«Починається період важкої та відповідальної роботи»

У результаті другого туру голосування на виборах Ужгородського міського голови, який відбувся 15 листопада, переміг Богдан Андріїв. За нього проголосувало 20 665 ужгородців (58,57%) із 35 280, які взяли участь у голосуванні. За його конкурента Сергія Ратушняка проголосувало 10 903 (30,9%). Ще 3 728 виборців, свідомо чи несвідомо, зіпсували свої бюлетені. Три тижні перед цим Андріїв був лідером і першого туру перегонів, випередивши 20 інших претендентів, серед яких були голова облради І.Чубірко, директор «Турбогазу» М.Качур, діючий мер В. Погорєлов, голова ДПІ М. Бадида.

Богдану Андріїву – 46 років. Народився він у селі Конюхів неподалік м. Стрий сусідньої із Закарпаттям Львівщини. Військову службу проходив у 1987 – 1989 роках у зенітно-ракетному дивізіоні протиповітряної оборони СРСР, який охороняв повітряний простір Москви. Саме там 1987 року пролетів на своєму спортивному літачку й приземлився у самісінькому центрі радянської столиці німецький «турист» Матіас Руст.

Здобувши 1995 року фах інженера-механіка в Одеському інституті харчової промисловості, Б.Андріїв приїхав шукати роботу в Ужгород. Влаштуватися за спеціальністю було важко – у розпалі був процес згортання виробництва та скорочення персоналу, в тому числі й на підприємствах харчової промисловості. Знайти роботу поталанило в Центрі сертифікатних аукціонів, який готував підприємства Закарпатської області до роздержавлення, та в Карпатській регіональній митниці.
У ті роки старший брат Андрій започаткував приватний бізнес й запропонував працювати разом. На ринку по вулиці Краснодонців в Ужгороді придбали будку й почали завозити та продавати магнітофони, автомагнітоли, іншу побутову техніку. Згодом збудували там невеликий магазин «Євротек». Дуже скоро зрозуміли, що довго у цій сфері не протриматися – у місті почали відкриватися структури великих спеціалізованих мереж, з якими важко було конкурувати. Довелося шукати нову нішу. На початку 2000-х на спеціалізованій виставці продукції з виробництва електроенергії з альтернативних відновлюваних джерел у Китаї брати Андріїви познайомилися з підприємцями, які виробляли сонячні батареї, і згодом започаткували цю справу на Закарпатті. Першу станцію з використання сонячної енергії Андріїви відкрили влітку 2013 року в с. Ратівці Ужгородського району, а другу – через кілька місяців в с. Ірлява.

«Я півроку працював секретарем міськради. За цей час дійшов для себе висновку, що стати мером міста людині, яка зовсім не знає міського господарства, означає наразити городян на затягування часу з розв’язання невідкладних міських проблем. Я давно є депутатом, але справжні масштаби та гостроту міських проблем з’ясував для себе тільки зараз, – говорить Богдан Андріїв. – Це робота міського транспорту, ЖРЕРів, підприємств комунальної сфери, стан житлового фонду, занехаяність внутрішніх територій кварталів, міської водопровідно-каналізаційної системи, відсутність сучасної транспортної схеми, доріг, брак місць у школах та дитячих садках, проблема ефективного використання бюджетних коштів… Якщо лише збоку спостерігати за цим безладом і нарікати на відсутність позитивних змін, знаючи як і маючи можливість позитивно вплинути на ситуацію, – це неправильно і некоректно. Маючи досвід, спроможну команду і бачення та бажання змінити ситуацію в місті, з яким уже поріднився та де минатиме моє подальше життя, і не спробувати позбавити його проблем, більшість з яких не є нездоланними, а багато з них просто привнесеними невмілим і безвідповідальним керівництвом, дистанціюватися й чекати, що це зробить хтось, – просто не чесно. Цим і було продиктовано моє прагнення йти на вибори міського голови Ужгорода».

На запитання про першочергові кроки на посаді мера пан Богдан каже: «Найперше – накладення мораторію на відчуження земель та продаж будь-якого комунального майна міста до проведення їх повної інвентаризації. Наступний крок – кардинальний перегляд роботи всіх комунальних підприємств. Ужгородцям набридло десятиліттями ходити брудними тротуарами та їздити розбитими дорогами, блукати темними вулицями, жити в обшарпаних будинках і помешканнях без цілодобової подачі води –  тому в обох турах виборів вони, найперше, голосували за докорінні зміни в організації міського життя». А можливості для цього в Ужгорода є. Сусідні з ним Чернівці, Тернопіль, Івано-Франківськ, не кажучи про закордонних побратимів – Кошиці, Ньїредьгазу, Їглаву, Кросно, Ярослав – впродовж останніх років помітно причепурилися та стали значно комфортнішими для проживання і туризму, тому є з кого брати приклад, осучаснюючи наше древнє місто. З цією метою, окрім зароблених містом коштів, заплановано широко залучати й кошти міжнародних грантових програм, як це широко практикують наші сусіди.

«Усвідомлюю, що отримані сьогодні голоси – величезний кредит довіри. Люди чекають змін. Починається період важкої та відповідальної роботи. Прикладу максимум зусиль, щоб виправдати довіру ужгородців», – запевнив новообраний очільник Ужгорода Б.Андріїв.