Як повернути довіру до прокуратури?

Генеральний прокурор Віктор Шокін заявив, що ГПУ має матеріали проти народних депутатів від «Радикальної партії». Про це заявив депутат Ігор Мосійчук на своїй сторінці у Facebook. Як відомо, минулої середи парламентарі зайняли приймальню генерального прокурора, розмови з яким так і не дочекались. Але зустріч таки відбулася. Шокін зустрівся із Олегом Ляшком у четвер. Відповідаючи на питання останнього, «коли притягнуть до відповідальності злочинні стовпи режиму Януковича – Бойка, Льовочкіна та інших», генпрокурор заявив, що на них немає матеріалів, а натомість є матеріали по складу злочину в діях народних депутатів Андрія Лозового, Дмитра Лінька, Ігоря Мосійчука і самого Ляшка. Окрім цього, днями Шокін повідомив, що ГПУ зробила подання до Верховної Ради щодо зняття недоторканності з депутата Лозового.

Генеральна прокуратура давно потребує кардинального реформування. Але поки навіть з третім постмайданним генпрокурором зрушень немає. Свідчення цього – довіра суспільства. Згідно з соціологічними дослідженнями Центру Разумкова, довіряють прокуратурі 1,2% громадян, «скоріше довіряють» - 13,2%. Зовсім не довіряють та «скоріше не довіряють» - 40,3% та 35,6%. Краща ситуація навіть у міліції, якій довіряють та «скоріше довіряють» 2,2% та 22,4%, загальна ж недовіра складає – 69,2%. Не витримує «тестів» ГПУ ані «справою Гонгадзе-Подольського», ані розслідуваннями розстрілів «Небесної сотні» на Майдані та інших злочинів представників «режиму Януковича». Паралельно в Генпрокуратурі триває конфлікт, який час від час виходить на поверхню. Історія з протистоянням по лінії: «Сакварелідзе-Касько» - «Гузирь-Шокін». Наразі громадські окремі організації вимагають відставки Віктор Шокіна, за що підписалися вже 112 народних депутатів.

Але те, що роблять народні депутати від «Радикальної партії» щодо ГПУ більше виглядає як фарс та дискредитація ідеї змін у правоохоронному органі. Замість конструктивної діяльності вони пропонують епатаж, скандальність та порушення законів.

Тож як повернути довіру до ГПУ? На це питання «Дню» відповів директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій ЯКИМЕНКО:

- Питання, які ставлять представники «РПЛ» щодо Льовочкіна, Бойка і ін. є абсолютно закономірними, обґрунтованими і значною мірою впливають на довіру до влади в цілому. Це відповідає суспільним настроям щодо потреби покарати представників режиму Януковича. Але «Радикальна партія» мала б іншу назву, якби не вдавалася до своїх «радикальних» методів. Шокін – не перший генпрокурор, якого Олег Ляшко хоче відправити у відставку через збирання підписів чи іншими засобами. І відносини між генпрокурором та лідером «Радикальні партії» обопільні, тому кожен вдається до засобів, які є в розпорядженні. В очільника ГПУ – можливість висувати звинувачення на основі наявної інформації про правопорушення членами «РПЛ», а у Ляшка є політичні аргументи, щоб висувати претензії Шокіну. Але такі дії Ляшка сприймаються не дуже серйозно через стилістику його роботи, адже він не закликає до системних дій з реформування ГПУ – він атакує особисто Шокіна через те, що існує подання на членів «Радикальної партії».

Цей випадок не подібний тому, коли були затримані двоє працівників Генпрокуратури, в результаті чого виникло протистояння між генпрокурором та його заступниками. Тоді все виглядало як спроба очищення ГПУ та гальмування цієї спроби. Шлях відновлення довіри до ГПУ – коли в цьому органі силами своїх же працівників виявлятимуться зловживання, корупція, схеми, і ті, хто до них залучений, нестимуть відповідальність. Коли суспільству будуть відомі факти покарання «своїх», тоді може бути повернута і його довіра, бо це свідчитиме про реальність намірів щось реформувати та змінювати. Коли ж це перетворюється на політизований конфлікт на рівні «народний депутат – генеральний прокурор», це мало впливає на довіру громадськості до прокуратури та політиків. Загальний конфліктний фон лише посилює негатив у сприйнятті правоохоронних органів.