Де знайти «запах вiтчизни»?
От чомусь не перед 24-ю годиною, за місцевим часом, а просто після останніх новин президент Польщі звертається із привітальним словом до свого народу. Нагадує, що 100 років тому був такий період в історії Польщі, коли її не було на карті Європи. Розповідає, чого досягли поляки, що повинні цінувати та що ще треба зробити. Напевно, торкається серця кожного поляка в Польщі та за її межами.
Ось німці. Який специфічний у них гумор! Німецький.
І так цілий світ: Китай, Франція, Австралія, Ісландія, Самоа, Єрусалим... Цікаво. Грандіозно. Комп'ютерних збоїв, повідомляють, поки що не помічено. Завжди весела молодь усього світу танцює і співає.
А ось і наш Президент вітає нас. Святкуємо. Мабуть, усе-таки найцікавіший телеканал «Інтер» намагається також показати світ у всій розмаїтості. Однак усе інтернаціональною, «общепонятною» мовою. Запаху України не відчувається. Шукаємо. Улюблений телеканал «1+1» — аналогічно. Державний гімн України і тут виявився зайвим. Де ж моя Україна? На Першому національному зрідка трапляються маленькі кисневі подушечки. Мало. Усе одно задихаємося. Хоча як неприємно погодитись із Наталією Лігачовою, а все ж таки і справді — провінційно. Хочемо нормального свіжого повітря.
Виходимо на вулицю. Третя година ночі. Групки завжди веселої, за всіма ознаками, безперечно, української, молоді, танцюють, співають. Дехто навіть колядує. Молодь! Слава Богу, все нормально. Олена СУРМ'ЯК Львів
Випуск газети №:
№5, (2000)Рубрика
Пошта «Дня»