КЛУБ ЧИТАЧIВ «Дня»

Таїсія МАРЦЕВА , студентка, Київ

1. Перед тим, як відповісти на запитання новорічної анкети, хочу поздоровити весь редакційний колектив «Дня» з Новим роком. На мою думку, наша держава програє у багатьох позиціях. Україні замало авторитету для того, щоб вона дійсно становила реальну конкуренцію. Бо авторитет створюють авторитетні особи, які не завжди несуть про нас позитивну інформацію. Хоча, враховуючи наші позиції зараз і ті, які були в минулому, то, звичайно, є позитивні зрушення. Але ж ми тільки- но виходимо на міжнародну арену, а це робиться нешвидко, повинен пройти час. Наші культура й наука стоять усе-таки на достатньо високому рівні, про що говорить потреба у наших спеціалістах за кордоном, але, на жаль, не у нас.

Еліта ж більше займається своїм бізнесом і накопиченням грошей та участю у престижних масовках, а допомога у розвитку культури й фінансування благодійних програм проводяться, в основному, в рекламних цілях.

2. Оптимізм викликає те, що нас поки що «оминає» війна, а також і ми її.

Від чого нам треба відмовитись — так це від очікувань, що хтось нам у чомусь допоможе, а треба розраховувати лише на себе. Ми продовжуємо із жадністю дивитися на Європу, а що тут відбувається — не бачимо, не цінуємо того, що маємо і що цінується потайки в інших країнах: не дбаємо про наші землі і використовуємо їх нераціонально. І так багато в чому, на жаль.

3. Найголовнішою подією року, безперечно, є війна США з Афганістаном. Основні наслідки — це об’єднання країн у боротьбі проти міжнародного тероризму. Події 11 вересня дали поштовх новим взаємовигідним відносинам між країнами. Руки допомоги тягнуться звідусіль: звідти добровільно, звідти примусово, а звідкись — з вигодою для себе.

Америка поставила світ перед вибором, і країни мусили вибирати, незалежно від своїх бажань чи політичних позицій і поглядів, відкинувши сподівання на невтручання.

4. Ми змінилися, ми відбудовуємось, ми поновлюємо контакти, зв’язки і діємо активно. Зараз століття швидкості, часу, заклопотаності. Ми, громадяни, біжимо, часом не помічаючи дрібниць, але встигаємо, трансформуємось разом із часом, виявляємо комунікабельність і примирливість один до одного, конкурентоспроможність і змагання.

5. Звичайно, передвиборна кампанія складає політичний підсумок року. Хоча всі знають, що від цього чекати, і готові майже до будь- чого. Але все-таки цікаво: може, буде щось новеньке та інтригуюче?

Цей «благодійницький» марафон зігріває душу. У багатьох є сподівання, що хоч комусь, може, з цього буде користь.

6. Мені подобаються дискусійні, полемічні питання, а також «Пошта «Дня». Купуючи газету, перш за все дивлюсь результати опитування в Інтернеті та історичні дати.

7. Само по собі приємно бачити свого листа, надрукованого в такій газеті, якою є «День». А також мені було дуже приємно посісти третє місце в конкурсі, при- свяченому 10-річчю незалежності України.

8. Закінчу уривком із вірша одного з найулюбленіших перських письменників Ірану — Сааді, який дуже мені сподобався:

«... Царь — дерево, а подданные корни.

Чем крепче корни, тем ветвям просторней.

Не утесняй ни в чем народ простой.

Народ обидев, вырвешь корень свой...»

Тамерлан ФІДАРОВ , кандидат технічних наук, Київ

1. Завдання України у світі, який змінюється — знайти своє обличчя та реально вплинути на ситуацію з урахуванням справжньої причини її виникнення. З боку США було аморально багато років контактувати з потенційним терористом, а після трагедії та його «переховування» в середовищі талібів проводити «килимові» бомбардування Афганістану, внаслідок яких загинули тисячі мирних мешканців.

Наша держава, її громадяни, творча, наукова й політична еліти конкурентоздатні в світі настільки, наскільки вони виступають на міжнародній арені єдиною інтелектуально-політичною силою, відбиваючи думку більшості громадян України. Така єдність сил і думок досягається поки що рідко, тому конкурентоздатність нашої еліти є надзвичайно високою лише у своєму потенціалі.

2. Оптимізм, але не глибокий, викликає консолідація різних політичних сил перед виборами до ВР України. Песимізм у цих «перегрупуваннях» викликає те, що вони здійснюються не на підставі ідеологічних доктрин, як це має бути в цивілізованій державі, а на особистісних інтересах і на особистому впливі.

Гадаю, що незабаром (років за 5 — 10) Україна обов’язково «вистрелить» колосальними досягненнями в багатьох напрямках світового розвитку!

3. Окрім тих подій, які я вже згадав як значущі, скажу ще про такі:

— візит Папи Римського Івана Павла II, результати якого, на жаль, ще недостатньо усвідомлені громадськістю, що пов’язано, як я вважаю, з недостатньо глибокою оцінкою в публікаціях впливу цього візиту на духовне життя України;

— виникнення почуття гордості, наразі помірної, за те, що Україна відзначила 10-річчя незалежності;

— «касетний скандал» і досить помітна після нього філософсько- духовна трансформація нашого Президента;

— прийняття ВР Земельного кодексу та «зняття вуалі» з комуністів, які ще з 1903 р. були рішучими противниками приватної власності на землю та засоби виробництва й фактично ними й залишилися;

— значне кадрове оновлення структур влади, що дало стимул до розвитку й оптимізм на майбутнє.

Усе в світі взаємопов’язане, події року в будь-якому випадку вплинуть на мою долю, але більш дійовим стимулом до розвитку є моя внутрішня духовна трансформація, яка безперервно поглиблюється, значне розширення кола мого наукового пізнання, а також тверде усвідомлення того, що саме примат духовної сутності кожного з нас дозволить на практиці вирішити основні матеріальні проблеми, а потім — стати на нескінченний шлях усвідомлення найглибшої Духовної Єдності як усіх людей один з одним, так і кожної Людини з нашою Божественною обителлю — Природою.

4. Дуже радують зміни у зовнішньому вигляді Києва — від центру до кожного двору. Наші громадяни у своїй масі наразі залишаються «річчю в собі», але вони ретельно вичікують появи нової політико-духовної сили, яка їх «розбудить» — у цьому й полягають істотні зміни.

5. Частину політичних підсумків року я сформулював у відповідях на питання 1 — 3. Хочу ще додати про політичну мужність і упевненість Євгена Марчука, який безперервно розширює сферу свого політико-духовного впливу, постійно шукає можливості реального поповнення держбюджету шляхом боротьби з криміналізацією економіки.

6. Цього року «День» мене радував менше, ніж протягом двох минулих років, але це, очевидно, пов’язано з тим, що мої очікування від спілкування з газетою істотно зросли. Не можу погодитися з тенденцією до збільшення газетної площі «Дня», що відводиться на поточний аналіз політичних подій. Перестановки напередодні виборів будуть такими стрімкими, що за їх висвітленням можна пропустити головне, на що має бути зараз орієнтований «День» — виховання в читача політичної культури та свідомості.

7. Хочу звернути увагу на два кумеднi випадки, які пов’язані з виходом моїх публікацій у «Дні». Одного разу, втративши надію на публікацію, я не пішов за газетою саме в день її виходу. Дізнався про це лишень на ранок наступного дня, коли дружина з сусідом розбудили мене й показали газету. Другий випадок — відповіді на торішню анкету: моя відповідь була між програмами ТБ, і я побачив її не вранці, коли придбав газету, а лише після перегляду вкладки з телепрограмою.

8. Пропоную тост за те, щоб «День» утверджував свою історичну місію з трансформації нашого суспільства в Єдину Українську Націю і Громадянське суспільство. Сподіваюся, в цьому газеті допоможуть і мої злегка «модифіковані» рубаї:

То, чем мы живём сегодня, — в этом нашей жизни суть,

«Дни» прошедшие итожа, — хочется вперед взглянуть.

Но судьбе угодно строгой — нас не баловать дарами,

Чем тру«Дней» дорога к Счастью — тем достойней пройден путь!

Володимир МАЄВСЬКИЙ , Харків

1.Економічне і політичне співробітництво з Росією, країнами СНД і Європою. Партнерство з Росією і НАТО у боротьбі з міжнародним тероризмом. Вступ у ВТО і Європейський Союз (ЄС).

2. До 1991 р. країна жила при розвиненому соціалізмі. Народ жив сито і гідно, ціни на все відповідали розмірам зарплати і пенсії. Тепер 42% — убогі та бідні, безробітних — 40%.

3. Зустрічі Президентів України і Росії у Дніпропетровську і Харкові, Земельний кодекс, Податковий, перепис населення. З мене податок буде 10%, зарплата збільшиться на 25%.

4. Якщо вірити цифрам, то відбувається прогрес, хоч на людях це явно не відбивається — ціни зростають на все. Політична активність людей помітна. Але буття давить на свідомість людей на користь влади, звідси і «волевиявлення».

5. Десять років незалежності України, п’ять років Конституції, Закон про вибори до Верховної Ради, перепис населення. Але немає морального задоволення. Не видно на екранах ТБ народу, країни.

6. «День» радує правдивою інформацією, не зациклений на одній партійності. Читаю 1—4 сторінки детально, обговорюю. Більше показувати людей — на роботі, вдома, у полі. Як живе влада.

7. Виписую цитати видатних політиків минулого і деяких теперішнього часу — дошкульні і повчальні, використовую деякі фото. Намагаюся ділитися всім з людьми, дуже болить іноді душа від такого життя.

8. Друзі, без «Дня» — ні дня у 2002-му. Нехай минають роки, але всюди з «Днем» ми разом. Даєш до 31 березня 2002 року тираж 90 000 примірників!

Всеволод КОЛОМІЄЦЬ , пенсіонер, Чернігів

1. Дійсно, події 11 вересня 2001 р. приголомшили весь світ і багато в чому змінили cтавлення людей один до одного (країни до країни).

Україна, як і інші країни, намагалася якимось чином потрапити в число країн, які дійсно мають можливість боротися з тероризмом. Але виділити своїх фахівців для розбирання зруйнованих будівель — це виглядало просто наївно.

2. Мені здається, що минуле десятиріччя стало не так роками розчарувань, як показало, що ми не готові до перетворень, котрі відбуваються.

Підвалина економіки — основні виробничі фонди — морально й фізично застаріли й не так є потенціалом відродження виробництва, а швидше загрозою аварій і катастроф. Досить лишень звернути увагу на стан наших шахт (скільки їх уже закрито!), стан блоків на теплових електростанціях (близько 96% обладнання вже відпрацювало свій ресурс), підстанцій і ліній електропередач. А скільки закрито промислових підприємств!

3. Цього року Україна продовжувала «метушитися» між Європою та Росією. З одного боку, так хотілося до Європи (щоправда, йти туди нам особливо немає з чим), а з іншого — окрім Росії, ніхто нам не допоможе, хоча багато кому це не дуже подобається.

4. На превеликий жаль, ні на що краще країна не змінилася. Спадає добробут народу, зростають ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, лікування і багато що інше. Кількість безробітних сягнула 1,5 млн. осіб (можливо, навіть більше)! А скільки нараховується бездомних дітей, які хворіють на туберкульоз!?

На жаль, країну полишають великі фахівці й учені, тисячі людей виїжджають до інших країн на заробітки.

5. Головним політичним підсумком року вважаю все ж таки зближення з Росією.

6. Я дуже люблю газету «День» і намагаюся читати її регулярно. Раніше я з великою цікавістю читав матеріали Н. Лiгачової. Зараз просто вражений матеріалами в газеті, які пише М. Несенюк. Це дійсно журналіст високого класу, читаєш і дивуєшся його майстерності. У політичних, економічних і спортивних статтях він — великий фахівець! Його статті і є основними питаннями для обговорення в родинному колі й серед друзів.

7. Я завжди купую газету в книгарні «Кругозір», а цікаві випадки — це коли для мене продавці залишають примірник газети.

8. Проводжаючи 2001 рік і підносячи чарку з горілкою, я б сказав: «Дай Боже не останню, а якщо останню, то не дай Боже!»

Ніна ТКАЧУК , пенсіонерка, Київ

1. Враження вiд побачених кадрів на телебаченні 11 вересня було жахливим. Усе не вічне. Я думаю, мислення у всіх помінялося. Пригадався мені латинський вислів: «Минулий рік завжди кращий». Треба дорожити кожною справжньою хвилиною. Творці ХХI століття повинні вигадати нові вислови — добрі і такі, що подають надію. Думаю, що Україна і Росія зрозуміють після цих подій: місце у світі, що змінюється,треба шукати разом.

Конкурентоспроможними я вважаю наших громадян.

Творча, політична, наукова еліти ще вишліфовуються.

2. Оптимізм у мене викликає наш народ-трудівник. Проходячи на початку серпня повз майдан Незалежності, я вся стискувалася від вигляду зяючих, глибоких котлованів. Як це можна все зробити до 24 серпня? Зробили! Як у казці. А це ж — бувальщина. Я думаю, треба відмовитися від ввезення імпортних речей, якими завалені наші ринки, і налагоджувати своє виробництво. Мені дуже шкода жінок, які стоять на цих ринках у мороз і в спеку під відкритим небом.

3. Для країни значущою подією була зустріч президентів України і Росії в Харкові. Я думаю, вона внесе в життя позитивну корективу.

4. За минулий рік змінився зовнішній вигляд нашої столиці. Київ ставав красивішим не щоднини, а щогодини. Але не все так добре, як мені хотілося б. На мою думку, підземний комплекс позбавив майдан Незалежності іскристої прозорості.

Сподобалася мені нова студія інформаційно-аналітичних програм на каналі ICTV. Ведучі програми Дмитро Кисельов і Микола Княжицький цікаві у своїй роботі.

5. Політичним підсумком року стало прийняття Верховною Радою Земельного кодексу. Не знаю, хороший він чи поганий, — час покаже.

6. Я завжди чекаю п’ятниці, тому що у цей день я або купую газету «День», або отримую передплачувану і читаю. Три роки — це точно. Мені здається, треба ввести рубрику про творчі й наукові досягнення наших співгромадян.

7. «День» рік тому надрукував мою замітку. Моя сім’я та я були приємно здивовані.

8. Своє новорічне побажання хочу сказати словами відомого поета.

«Вам от души желаю я,

Друзья, всего хорошего.

А все хорошее, друзья,

Дается нам недешево». Щастя Вам, дорогі друзі.

Марина КОЛОМІЄЦЬ , Харків

1. Я вважаю, що Україна цілком може конкурувати на світовому рівні. У ній багато талановитих людей серед творчої, наукової та політичної еліти.

2. Треба взяти приклад із країни, яка швидко розвинулась за короткий час, — це Польща. У чому секрет її успіху? Над цим треба замислитись.

3. На мою долю ніякі події не вплинули.

4. Не знаю, що сказати, думаю, що нічого не змінилося. Бездіяльність ні до чого не веде.

5. Підсумки року — це зміна міністра оборони після падіння літака в Чорному морі.

6. Сторінки Україна-incognita, статті Клари Гудзик.

7. Колись приїхала на річницю «Оболоні», на якій «День» проводив конкурси, та виграла подарунки. Це було дуже приємно.

8. Бажаю всьому колективу редакції здоров’я, щастя в особистому житті, а хто не має пари, хай знайде свою половину в новому році.

Людмила , Київ

1. В Україні безліч своїх внутрішніх проблем, особливо в економіці, які потрібно вирішувати. Америка ж розбереться сама, як супердержава.

2. Оптимізм викликає визнання нації, мови, сучасної культури. Відмовитися слід від дій за принципом «своя рука — владика», більше враховувати інтереси народу.

3. З останніх подій — скасування інституту прописки.

4. На початку року була «революційна» ситуація, але зараз вона стихла. Влада (поки що теоретично) повертає обличчя до народу.

5. Підвищення рівня зарплати бюджетним працівникам, пенсій — пенсіонерам, хоч і невелике.

6. «День» радує публікаціями на теми культури. Бракує актуальних, злободенних тем, сторінки «Здоров’я», регулярної спортивної сторінки.

7. Мені подарувала один із номерів моя знайома.

8. За те, щоб усі були здорові, щасливі, розумні, людяні! Щоб отримали те, чого прагнуть, щоб мали спокійну совість, щоб не вирішували свої проблеми на шкоду комусь.