Звідки гроші в кандидатів?

Рух «Чесно» хоче зробити аналіз виборчих кампанії до місцевих рад. Він закликає виборців змушувати чесно звітувати про витрати кандидатів у мери та депутати рад усіх рівнів у всіх регіонах України турбувати такими ж запитаннями майбутніх своїх обранців та уважно стежити за їхніми грішми. Для початку декого з кандидатів до Київради запросили на Національний форум «Місцеві вибори: чесно про гроші в політиці». Чи зможуть вони чесно розповісти про свої статки та виборчі фонди?

А перед цим учасникам форуму показали відео, на якому виборці висловлювались з приводу інвестицій у вибори. Запам`яталося кілька думок. «Багаті люди ніколи своїх грошей просто так не дарують», - говорив якийсь чоловік. З ним погоджувалася жінка: «Вони потім відплачуватимуть тим, хто їх фінансував протягом передвиборчої кампанії». «Люди, починайте контролювати політиків, контролювати, як вони використовують кошти», - закликав молодик. «Щоб не бути бідним, з якого, за звичаєм, три сорочки деруть, треба дивитися за своїми грошима» - додавав інший хлопчина.

І от слово надається політикам. Геннадій Корбан («Укроп») вирішив розпочати з анекдоту і розсмішив залу старою, але й досі актуальною майже автобіографічною історією про перепродаж Мерседесів, за перший з яких герой відсидів ще при Брежнєві. Закінчивши під аплодисменти з анекдотом, кандидат у мери столиці зауважив, що досі не був у політиці й займався лише бізнесом. Тим не менше він вважає, що «у нашій корумпованій системі у політиків не може бути чесних грошей».

Роман Михайлов – кандидат на столичного міського голову  (партія «Сила людей») – розповів, що під час зустрічі з виборцями у нього запитали, чим він відрізняється від Корбана. Своєї відповіді він не навів, але замість неї виклав на уявний огляд свій передвиборчий «гаманець». «На вибори я назбирав близько 150 тисяч гривень. 104 тисячі пішло на заставу, на інші гроші видав 10 тисяч листівок, які коштували 1800 гривень, а те, що лишилося, це те, з чим я йду на вибори. А мітинг на клумбі біля метро коштує дві тисячі гривень». Такі ж обмежені бюджети мають за словами Михайлова, й інші кандидати від його партії. «Для когось це кумедно, а для нас реальність, - скромно відзначає кандидат і додає: - Нам цього абсолютно не соромно. А гроші, які я маю, дали мої друзі й однокласники. 37% - то мої особисті гроші, решта, як я вже сказав, друзі й однокласники, а також однопартійці».

Дмитро Добродомов, народний депутат, кандидат у мери Львова, голова партії «Громадський рух «Народний контроль» готовий 20 жовтня надати проміжний звіт і не лише про витрати, а й про джерела коштів партії. Він нагадує, що на запитання про гроші люди досі чули або брехню, або напівправду. Але після введення в дію закону про державне фінансування партій, на його думку, ситуація докорінно зміниться, бо вводиться відповідальність про брехню у звітах. З липня 2016 року закон почне діяти, і народний депутат вважає це величезним кроком вперед і радить усім партіям його дотримуватися...

«У партії «Відродження» близько 11 тисяч кандидатів на місцевих виборах, - говорить Володимир Пилипенко, - і кошти, необхідні для проведення виборчої кампанії до міської чи районної ради на рівні 20-30 тисяч гривень вони знаходять самостійно. Це було однією з умов входження до партійного списку. Про це буде відповідний звіт нашого виборчого фонду». Він підкреслює, що партія також має певний ресурс, який вона поширює через свої осередки на всю Україну. Але кандидати від партії це «у переважній більшості успішні люди, які можуть профінансувати свою кампанію у межах районного центру чи навіть округу на виборах до обласної ради», - наголошує Пилипенко.

«У нас кожна місцева організація має свій власний фонд, - відзначає народний депутат від партії «Самопоміч» Вікторія Войцицька, - у нас немає зведеного бюджету по всій країні, і тому будемо показувати інформацію окремо по кожній області. А також будемо оприлюднювати декларації кандидатів, як ми це робили під час передвиборчої кампанії до парламенту». Вона розповідає про громадські обговорення кандидатів з партійного списку, і наголошує, що до думок суспільства при цьому уважно прислуховувалися. «Зараз йде такий же процес, вже проведено близько 10 тисяч інтерв`ю з кандидатами, - розповідає вона. - За їх підсумками більше 500 чоловік було виключено з списків саме за зверненнями громадян. І ми продовжуємо роботу з забезпечення прозорості та встановлення чесних відносин між політичною силою і виборцями».

«Я у подвійному стані, - не дуже турбуючись про стиль, вдається до відвертості екс-народний депутат від Партії регіонів Володимир Макеєнко (тепер він у партії «Наш край»), - про вибори я знаю дуже багато – майже все – і про всі вибори, як вони відбуваються. Чи можна трошки розкрити це діло, яке почав рух «Чесно»? Наприклад, коли ми складали списки, запрошували людей у кандидати до Київської міської ради, то багато з них самі викреслили себе з списків, побоюючись того, що «Чесно» про це напише». «Тобто процес пішов, - визнає Макеєнко і характеризує: - Це дуже добре. Бо насправді будь-яка виборча компанія складається з двох бюджетів – офіційного (щоб не було запитань від ЦВК і місцевих виборчих комісій, від громадськості) і інша частина. Політики самі себе заводять у цю пастку. Наприклад, треба створити штаб на виборах київського міського голови. Зустрічаєшся з серйозними людьми, які вміють працювати з громадськістю. І приблизно біля мільйона гривень треба зарплати. А крім того, 104 тисячі гривень, як відомо, застава». «Це вже зовсім не демократія для того, хто не може піти на такі витрати», - вболіває чи то за себе, чи то за бідніших кандидатів екс-нардеп. А у «Нашого краю», за його ж словами, все гаразд: зібрали гроші, статутні внески і зробили все «тільки офіційно».

Підводячи підсумки опитуванню кандидатів від партій, керівник руху «Чесно» Інна Борзило вказує, що їхні відповіді були або анекдотичні або, здебільшого, досить обтічні, мовляв будуть подані офіційні звіти і взагалі майже всі гроші отримані від самих кандидатів. Борзило відзначає, що «насправді ці вибори відзначаються величезними бюджетами у порівнянні з попередніми місцевими виборами». Вона підкріплює це своє твердження посиланням на кількість білбордів, встановлених на вулицях міст і, зокрема, Києва. «Чесно» звернувся до українських громадян з проханням інформувати про кількість білбордів у містах. Буквально за кілька днів з`ясувалося, що їх тільки в Києві близько тисячі. Тільки за цим показником можна буде отримати уявлення про витрати на рекламу. Активіст досить критично ставиться до передбаченого в законодавстві обов`язку партій, що йдуть на вибори, подавати до 20 жовтня, в тому числі й зацікавленим у цьому громадським організаціям, проміжну фінансову звітність про свої передвиборчі бюджети та їх виконання. Вона відзначає, що порушникам цієї вимоги насправді ніщо не загрожує...