Саакашвілі-«губернатор»: думки розділилися

Сьогодні Президент Петро Порошенко надав українське громадянство колишньому президенту Грузії Михайлу Саакашвілі і призначив його головою Одеської ОДА. Іншим указом глава держави звільнив Ігоря Палицю з відповідної посади. Для представлення нового очільника області Петро Порошенко особисто приїхав до Одеси. Він подякував екс-главі ОДА Палиці (займав пост з 6 травня 2014 року), «за сумлінну роботу». А Михайлу Саакашвілі поставив наступні завдання – боротьба з корупцією, забезпечення прозорості в роботі митниці та фіскальної служби, захист прав громадян та демократії.

«В України є свій власний шлях, але приклад Грузії дозволить нам не наступати на ті ж граблі, змінюючи країну. У багатонаціональній Одеської області потрібно до кожного знайти свої слова», - сказав Президент. Також Петро Порошенко підкреслив: «Михайло Саакашвілі – мій друг зі студентських років. Я пам’ятаю його як вольову та рішучу людину, і маю підставу йому довіряти. ...Одеса займає величезну частку мого серця. На Одещині я народився, тому з великою увагою буду спостерігати за тим, як вона змінюватиметься».

У свою чергу новопризначений глава області розповів про свою любов до Одеси і зазначив, що приїхав до міста не відпочивати та хоче збудувати «столицю Чорного моря». «Головний потенціал області – це її населення. Потрібні нові люди, нові напрямки, щоб привести в Одесу більше туристів та інвесторів... З цього міста можна зробити всесвітнє диво... Наша мета – залишити в минулому штучні конфлікти і об'єднати суспільство, незалежно від того, якою мовою говорять люди», - сказав Михайло Саакашвілі.

Ставитися до колишнього президента Грузії, як і до всього «іноземного десанту» в Україні, можна по-різному. Але у всій цій історії з призначеннями іноземців, зокрема, Саакашвілі, проти якого в Грузії відкрита кримінальна справа, багато запитань. Звичайно, такий крок не можна розглядати поза лінії протистояння «Порошенко-Коломойський». Але не тільки. Факторів багато – важливі і форма, і зміст. Як показує вже досвід, нічні надання громадянства і призначення – мають не дуже гарний результат. Та і взагалі – навіщо все це потрібно грузинам? А українцям?     

«Призначення Саакашвілі висвітлює безліч проблем, - пише у себе на сторінці в Фейсбуці головний редактор газети «День» Лариса Івшина. - Ставлення до українського громадянства, повага до державної служби... взагалі, до своїх громадян… Іноземці можуть бути радниками. Скільки завгодно... Але державна служба?! А хіба у нас в країні дозволено подвійне громадянство?!.. Половина нашої країни вважає, що все може відбутися без їх участі. Аргументи і мотиви, звісно, різні. Я ж вважаю, що вирвати країну з катастрофи – це «привілей» українського народу. Не швидкоспечених громадян. У тяжкій роботі громадяни ростуть! Їм потім – і рядок в історії. А так... добровільно на «великий, загальнонаціональний «диван»? Плодити люмпенські настрої? …Нас не врятують трюки. Не буде глибокої, системної роботи – плодами Революції Гідності може виявитися національне приниження...».

КОМЕНТАР

Максим РОЗУМНИЙ, доктор політичних наук, завідувач відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень:

- Логіка цього призначення випливає з декількох основних моментів. По-перше, це заслужена критика кадрової політики Президента, адже багато його призначень виявились невдалими. Тому відбувається пошук варіантів, які вибиваються із попередньої логіки і не дають настільки зручних позицій для атак на Порошенка. Я не думаю, що Президента сильно критикуватимуть, навіть якщо Саакашвілі не покаже дуже серйозних результатів. По-друге, Михайло Саакашвілі інтегрувався в український політичний простір, і йому б слід було знайти якусь нішу. Можливо, з огляду на його досвід облаштування Аджарії і інших аналогій, які можна простежити з Одеським регіоном. Але я думаю, що ключовим є третій вимір цього призначення – це пошук балансу між олігархічними групами всередині України. Відомо, що Одещина перебуває в зоні особливого інтересу Ігоря Коломойського, де його цікавлять посадові призначення та економічні аспекти. Але очевидно, що президентська команда має свої інтереси. Тому призначення Саакашвілі – привносить елемент балансу та зовнішньої сили, адже це впливовий політик та значна фігура. Очевидно, що він віддалений від олігархічних груп.

Я думаю, що у президентської команди існує криза жанру в питаннях кадрової політики. І очевидно, є необхідність переходу на якусь нову логіку та розширення кадрових можливостей, бачення кадрової політики. Але можна додати те, що така політика і в минулому була вимушена, і зараз буде обтяжена багатьма зовнішніми детермінантами. Президент не є аж настільки вільним, щоб все залежало від його бажання.

ГОЛОС З FACEBOOK

Дмитро РОМАНЮК, блогер:

- На мій погляд є два варіанти розвитку подій:

1. Можливо вже остаточно вирішено, що ніякої регіональної реформи, децентралізації, виборів губернаторів не буде. В іншому випадку для чого погоджуватись на посаду, яку через півроку ліквідують. Адже за такий короткий час він не зможе підняти свій рейтинг до такого рівня, щоб розраховувати на перемогу на виборах. А якщо так, то Одеса «на кануне грандиозного шухера». Будуть робити вітрину реформ в окремо взятій області. Це ж не комунізм, можливо і щось вийде.

2. Таким чином Саакашвілі готують трамплін, для зайняття більш високої посади. Вже зрозуміло, що восени Сєню попросять з речами на вихід. Питання хто займе його місце залишається відкритим. Обговорюють Яресько, Тимошенко та ін. А чому б не Саакашвілі? У нас все можливо!

До речі такий варіант розвитку подій вигідний в першу чергу Порошенко. Навіть якщо Саакашвілі буде успішним і рейтинговим прем'єром, він не буде конкурентом президенту на наступних президентських виборах, так як відповідно до Конституції, на посаду президента може балотуватись громадянин, який проживає в Україні не менше 10 років. Таким чином знімається деструктивна складова у зв'язці президент-прем'єр.

Вахтанг КІПІАНІ, журналіст:

- Коли перша хвиля ахів і охів з приводу призначення Саакашвілі зійшла як роса на сонці, маємо у сухому залишку безпрецедентну річ – одну з областей очолить людина зі світовим ім'ям, більше політик, ніж адміністратор, енерджайзер з фонтаном ідей, частина з яких здаються божевільними, націлений на швидкі, такі, які можна помацати руками і побачити неозброєним оком зміни. Одним словом, щуку кинули в річку – Порошенку респект за ініціативу, це нетривіально і бачу більше плюсів, ніж мінусів. Арсенію Петровичу, можете поступово збирати речі. Вам знайшли заміну.

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог:

- Призначення Саакашвілі губернатором Одеси це, з одного боку, його заслання. А, з іншого боку – спроба видавити з політики Коломойського. Таким чином, президент Порошенко надає неоціненну послугу іншому президентові – Путіну, для якого в Україні, як, це не дивно, є тільки два реальних ворога – Саакашвілі і Коломойський. Путін, покарав і зіштовхнув їх між собою руками хитрого, але наляканого чутками про переворот і замах президента Порошенко. Наступне завдання Путіна, після такої політичної удачі, міцно зв'язати Фірташа і Порошенко, як свого часу він зробив з Януковичем і Фірташем.

Тут Порошенко попався на ту ж вудку, що і Янукович. Саме Путін, відчувши «геополітичне віляння» президента Януковича, через його оточення та охорону став постійно підкидати інформацію про змову того чи іншого олігарха проти нього. В результаті, Янукович підозрював всіх олігархів крім Фірташа. Що й дало можливість останньому у Відні організувати реальний змову проти недовірливого зека-президента. Президентом буде Порошенко, а не Янукович – сказав Фірташ. Путін не заперечував.

Тепер Путін з насолодою підкидає Порошенко чутки, що один з ображених олігархів, наприклад, Коломойський, мріє покарати нашого Президента, намагаючись організувати якщо не Майдан, то переворот або хоча б гнилий замах, на переляк. На всякий випадок, розторопна охорона вже знайшла біля будівлі Адміністрації Президента України відро з іржавими цвяхами та вибухівкою...

А дотепному Коломойському, у якого Порошенко відібрав Одесу, тепер треба готуватися до приписування йому маси чуток про регулярне бажанні, будь-яким шляхом, всіляко нашкодити нашому Президенту. Чого варта тільки знаменита гумореска «95 кварталу», яка викликала такий вибух сказу в Адміністрації Президента.

Михайло ГОЛУБЄВ, журналіст, Одеса:

- Очікую, що Саакашвілі жорстко розворушить одеський корупційний мурашник, не озираючись на думки всяких ангертів – він з ними не пов'язаний, нічим їм не зобов'язаний, і, як людина всесвітньо відома, послідовна і принципова, не буде псувати собі біографію неприйнятними компромісами з містечковим одеським криміналом. Нехай всі містечкові злодюги тремтять і збирають манатки.

Ігор МОСІЙЧУК, народний депутат, фракція «Радикальна партія Олега ляшка»:

- Призначення головою Одеської ОДА Михайла Саакашвілі я особисто сприймаю як плювок президента Порошенка в обличчя українській Нації.
Не маю абсолютно нічого особисто проти Михайла Саакашвілі але вважаю призначення іноземців на такі посади національним приниженням.
Серед більше ніж сорока мільйонів українців є маса порядних, чесних і принципових людей, які справилися б з керівництвом Одеською ОДА не гірше а навіть краще ніж Саакашвілі. Більше того такі люди є в самій Одесі.

На жаль багато наших співвітчизників вважає, що призначення іноземців на керівні посади в Україні панацея від корупції, хабарництва та зловживання владою.

Дорогі українці, призначення іноземців на керівні посади в державі як ефективних реформаторів це такий же обман політтехнологів як і вибори президента в один тур.

Більше 100 днів пропрацював уряд Яценюка про «досягнення» якого відомо всім українцям. Працюють в уряді і іноземці, і про їхній прорив в боротьбі з корупцією щось всі мовчать.

Навпаки найбільш корумпованим Міністерством в Кабміні вважається міністерство охорони здоров'я на чолі з Сандро Квіташвілі. Чи може ми вже перемогли фармакологічну мафію і ліки в аптеках подешевшали? Чи може на селі збільшилась кількість медпрацівників?

Бачо КОРЧИЛАВА, колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні:

- Знаєте хто засмутився найбільше призначенню Саакашвілі губернатором Одеської області? Політики... Не всі звичайно, але переважна більшість. Я вчора до пізньої ночі спілкувався з деякими і особливої радості не виявив... Більше того багато твердять одну і ту ж тезу: хіба у нас немає своїх талановитих людей... Є безсумнівно, просто немає політичних фігур такої вагової категорії. І ще одне що твердять більшість депутатів у приватних розмовах – так, нічого не вийде... Ну тут подивимося, коли його в 2004 обрали в Грузії теж багато твердили, нічого не вийде...

А воно взяло і вийшло :-)))))

До речі дуже сильно засмутилися ті політики, хто в приватних розмовах найбільше кричав, ну якби у нас був такий як Саакашвілі. Тепер є, а вони кажуть, ні ну Саакашвілі в Одесі...

Для мене самого призначення Саакашвілі було несподіваним. Вважаю що хід нестандартний, але хороший. Тим більше коли політик такого масштабу, погоджується бути на рядових позиціях в такий складний час, це теж був швидше за все нелегкий вибір.

Знаючи Мішу, розумію що в бій він кинеться з перших же годин. Точно можу сказати що боротиметься з корупцією, працюватиме по 18-20 годин на добу, тягатиме всіх інвесторів до Одеси... Так само не сумніваюся що спробує перетворити узбережжі Одеської області в курортну зону набагато краще ніж Батумі.

Всім хто критикує це призначення, хочу сказати, перш ніж розповідати почекайте хоча б місяць, щоб побачити що буде робити Міша. Дай Бог що б у нього все вийшло, і він перетворив Одеську область в перлину Чорноморського узбережжя. Адже якщо у нього вийде, він це нікуди не забере, а побудує для України...

А якої він національності, яка різниця.

Валентин ТОРБА, кореспондент газети «День»:

- Ківалов радіє призначенню Саакашвілі на губернаторство Одеси. Паскудить Палицю. Я можу сказати одне – Ківалов давно має сидіти (краще звичайно лежати, але у нас смертна кара скасована), а завдяки Бєнє (бо Палиця – це Бєня) торік було утримано каркас – Дніпро, Запоріжжя, Одеса і в тому числі Харків (пам'ятаєте багаті на висловлювання його бесіди з Кернесом?). Я не ідеалізую Бєню, я говорю за факт. Факт до факту – народжується розуміння. Так от на Донбасі Бєні не було. Був Ахметов і кучмівсько-комсомольська братія. Що зараз робить Президент? Він мало того що забив хрест на Донбас, так ще й руйнує каркас. І ще. Великі реформи в Грузії занадто перебільшені. Там були зрушення, але не ідеалізуйте.