А тепер… по суті

В принциповому і багаторічному протистоянні – «справі Гонгадзе-Подольського» – відбулися дуже важливі події, які залишилися поза увагою ґрунтовного аналізу ЗМІ. Йдеться про останні засідання Апеляційного суду Києва, де фактично тривають «бої» між потерпілою стороною Олексія Подольського та суддівською колегією на чолі з Степаном Гладієм. А якщо точніше – між командою Подольського і його представника Олександра Єльяшкевича та «системою Кучми», яка досі паразитує країну.

ПОДОЛЬСЬКИЙ: «ПОЇЗДКА КУЧМИ ДО ЄКАТЕРИНБУРГА – ЦЕ ДЕРЖАВНА ЗРАДА, НА ЯКУ ВЛАДА ЧОМУСЬ НЕ РЕАГУЄ»

В судовому процесі під час оголошення клопотань, про які піде мова нижче, все ще тривала підготовча стадія. За словами Олександра Єльяшкевича, з яким ми спілкувалися раніше, враховуючи поведінку суддів, в будь-який момент вони можуть перейти до розгляду справи по суті. «Судді можуть дуже швидко перейти до розгляду апеляційних скарг по суті і так само швидко прийняти рішення – залишити в силі вирок Печерського суду, - розповідає представник Подольського. – А це означає, що далі Олексія Пукача з СІЗО везуть в колонію, де з ним може статися все що завгодно, включаючи смерть від якоїсь наприклад «хвороби», у чому, звичайно, зацікавлені замовники. Тому дуже важливо реагувати на поведінку тих людей, які мають стосунок до цієї резонансної історії, щоб долучати відповідний матеріал до справи». 

Про які важливі клопотання сторони Подольського-Єльяшкевича йдеться?   

Як відомо, нещодавно екс-президент Леонід Кучма із родиною відвідав російське місто Єкатеринбург, де взяв участь у відкритті «Єльцин-центру» (на заході було присутнє найвище керівництво Росії, включаючи Володимира Путіна та Дмитра Медвєдєва). Це викликало обурення в соцмережах, мас-медіа і громадськості. «Ми клопотали про долучення до матеріалів справи доказів, які свідчать про злочинну бездіяльність колегії суддів під головуванням судді Гладія у вчиненні Кучмою злочину, передбаченого ст.111 КК України, а саме – державної зради, - коментує «Дню» Подольський. - Весь цей захід, як і всі виступи перших осіб Росії були гігантським пропагандистським шоу, яке проходило під красномовним гаслом «Берегите Россию!» та спрямованим на те, щоб продемонструвати як російському народу, так і всьому світові спадковість російської влади та її курсу».

«Чому зрада? По-перше, Верховна Рада визнала Росію державою-агресором, - продовжує Подольський. – По-друге, ми знаємо, що повітряне сполучення між Україною і Росією припинене. За нашими даними, Кучма разом з дружиною, донькою, зятем – Пінчуком та іншими, прибув до Єкатеринбурга та відбув у зворотному напрямку чартерними рейсами літаків, що було б неможливими без особистого дозволу на це керівництва Кремля. По-третє, нинішній Президент Петро Порошенко своїм розпорядженням уповноважив Кучму представляти Україну на переговорах в Мінську. Отже, Кучма, будучи повноважним представником України та володіючи всім необхідним обсягом інформації, усвідомлював значення свого вояжу до країни-агресора під час війни та масової загибелі українців. Тому судді, знаючи, хто такий Кучма, своїми діями та бездіяльністю сприяли в здійсненні ним чергового злочину».

Але найцікавіше те, що не було ніякої реакції влади. «Абсолютно точно, що більшість нібито нових службовців, які прийшли до влади після революції, це насправді чинуші Кучми, які за час його правління нахапали землі, приватизували заводи та пароходи. Просто одну злочинну групу витиснули інші – зараз вони з будинками за мільйони, яхтами та бізнесами, повернулися», - пише у Фейсбуці до цієї новини адвокат Олександр Кравцов.

Після обговорення сторонами процесу, суд прийняв рішення – долучити до матеріалів справи викладене у клопотанні і направити його до правоохоронних органів. «Вони не могли відмовити, тому що це був би скандал, - каже Єльяшкевич. Тут зв'язок фактів і аргументація очевидні. Інша справа, що ніякого розвитку в правоохоронних органах цей злочин не отримав, бо там ніхто не бажає цим займатися».

АМЕРИКАНСЬКИЙ КОНГРЕСМЕН КОЕН: «ЧЕКАЮ КОНКРЕТНИХ КРОКІВ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ РЕФОРМ В УКРАЇНІ»

Дані наступного клопотання також були долучені до матеріалів справи, але частково. Йдеться про докази, які вказують на необхідність виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо здійснення справжнього правосуддя стосовно замаху на життя народного депутата Єльяшкевича, викрадення громадського діяча Подольського та жорстокого вбивства журналіста Гонгадзе та занепокоєння Гельсінської комісії Конгресу США теперішнім станом правосуддя в цих справах. Долучивши докази до справи, суд відмовився оприлюднювати текст листа від 5 листопада 2015-го члена американського конгресу Стіва Коена на ім’я Президента Петра Порошенка на своєму офіційному сайті та в інтернеті.  

Слід нагадати, що це вже другий подібний лист Коена – Порошенку. Наведемо його (оприлюднив на своїй сторінці у FB Олексій Подольський):

«Шановний Президент Порошенко,

Раніше я вже писав вам стосовно замаху на життя народного депутата Олександра Єльяшкевича, викрадення громадського діяча Олексія Подольського та жорстокого вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Я займаюсь цими справами як член Комісії з Безпеки і Співробітництва в Європі, та з великою цікавістю чекаю здійснення конкретних кроків для зміцнення демократичних реформ в Україні. Правосуддя для цих осіб покаже вашу відданість політичним реформам, направленим на перетворення України на безпечну й демократичну державу для всіх її громадян.

14 лютого 2014 року Суддя Андрій Мельник, який головував у кримінальних справах Єльяшкевича, Подольського та Гонгадзе, був звинувачений Вищою Радою Юстиції (ВРЮ) в «умисному й злісному порушенні присяги судді» в справі щодо замаху на життя Олександра Єльяшкевича. Я розумію, що нещодавно пройшло засідання ВРЮ, де обговорювалися результати розслідування стосовно Судді Мельника. Однак, 20 жовтня 2015 року, ВРЮ відмовилася розглядати цю справу й передала її на подальший розгляд іншій інституції. Такий розвиток подій у цьому розслідуванні є підставою для занепокоєння.

З усією повагою прошу повідомити мені причину передачі розгляду результатів розслідування Вищою Радою Юстиції іншій інституції, що призвело до затягування правосуддя в справі пана Єльяшкевича. Також я знову прошу вас тримати мене в курсі прогресу в розслідуваннях і слуханнях, які стосуються вищезгаданих справ, а також Судді Мельника. Зрештою, я вірю, що ваша зустріч із паном Єльяшкевичем для обговорення нападу на нього й судового переслідування винних, стане великим кроком до вирішення справи. З нетерпінням очікую на постійний контакт щодо цих справ.

Як завжди, щиро,

Стів Коен

Член Конгресу».

Показово, що подібні листи Коен направляв вже трьом главам держави – Януковичу, в.о. президента Турчинову, Порошенку. Але реакція у всіх однакова. Її просто немає. «Американський політикум давно (ще за Ющенка з Януковичем) зрозумів, що цей політичний вузол є абсолютно точним лакмусом справжніх намірів українських президентів, - розповідає Подольський. - Що всі їхні слова про відданість цивілізаційним цінностям і демократичним реформам не варті жодної уваги, якщо ці погані актори лягають кістьми, аби залишити безкарним Кучму. Не розплутавши і не позбувшись цих вузлів, українці і надалі залишатимуться з удавкою на шиї. Удавкою, що не пускає їх додому – у Євроатлантичну спільноту, удавкою, що рано чи пізно знову і надовго затягне їх у сутінкові джунглі «Русского мира».

ЄЛЬЯШКЕВИЧ: «ГРАН-ПРІ ФОТОКОНКУРСУ «ДНЯ» ВКАЗУЄ – СУСПІЛЬСТВУ ВІДОМО ПРО ЗАМОВНИКІВ У ЦІЙ СПРАВІ»

Судді категорично відмовилися задовольняти клопотання… про себе. Вони навіть спочатку взагалі не хотіли його розглядати, але довелося.

Нагадаємо, що газета «День» щороку проводить Міжнародний фотоконкурс, куди кожен бажаючий може надіслати свої роботи для участі. Цього року цей конкурс відбувся в 17-й раз, куди було надіслано 3 тисячі 200 світлин, серед яких обрано – 350. І дуже показово, що за результатами конкурсу, гран-прі розділили між собою два фото: перше – «Батьки системи» авторства Михайла Марківа, на якому зображені три президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко, друге – фото Руслана Канюки під назвою «Феміда опустила очі», яке було зроблене на судовому засіданні Апеляційного суду Києва під час розгляду «справи Гонгадзе-Подольського».

Заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав Юткін, який нагороджував володарів гран-прі, так прокоментував свій вибір: «…Друге фото стосується іншої частини системи – «Феміда заплющила очі», зроблене на судовому засіданні по «справі Гонгадзе». Я вважаю найбільшим соромом країни розслідування цієї справи. При двох із цих трьох президентів було зроблене все, щоб справа не розслідувалася… ці роботи – це демонстрація причин і наслідків. Один президент створив систему корупції, інший – не зумів використати шанси України».   

Захист потерпілого Подольського вирішив скористатися шансом. В суді було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які свідчать про оцінку українським суспільством дій головуючого судді Степана  Гладія та суддів Миколи Ященка та Миколи Худика під час розгляду цією колегією суддів справи про викрадення Подольського та вбивства Гонгадзе.

«Результати фотоконкурсу «Дня», дві роботи, які стали переможцями та отримали гран-прі, однозначно вказують на те, що всьому українському суспільству очевидно, відомо та зрозуміло, хто є замовником злочинів проти Гонгадзе та Подольського, - каже Єльяшкевич, - хто створив систему корупційних судів та суддів, які, заплющивши очі, прикривши їх для надійності рукою, опустивши очі, забувши про совість та сумління, готуються прийняти завідомо неправосудні рішення, виконують злочинні вказівки можновладців. Тих, хто самовіддано захищають злочинну «систему Кучми-Януковича». Систему, яка була створена для казкового збагачення вищих посадових осіб держави, безмежного зловживання владою та уникнення покарань за скоєні жахливі злочини. Не зважаючи на те, яке рішення колегія суддів прийме за результатами розгляду справи відносно Гонгадзе-Подольського, діагноз суспільством, і не лише українським, але і світовим, і не тільки цій колегії, але і всій судовій системі України, - вже поставлено. Рецепт є. Цей рецепт – вирішити «справу Гонгадзе-Подольського» справедливо, об’єктивно та неупереджено, назвавши імена та покаравши замовників».

ШИШКІН: «ПОЗБАВИЛИ ІМЕН, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ЗАКОН КАТЕГОРИЧНО ВИМАГАЄ ВІД СУДДІВ ПРЯМО ПРОТИЛЕЖНЕ»

Наступний факт взагалі кричущий. Стороною Подольського в результаті ознайомлення з судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено, що у всіх текстах рішень замість прізвищ потерпілого і його представників внесені найменування «ОСОБА». Це трапилося після того, як захист потерпілого фактично зловив суддів на тому, що у ЄДРСР відсутні процесуальні документи у справі за обвинуваченням Пукача.

«Виходить, вирішили викрутитися в інший спосіб. Уявляєте, замість прізвищ, імен та по-батькові вказаних учасників процесу, у реєстрі судових рішень у всіх процесуальних документах вказані дані замінені словами ОСОБА-1, ОСОБА-2, ОСОБА-3,ОСОБА-4, ОСОБА-6, - обурюється Подольський. – Зверніть увагу: судді, прокурори і навіть адвокат Пукача мають імена. Позбавили імені лише Пукача, мене і моїх представників. Та так позбавили, що ми й досі до кінця не розберемося, кому належить той чи інший номер. Наприклад, дуже цікаво як вони позначили автора української Конституції, суддю Конституційного суду України – Віктора Івановича Шишкіна, який погодився бути моїм представником на цьому процесі».

«Позбавили імен, незважаючи на те, що закон категорично вимагає від суддів прямо протилежне: вносити у судові рішення імена всіх до одного учасників процесу (частина друга ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень»), - пояснює сам Віктор Шишкін. – Очевидно, що «кодування» прізвищ, імен та по-батькові учасників процесу, «шифрування» колегією суддів учасників процесу за номерами, черговість встановлення яких не визначена жодним процесуальним документом та до відома учасників процесу не доводилася, є порушенням права кожного громадянина України на доступ до інформації – в частині права на ознайомлення з текстом судових рішень у резонансній «справі Гонгадзе-Подольського».

«Я обурився, адже людину не можна позбавити імені – це її особистість, - продовжує Подольський. - Навіть, якщо у тебе заберуть життя – твоє ім’я залишається на могилі і у пам’яті живих. Обурений, я почав вимагати, аби судді відновили моє ім’я у судових документах. Вони погодилися, що я правий по Закону. Натомість категорично відмовилися виправляти помилку: «залишайтеся ОСОБОЮ № 6» і задоволено посміхнулися. Я продовжив протестувати. Судді як завжди пішли слухняно радитися... Через годину мене видалили з процесу: тепер мені навіть заборонено особисто вислухати рішення щодо моєї апеляції».

Своє рішення суддівська колегія аргументувала тим, що потерпілий систематично порушував порядок в судовому засіданні, не реагував на неодноразові попередження про наслідки такої поведінки, не підкорявся розпорядженням головуючого у справі, висловлював образи на адресу колегії суддів. Подольського видалили з залу судового засідання до кінця розгляду справи по суті – до проголошення судового рішення.

«Я не міг стерпіти і згадав Ельдара Рязанова, як у його Мерзляєва від підлості випала одна буква Л., і до кінця його днів люди звали цього пана тим, чим він і був: Мєрзяєвим, - каже Подольський. - Згадав, і раптом у кожного з суддів випала літера: у Гладія – теж пропала «Л». І став він не Степан Гладій, а Степан «Гадій». У Ященка випало «Щ», а у Худика – «Д». Тут навіть не стану озвучувати... У жодному законі немає навіть натяку на те, що потерпілий може бути видалений з процесу, де має право захищати свої інтереси. Це гарантує Конституція, це фундаментальний принцип Декларації прав людини ООН».

СУД ВІДМОВИВСЯ ВИКЛИКАТИ ДО СУДУ В ЯКОСТІ СВІДКІВ КУЧМУ, ЛИТВИНА, ДЕРКАЧА ТА ІНШИХ ВІДОМИХ ОСІБ

Відмовив суд і у ще одному вкрай важливому рішенні. Представник Подольського – Єльяшкевич заявив в суді низку клопотань про виклик у судове засідання для допиту як свідків – екс-президента Леоніда Кучму, екс-голову його адміністрації Володимира Литвина, екс-голову СБУ Валентина Наливайченка, екс-голову СБУ Леоніда Деркача, заступника глави Адміністрації Президента Олексія Філатова, народного депутата Юрія Луценка, екс-голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, члена «Радикальної партії» Ігоря Мосійчука. У своєму рішенні судді послалися на те, що 9 червня 2015 року судом уже розглядалося і було ухвалено рішення про відмову в задоволенні аналогічного клопотання. За їх словами, у нових клопотаннях будь-яких нових фактів, які свідчили б про необхідність допитів вказаних осіб як свідків, не наведено.

Насправді, до кожного із названих прізвищ є своя аргументація необхідності їх допиту в якості свідків. Наприклад, тільки в цьому публічному виступі колишнього голови Апеляційного суду Києва згадуються прізвища і події, які мають безпосереднє відношення до справи. «Перша справа, про яку я хочу вам повідомити, стосується вбивства журналіста Гонгадзе, - каже Чернушенко у своєму відеозверненні. - Як відомо, ця справа розглянута судом першої інстанції і по ній ухвалено відповідний вирок, який сторона захисту оскаржила до Апеляційного суду м. Києва. Якраз по цій справі в травні 2015 року мене викликав заступник глави Адміністрації Президента пан Філатов і довів до мого відома позицію Президента про те, що вирок суду першої інстанції бажано залишити, як він висловився, таким, як він є. Більше того, він зазначив про те, що по цій справі ні в якому разі непотрібно викликати до Апеляційного суду в якості свідків колишнього Президента України Леоніда Даниловича Кучму, а також інших осіб».

*  *  *

А тепер повернімось до початку матеріалу. Коли ми працювали над статтею, стало відомо, що 10 грудня Апеляційний суд Києва таки перейшов до розгляду апеляційних скарг по суті... Напевно, непотрібно в черговий раз доводити наскільки важливим є цей процес для країни. Однозначно потрібні тиск, солідарність, наполегливість всіх – ЗМІ, політиків, суспільства.