Коротка історія російських «підкилимових» ігор

У цей час БАБ повертається з Парижа, а Примакова викликає на килим Єльцин, який прокинувся від чергової нежиті, і прилюдно закликає його подружитися з пресою. (Хто бачив сюжет ГРТ, той пригадає зіщуленого озлобленого Примакова, змушеного вислуховувати нотації Єльцина). Потім з БАБа знімають усі звинувачення через їх недоведеність, а Примакова виганяють. (Надто вже високо він занісся: мало того, що він посмів викликати ревнощі Єльцина, так ще й через Генпрокурора Скуратова «наїхав» на «друга сім'ї» — Березовського).

Враховуючи свої високі рейтинги і піддавшись амбіціям, Примаков очолив блок «Вітчизна — Вся Росія — Аграрії» («Овраг»). Напевно, «хазяїн» блоку Гусинський знову наймає Примакова для лобіювання своїх інтересів і війни з Березовським.

У цей час надбанням громадськості стає найцікавіший епізод з особистого життя примаковського Генпрокурора Скуратова, того самого, який підписав ордер на арешт БАБа.

Взагалі, невідомо, хто перший розпочав «бойові дії», але історія набула розмаху тоді, коли Гусинський, через Лужкова, закрив газету Березовського «Коммерсантъ». До інциденту відразу ж підключилися федеральна влада, і «Коммерсантъ» відновив свою діяльність. Березовський іде у контрнаступ. «Внешэкономбанк» вимагає повернути кредити, видані імперії Гусинського «Мост-Медиа». Той намагається затягти справу до наступних виборів, але держава накладає арешт на рахунки «Мост-Медиа» і його супутник. (Воістину, велика влада у Березовського, котрий привів свого часу до влади Єльцина удруге!)

Гусинський, втім, не здається: на Заході починається інформаційна кампанія проти Єльцина і його оточення (тобто проти угруповання Березовського). Стверджується, що із жовтня 1998 до літа 1999 року тільки по одному рахунку Bank of New York пройшло біля 10 млрд. USD з Росії. Єльцин звинувачується у лобіюванні інтересів фірми «Мабетекс», виявлено рахунки сім'ї у Швейцарії...

Ця інформація витікає, найвірогідніше, від Примакова (колишнього глави СБР РФ) і роздута Гусинським.

Удар у відповідь Березовського і Кремля: західна преса мусує чутки про купівлю Лужковим якихось жеребців і про його рахунки (200–300 млн. USD). Доренко, як вірний цербер БАБа, вже котрий місяць поспіль догризає Лужкова, бризки бруду якого летять і на Примакова. «Зірка» Примакова заходить.

Одночасно Березовський організовує новий, свій конгрес євреїв Росії — на зло Гусинському. Цікаво, що Дагестан і Чеченська кампанія 99/2000, імовірно, спровоковані БАБом для дискредитації Гусинського, який займає прочеченську позицію. (У ході минулої війни він вилив не одне цебро помиїв на російських солдат, що б'ються з бандитами, які, з подачі Гусинського, перетворилися на гордих повстанців. Та й чеченські угруповання Москви, що постачали зброю бандитам, діяли, якщо не з дозволу, то з відання Лужкова.) Докази про це не забарилися: після переходу російськими військами Терека до Путіна прийшов сам БАБ зі своїм планом урегулювання Чеченської проблеми. Чого б це бізнесмен, замість того, щоб заробляти гроші новими махінаціями, поліз у геополітику? Може він великий патріот Росії? Дозвольте засумніватися. Відповідь проста: прийняття плану робить БАБа особисто відповідальним за його виконання, тобто Чечня зі своєю нафтою і нафтопроводом віддається йому на розтерзання. Для цієї ж мети він влаштовується «по сусідству» — депутатом Держдуми у Карачаєво-Черкесії. До речі, Путін план схвалив.

У цей час Кремль підтримує Березовського, і крах імперії Гусинського не за горами.

Так, нині інтереси Росії у Чечні збiгаються з інтересами Березовського. (Можливо, саме за його гроші Путін веде війну в Чечні?) Проте крах Гусинського приведе до того, що БАБ стане одноосібним «господарем» Росії. Зараз усе залежить від Путіна.

За великим рахунком, нинішня війна у Росії ведеться за переділ власності між тими, хто вже грабує Росію, і тими, хто поки що не встиг, але хоче її пограбувати. Як тільки хто-небудь переможе, грабіж почнеться за «повною програмою».

Олексій БЄЛИШЕВ, студент

Бобровиця Чернігівської обл.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Незважаючи на схильність редакції до значно більшої неоднозначності в аналізах та оцінках, нам цей лист видався цікавим, вже хоча б з огляду на прагнення автора шукати за наслідками — причини. Можливо, хтось із наших читачів спробує під незвичним кутом зору проаналізувати і ситуацію в Україні? Сторінки «Дня», як завжди, відкриті для дискусії.