Перейти до основного вмісту

«Справа Корбана». А судді хто?

Правозахисники: «Цей суд над політиком є ілюстрацією безправності будь-якої людини в Україні»
05 січня, 18:04
Фото Руслана Канюки, "День"

У вівторок в Апеляційному суді міста Києва відбулось засідання з розгляду апеляційної скарги захисту голови політради «УКРОПу» Геннадія Корбана на рішення Дніпровського районного суду міста Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На засіданні був присутній сам підсудний та народні депутати від міжфракційного об'єднання «УКРОП» Віталій Купрій, Андрій Денисенко, Валентин Дідич, Олександр Дубінін.

Скаргу розглядали доповідач Денис Масенко, судді Валерій Лашевич та Віктор Глиняний. До речі експерти мають сумнів щодо того, що такий набір суддів був обраний автоматично. Адже член парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя, народний депутат від БПП Олександр Грановський до того заявляв про «спільне порозуміння» з Адміністрацією Президента щодо призначення конкретного судді для розгляду апеляції Геннадія Корбана. Грановський тоді (29 грудня, тобто навіть до подання самої апеляційної скарги) наголошував, що очолювати засідання щодо цієї апеляції має суддя Денис Масенко, який був переведений в Київ із Луганської області. Адвокат Корбана Андрій  Смирнов в свою чергу висловив сумніви щодо незаангажованості ще одного із членів судової колегії по справі Корбана. Смирнов на своїй сторінці в facebook зазначив, що заступник голови апеляційного суду Києва по кримінальним справа Віктор Глиняний є рідним батьком прокурора (Сергія Глиняного) відділу участі прокурорів у судових провадженнях по перегляду судових рішень в апеляційному суді столичної прокуратури, яка виступає стороною звинувачення в справі Корбана. Ці факти дали привід захисту Корбана вимагати відводу згаданих суддів, щоб уникнути «репутаційних ризиків».

Геннадій Корбан висловив свою думку, що він не визнає владу цього суду так  як головуючий суддя був переведений із Луганська і є залежною стороною. В зв’язку з розгляданням питання щодо відводу суддів, було вирішено перенести засідання на 13 січня 11:00.

Нагадаємо, що 30 грудня 2015 року суддя Дніпровського районного суду Києва Микола Чаус задовольнив клопотання прокуратури про взяття Геннадія Корбана під варту після того як він перебував під домашнім арештом. Розгляд клопотання ГПУ про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою тривав майже 30 годин і транслювався в прямому ефірі незважаючи на вимоги суддів припинити онлайн висвітлення процесу. Тоді лідер «УКРОПу» висловив упевненість, що апеляційна інстанція скасує ухвалу.

Як повідомляє прес-служба «УКРОПу», Геннадія Корбана, який напередодні переніс хірургічне втручання, двічі доправляли до суду примусово. Під час засідання залу штурмували «тітушки», які мали на меті викрасти політика - зазначається в повідомленні.

Крім того, на процесі був присутній працівник СБУ Павло Демчина, якого голова політради УКРОПу називав виконавцем свого викрадення 31 жовтня у Дніпропетровську, а також народні депутати з БПП, які, за твердженням адвокатів Геннадія Корбана, забезпечували ухвалення суддею Чаусом потрібного рішення. Був також випадок, коли в залі суду практично всі місця зайняли невідомі особи, які не мали стосунку до справи. До того, 24 грудня, суддя Чаус виніс рішення про примусове доставлення Корбана для проведення судово-медичної експертизи.

Ця справа вже певною мірою розколола суспільство на два табори і насичена багатьма спекуляціями. В ЗМІ і соцмережах прихильники Президента роблять акцент на деолігархізації забуваючи про те, що сам голова нашої держави є олігархом. Прихильники Геннадія Корбана наголошують на вибірковості правосуддя і ігноруванні елементарних правових процедур, а отже звинувачують владу у політичних репресіях. За весь цей час до розгляду справи по суті суд так і не дійшов. Прокуратура лідеру «УКРОПу» інкримінує створення злочинної організації (ст. 255 КК), привласнення грошових коштів у особливо великих розмірах (ч.5 ст. 191 КК), викрадення людей, громадських та політичних діячів (ч.3 ст. 340 КК) та викрадення автомобільного транспорту (ч. 2 ст. 289 КК). Багато експертів і політиків в такому наборі звинувачень і показовому порушенні процедур вбачають розправу в фарватері конфлікту між Петром Порошенко і Ігорем Коломойським. Останній в грудні відзначився досить жорстким інтерв’ю на адресу команди Президента, але згодом спростував інформацію про те, що він таке інтерв’ю давав. Зі всього видно, що справа Корбана – це лише частина айсбергу згаданого конфлікту олігархів, але дуже показова в плані зухвальства і способів зведення рахунків.

Схоже, правова система в Україні поки що не збирається змінюватись, що доводить і справа Пукача, якого звинувачують у вбивстві Георгія Гонгадзе та катуванні Олексія Подольського. Нагадаємо, що ця справа, де відомі і замовники і виконавці, триває вже багато років, але так і не дійшла до покарання винних. Цей факт є симптомом хронічної хвороби не лише правової системи, але й всього державного хребта.

«Справа Корбана» є ілюстрацією безправності будь-якої людини в Україні, – заявляють у правозахисній групі «Січ». «Безпрецедентність порушень закону дає право стверджувати, що процес над Геннадієм Корбаном є політично вмотивованим та штучно керується вищими посадовими особами держави, - говориться у їхньому повідомленні, - Навіть за часів режиму Януковича, коли наша правозахисна група здійснювала захист незаконно затриманих у справах «дніпропетровських терористів» та «дніпропетровських євромайданівців», ми не стикалися з таким нахабним нехтуванням закону».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати