Допоможіть знайти родичів

Доброго дня, шановна редакціє!

Пишу вам, оскільки не залишаю надію знайти своїх рідних по лінії бабусі з боку матері. Самостійно вирiшити це не вдається, оскільки існує багато неясностей і пропусків у спогадах моєї бабусі — Оверченко Таїсiї Андріївни (23.11.1926 р.н. — за документами), єдиного свідка тих подiй, якого я знаю. Не можу передбачити, наскільки реально з’ясувати походження моєї бабусі, але дуже хотілося б, щоб людина не померла в невідомості, з тугою в душі, яку пронесла через все своє життя.

Тепер про ті нечисленні факти, які мені відомі.

Стосовно імені та прізвища бабусі: за її ствердженням, спочатку її звали Аверченко Анастасія, але зменшувальне ім’я Тося перетворилося з волі вихователів на Таїсiю, а небажання бути в шкільному журналі першою за списком перетворило початкову «А» прізвища на букву О. По батькові, каже, вигадала пізніше.

Сім’я бабусі жила, можливо, на Україні, оскільки, за її спогадами, в дитинстві вона ніколи не бачила снігу. Судячи з усього, неподалiк проходила залізниця, оскільки було чути гудки паровозів. Коли бабусі було років 5—6, її братовi — років 12, а молодшій сестричці Шурі 3—4 роки, їх розкуркулили, забрали будинок, худобу, речі. Незабаром забрали й батька. Інших переселили у хату із земляною підлогою. Брата забрав до себе хтось із родичів, а мама з двома дівчатками відправилася в заслання. Через якийсь час (приблизно через 1—2 роки) вони знову опинилися в дорозі (можливо, їм дозволили повернутися), по дорозі мама захворіла і померла.

Дівчат відправили до Курганського дитячого будинку, який через 1—2 роки розформували. Молодшу сестру забрала на виховання завідуюча зразкового (принаймні якогось незвичайного) дитячого садка, яка вже мала одну дочку, а бабуся опинилася в дитбудинку селища Кочердик Челябінської області, де вона пробула до 14 років, поки не розпочалася війна. Тоді їх розіслали по колгоспах, так бабуся опинилася в с. Чудиново, звідки пізніше поїхала вчитися до ФЗУ до Челябінська.

Прекрасно розумію, що в цiй оповіді мало фактів, на які можна було б спиратися при розшуку сестри бабусі та її, а значить і моїх, родичів, але продовжую вірити в успіх і допомогу людей.

З нетерпінням чекатиму відповіді та сподіватися.

ВІД РЕДАКЦІЇ: Якщо хтось із наших читачів має відомості, які можуть допомогти Олені знайти родичів, прохання повідомити нам за адресою: 04212, Київ-212, вул. Маршала Тимошенка, 2л або за тел. 414-91-26. Адреса автора листа знаходиться в редакції.