розенблата. Прокурори продемонстрували схему й 17-хвилинний відеоролик, на якому видно, як агент НАБУ спілкується з помічницею депутата Полякова Тетяною Любонько та Борисом Розенблатом, домовляючись про «особливі» умови на видобуток бурштину в Україні. Генпрокурор Луценко та голова САП Холодницький також навели низку доказів, що аргументують можливість злочинних дій народного депутата та його колеги.
Своєю чергою, Максим Поляков спростував докази, зібрані НАБУ, й зауважив, що це особиста неприязнь директора Артема Ситника, який і має зараз сидіти на його місці.
«КОМІТЕТ САМООБОРОНИ КОРУПЦІЇ»
Саме так генеральний прокурор України Юрій Луценко охарактеризував регламентний комітет, який четвертий день, на його думку, саботує ухвалення відповідального рішення щодо притягнення нардепів до кримінальної відповідальності.
Разом із керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким Юрій Луценко намагався переконати членів комітету ухвалити необхідне рішення. Особливо гостра дискусія у прокурора Луценка вийшла із Сергієм Шаховим, який не вбачав ґрунтовних аргументів у вказаних матеріалах і перейшов на тему нерозкритих злочинів Генпрокуратурою. Певної миті пан Луценко не витримав і з вигуком: «Ви покриваєте корупцію в цьому залі, чорт забирай!» - покинув приміщення. Відповідно до регламенту, за відсутності прокурора засідання комітету є неправочинним, тому була оголошена пауза.
Приблизно за годину Юрій Луценко та Назар Холодницький повернулися до зали, де після коротких ремарок було оголошено висновок: подання генерального прокурора є законним і вмотивованим, але недостатньо обґрунтованим.
Дещо інших обертів набрало засідання комітету у п’ятницю, 7 липня, де розглядалося подання щодо Бориса Розенблата. Врахувавши недоліки попередньої аргументації, НАБУ опублікувало відео в інтернеті, де чітко видно злочинні дії депутата Розенблата. Таким чином Юрій Луценко отримав моральний реванш, а разом із цим схвальне рішення регламентного комітету щодо всіх трьох пунктів подання. Сам Борис Розенблат назвав дії НАБУ та САП провокацією, але пообіцяв не виїжджати з країни, доки ця справа не буде розв’язана.
Як зазначив в. о. голови регламентного комітету Павло Пинзеник, «ці справи мають політичний аспект», і з цим важко не погодитися. Аби уникнути особистої відповідальності, члени комітету посилаються на голову Верховної Ради Андрія Парубія, який має одноосібне право внести рішення про голосування щодо зняття недоторканності з вищезазначених депутатів. Швидше за все пан Парубій таке рішення ухвалить, а там уже все залежатиме від того, чи знайдеться в парламенті 226 голосів для ухвалення постанови про зняття недоторканності.
Зі слів Юрія Луценка зрозуміло, що це лише початок. Також він назвав прізвище депутата Євгена Бакуліна. Тому наступний тиждень у Раді, коли мають бути проголосовані відповідні рішення, стане справді пекельним.
* * *
Загалом же українське суспільство цікавить, чи це справді тотальна й нещадна боротьба з корупцією, чи чергове окозамилювання з метою отримання політичних переваг і рейтингів. Зрозуміло одне: якби наші народні обранці жили відповідно до закону й у державі панувало верховенство права, то жодних «непорозумінь» у суспільства та ЗМІ з цього приводу не виникало б.
Author
Олександр ПодвишеннийРубрика
Політика