«Фестиваль мистецтв України»: на сцені та по ТБ

2009 року з ініціативи Президента України після довгої перерви було відновлено «Фестиваль мистецтв України», або, іншими словами, творчий звіт майстрів мистецтв та художніх колективів всіх областей нашої держави, який проходить у Національному палаці мистецтв «Україна».

Запропонована форма представлення найкращих колективів не тільки добра нагода презентувати регіон, його культуру, звичаї, традиції, етнічні особливості на головній сцені країни, а й презентувати особливі творчі доробки всьому українському загалу, адже згодом виступи транслюються по Першому Національному.

Я мав прекрасну можливість переглядати особисто звіти творчих колективів багатьох областей України, але не буду виділяти ліпших, адже кожен регіон був унікальним по-своєму, «віз на показ» найкращі свої творіння, вкладаючи душу, серце, майстерність та мистецький хист у творчу програму.

2 жовтня 2009 року у НПМ «Україна» відбувся концерт «Благословенна земля, моя Вінниччина», учасники якого показали чудові творчі досягнення славетного Подільського краю. Виступи майстрів мистецтв і художніх колективів Вінницької області справили неперевершене враження на глядачів. Без перебільшення можна сказати: того вечора в «Україні» відбувся аншлаг. Команда кураторів мистецького проекту та учасників спрацювала «на відмінно».

Мені як вінничанину було дуже приємно чути, бачити колоритні, неординарні виступи моїх земляків, які неодноразово наповнювали глядацьку залу щирими оплесками, оваціями, сентиментальними миттєвостями. Радісно було і після концерту, коли, зустрівши своїх знайомих та друзів, чув приємні враження та схвальні відгуки про «свято української душі», яке подарували киянам та гостям столиці вінничани.

Продемонстрували вінничани і свій регіональний мистецький темперамент у виконанні танцювальних номерів. Той, хто хоч раз побував на вінницькому весіллі, може підтвердити мої слова. Саме у нашому краю танцюють всі. Такими ж легкими, окриленими любов’ю, щастям, радістю за рідну землю були виступи всіх учасників творчого звіту. Найбільше вражали діти. Їхня непідкупна щирість, завзята енергія випромінювалися під час усіх танцювально-хореографічних композицій.

Але, без сумніву, завершальний акорд було зроблено у блоці «Козацький родослав», особливо коли наймолодші учасники народного ансамблю танцю «Барвінок» виконали хореографічну композицію «Нащадки славного козацтва». І духовний зв’язок поколінь, і любов до рідної землі, і невмирущість козацького роду — все було присутнє під час виконання.

Отримавши особливе емоційне піднесення, моя родина чекала на вихідний, щоб побачити трансляцію концерту на Першому Національному, яка відбулася 18 жовтня 2009 року. Але недільний вечір примусив мене викласти на папір свої роздуми та поділитися ними на сторінках шанованої українцями газети «День».

Чому в головному ефірному просторі держави так невдало було представлено творчі здобутки моїх земляків? Часті перерви на рекламу, а головне — змістовне наповнення мистецького виступу було «викривлено» недалекоглядною телевізійною режисурою.

Чому недостойним уваги багатомільйонної телевізійної аудиторії співвітчизників залишилися найемоційніші та хвилюючі моменти творчого звіту вінничан? Прикро і сумно — як у тій пісні «Ой, у лузі червона калина», яку теж, до речі, «вирізали», не показавши, як увесь зал з особливим хвилюванням та піднесенням стоячи підтримував виконавців.

Залишається лише сподіватися, що щасливий кінець буде, як співається у згаданій пісні. Навіть у моменти розчарувань не втрачатимемо надії.