Iмунітет до «диявольського ящика»

— Якою мірою ви поділяєте думку багатьох віруючих людей (зокрема таких відомих, як Б. Гребенщиков і К. Кінчев), що телевізор — «диявольський ящик»?

— Як виміряти міру добра й зла? ТБ уже давно є частиною нашого життя. Воно непомітно для нас самих глобалізує свідомість. Після низки різноманітних людських типів терпиміше ставишся до людей, наприклад, нетрадиційної орієнтації. Нескінченні розповіді про інші країни роблять представників інших національностей ближчими до нас.

А для більшості цей «диявольський ящик» мало не єдиний спосіб зробити життя яскравішим і цікавішим. Це найлегший спосіб сублімуватися, поставивши себе на місце інших. Побачити безплатно інші країни. «Залицятися» до недоступної у повсякденному житті красуні. А може, й «побитися», уявивши на місці переможеного власного недруга. Благополучні європейці таким чином із задоволенням додають до свого прісного життя трохи небезпеки й азарту. А пенсіонери, дитинство яких перервала війна, а старість — перебудова, готові нескінченно дивитися старі фільми.

Радянське телебачення було неагресивним і не цуралося моральних принципів. Але його багаторічне панування створило дефіцит інших жанрів. Тепер маятник гойднувся в інший бік. За західними мірками, найкращим є той фільм, прокат якого зібрав понад мільйон доларів, а не той, який зробив світ кращим.

Кого не дратує насильство, жорстокість і нескінченна реклама на екранах? Людей, які не піддаються навіюванню, немає, i частки цього каламутного осаду осідають у наших душах. Але вимикач у наших руках, кожен може перекрити цей потік. Звичайно, це не знімає відповідальності з тих, хто рекламує, а потім показує «бандитський» серіал у «родинний» час.

Нам залишається виробити імунітет до перегинів сучасного телебачення і, якщо можливо, сприймати його з іронією. А дітям частіше розповідати про досягнення сучасної цивілізації на інших прикладах.