Загроза з Півдня

Історія відносин з Росією і болючий досвід війни з нею доводять, що якщо Кремль говорить про необхідність захищатися, то варто очікувати з його боку нападу. Днями в Крим приїхав секретар Ради нацбезпеки РФ Микола Патрушев, який заявив, що на півострові зростає загроза з боку українських «терористів». Немає сенсу розглядати правомірність подібних заяв Патрушева, який представляє інтереси окупанта. Це типова риторика агресора. Однак його заяву про те, що Крим повинен бути готовим відповісти на зростання загрози терористичної активності українських націоналістичних організацій, треба  сприймати з усією серйозністю, враховуючи напруженість на Донбасі, що не вщухає, неготовність бойовиків (а значить Кремля) до діалогу і певну військову перевагу ворога. Фактів згаданої активності немає. Це означає, що мілітаризація Криму упродовж півтора року затівається не для оборони, а для можливої атаки. Патрушев вимагає додаткового відпрацювання питання формування регіональних цільових програм із забезпечення цивільної безпеки і профілактики правопорушень. На півострові впроваджуються комплекси «Безпечне місто» та система оповіщень в місцях масового зосередження людей за прикладом Росії. Окремо Патрушев заявив, що в Криму почалося створення аварійно-рятувальних формувань на випадок війни і терактів. З розмов про «війну і теракти» випливає логічне запитання - чи не вважає Москва, що Україна планує воювати з Росією, подібно до того, як Гітлер заявляв про те, що саме Польща напала на Німеччину?

Міністерство закордонних справ України розцінило заяви Патрушева як пряму загрозу стабільності та безпеки в Причорноморському регіоні. МЗС України направило ноту протесту в МЗС РФ у зв'язку з візитом секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева в Крим і його висловлюваннями. На сайті українського відомства зазначається: «МЗС розцінює візит Патрушева, а також проведення ним  в умовах прискореної мілітаризації півострова такої наради як пряму загрозу стабільності та безпеки в Причорноморському регіоні, а також як черговий виклик світовій спільноті».

Слід так само згадати особливості роботи диверсійних служб Росії, які історично не жаліли своїх громадян для здійснення провокацій з метою виправдання подальшої агресії. Формула діяльності ГРУ і ФСБ відома і наочно була продемонстрована ще в кінці 1990-х років на прикладі вибухів житлових будинків. Тоді ці теракти були списані на чеченських бойовиків, що стало приводом для початку другої Чеченської війни. Тому не буде дивним, якщо на півострові певної миті станеться кривава диверсія, терористичний акт із обов'язковою ідентифікацією винуватців. Хто стане такими «винуватцями», не важко здогадатися.

Виникає питання: наскільки Україна готова до подібного розвитку подій? Практика показує, що для оборони кордонів украй мало суто технічних засобів. Необхідна як серйозна робота з нейтралізації дестабілізуючих факторів усередині країни, так і зміцнення співпраці з західними партнерами у сфері оборони, розвідки. Вкрай складна ситуація на сході і півдні України і озброєння в Криму вимагають посилення тиску країн Заходу на Росію, яка, судячи з висловлюються посилів, не збирається зупиняти обороти війни.

Коментує ситуацію головний редактор інтернет-порталу BlaskSeaNews, експерт благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Андрій КЛИМЕНКО:

- Ніхто не скасовував розміщення в Криму 96 військових частин і з'єднань РФ. Звернімо також увагу на ремонт дороги з Керчі на Сімферополь з 1 липня, в розпал курортного сезону. Це означає, що курортний сезон зовсім не важливий, а важливо, щоб до осені дорога була готова для перекидання техніки. Крім того, люди, які живуть у Криму, свідчать про те, що постійно рухаються колони техніки в напрямку Джанкоя від Феодосії. Йдеться про танки, бронетранспортери, військові машини, гармати. Техніка також постійно рухається в район Судака, де розташована база зберігання ядерної зброї ще з радянських часів. Відзначаються часті польоти бойових літаків і вертольотів. Тобто повним ходом йде процес мілітаризації Криму, як це і прогнозувалося раніше. Всі ці казки про «Правий сектор» і «банди» українських націоналістів створюються для внутрішнього вживання. Захід у цьому випадку нам допомагає в плані обміну розвідувальними даними з супутників. З моменту анексії Криму в Чорному морі присутні військові кораблі країн НАТО, зокрема і розвідувальні. Тобто Заходом ситуація в Криму сприймається досить адекватно. Хочеться вірити, що настільки ж адекватно загроза з півдня сприймається нашим Генеральним штабом і Верховним головнокомандувачем.

Що стосується настрою самих кримчан, то, як це не дивно, центром кипіння зараз є Севастополь. У самій російській пресі, яка базується на території півострова, прямо говориться, що мрії про кремнієву долину в Криму натрапили на кадри Шойгу, на адміралів, генералів, цитаделі, армії. Зараз спостерігається масове невдоволення адміралами при владі. Наростає також невдоволення корупцією як з боку населення, так і з боку тих, хто фінансує Крим, адже ці гроші за звичкою освоюються відповідними людьми. Можна сказати, що в битві холодильника з телевізором намічається перевага у бік холодильника. Той же обвал рубля з'їдає всі радощі підвищення пенсій і зарплат бюджетникам.