Фашисти і гітлерівці колишні й... нинішні

Знайомство мого батька Масляка Олексія Андрійовича з моєю матір’ю Здор Ганною Антонівною, а потім і їх післявоєнне одруження — доволі романтична історія, достойна касового голлівудського блокбастеру. Вже перед самим закінченням війни на площі перед рейхстагом батька в черговий раз тяжко поранили. Він лежав на відкритій місцевості перед німецьким парламентом, а в цей час його захисники вели шквальний вогонь по наступаючих радянських військах. Ніхто із солдатів не міг навіть голову підвести, не те, що допомогти своєму командиру. І тут раптом на увесь зріст піднялася моя мати, худенька полтавська дівчина, сержант медичної служби. Вона перекинула свій ранець з червоним хрестом собі на живіт, щоб його бачили німці і рушила, не ховаючись від куль, до батька. Треба віддати належне німцям. Шквальний вогонь припинився. Приречені люди, яких росіяни називали фашистами і гітлерівцями, не змогли стріляти в жінку-медика. Вона перев’язала батька і відтягла його у безпечне місце, а потім доправила до шпиталю. Ось така історія з травня 1945 року, зі столиці Німеччини.

А ось друга невигадана історія вже з лютневого Києва, 2014 рік, столиці України. Дівчина-медик, а це все зафіксовано на відео, поспішила на допомогу герою Майдану, підстреленому захисниками кривавого режиму. Вона була, на відміну від моєї матері, не у військовій формі, вся в білому із величезним червоним хрестом на одязі. І в неї вистрілив снайпер. Виникає цілком логічне запитання: фашисти і гітлерівці, захисники кривавої диктатури Гітлера, виявляється набагато гуманніші за захисників кривавої диктатури Януковича? Хіба не так? І хто тоді члени Партії регіонів і Комуністичної партії України, які навіть після масових вбивств беззбройних людей, що зафіксовано на відео, не виходять з цих партій? Чи можна назвати людьми відморозків-снайперів, які відстрілювали зівак на вулицях, а також лікарів-волонтерів просто задля розваги, що також зафіксовано на відео? Запитання, як на мене риторичне. Ця кров неодмінно впаде не лише на вас, а й на ваших дітей і онуків. Страшні хвороби і нещастя стануть неминучим супутником вашого життя. І ніякі награбовані в українців гроші вас уже не врятують.