«Коза ностра» може відпочивати
1. Дмитро КИСЕЛЬОВ «Мусульманська нота» (№37). — У постановочно- загальному плані стаття дійсно провокує політико-історичну дискусію.
— Досить часто патріотичним є не стільки використання рідної мови, як ставлення до неї. Адже зустрічаємо таких «діячів», що використовують українську мову, але зі зневагою. І тих, хто використовує російську, але розуміє, що необхідне впровадження української, і ставиться до цього з повагою. Мені здається, що саме в такому ключі веде передачі Д. Кисельов, і часто ловлю себе на думці, що він ставиться з більшим патріотизмом до України, ніж деякі україномовні анитукраїнці.
— Якщо все викладене в статті правдиве, то напрошується висновок, що фільм актуальний для українців так само, як актуальною для китайців була «соціалістична опера тридцятирічної давності». Доки українці не зрозуміють, що вони «теж люди», доки не позбудуться відчуття меншовартості, доти такі теми і така їх інтерпретація залишатимуться на часі.
— Дмитро Кисельов зауважив, що незалежність — це необхідна умова та інструмент розвитку. Цілком вірно. Наша незалежність — це необхідна умова та інструмент розвитку для відродження у зазомбованому і закомплексованому хохлі українця — повноправного жителя Європи і всієї планети.
В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ «Про пиво, банани і секретарок» (інтерв’ю з Віктором Сусловим, «День», №41).
— Інтерв’ю з Віктором Сусловим — не просто «хіт» тижня, але й найактуальніша інформація «Дня» за роки його виходу у світ. «Десятирічка реформ» в Україні довела: «Коза ностра» може відпочивати!». Спасибі Віктору Суслову за добровільно виявлену мужність, бо ми «чути — чули, а знати — не знали». Хіба зайво знати, за які «заслуги» у нас призначають прем’єр-міністром. І чому блок В. Ющенка носить цілком загадкову назву «Наша Україна». І чому «вони — в еліті», а вчені та фахівці торгують заради виживання. Адже 31 березня — можливість реально розповісти «зацікавленим особам», чия вона, Україна!
Зоя СКОРОПАДЕНКО «Західна Україна — Сибір. Хресний шлях: роки 1939—1941» (№41).
— Історія держави — це історія життя її громадян. Радісні миті життя хочеться пам’ятати завжди, про трагічні — не хочеться й думати. А згадувати треба. Сотні тисяч покалічених доль, десятки тисяч загиблих — дуже велика ціна, заплачена українцями за радянізацію Галичини, щоб забути це. Народи, які страждають на склероз, дуже часто відчувають біль старих ран.
Катерина ДЯДЮН «Фортуна тижня» (№40).
— Докладно подано аналіз ряду передач ТБ, читається легко і дає можливість дізнатися про те, чого не дивився. Знову стало цікаво читати телевізійний огляд.
Віктор ЯНОВИЧ «Географія Скіфії за Геродотом (№40).
— «Батько історії» Геродот через 2500 років дає нам чудовий урок історичного мислення.
У наступному п’ятничному номері назвемо найактивніших учасників «топу» серед читачів за підсумками лютого, які й отримають від нас призи. Ну а оскільки попереднього тижня вийшло всього три номери «Дня», то ми вирішили наступний топ-лист скласти за підсумками двох тижнів: з 6 по 16 березня. Тому ваших листів ми чекаємо до 26 березня, як завжди за адресою: 04212, Київ-212, вул. Маршала Тимошенка, 2л; e-mail: privat@day.kiev.ua, з позначкою «Топ «Дня».
Випуск газети №:
№48, (2002)Рубрика
Пошта «Дня»