Левки — як приклад
Наше село теж бореться із пасивністю![](/sites/default/files/main/articles/07062013/12levki.jpg)
З появою статті про Левки з’явилося відчуття, що щось робиться добре і в селі. Була заздрість. Вони змогли, а у нас не все гаразд. На жаль.
Україна складається із сіл — малих і великих, а в містах люди змушені жити через навчання або працю. Звичайно, жити у своєму будинку, при садку, городі, на природі краще, ніж у вулику, що зветься містом. Село краще!
Зараз поширюється нова технологія городництва (органічне землеробство) без перекопки землі і пахоти. Хто його опанував, має велике задоволення і радість від цієї праці. Клуби ОЗ у всіх містах є.
Наше село подібне до Левок — невелике. Політичні зміни вплинули на життя. Уявляєте? Було раніше 55 корів, а зараз — 15. Крім того, люди стали більш відособлені. Отримали паї і живуть собі відлюдно, бо на роботу не ходять, не спілкуються, як раніше, у бригадах чи в майстернях.
Ми вирішили, що нам треба привчити людей хоч раз на тиждень збиратися в одному місці для спілкування, відпочинку, і це їх змінить на краще.
У нас вийшло добре. Зробили спортивний майданчик. Міні-футбол, баскетбольний щит, два турніки. Це зацікавило молодь — учні після школи збираються там. Згодом і все населення поборе свою пасивність і приєднається до нового життя.
Завжди люди жили, дотримуючись певних правил. Неділя — це свято. Відпочивають, жодної роботи, спілкуються, ідуть у церкву.
Потім — революція, війни. Нові покоління не дотримуються жодних правил.
Зараз почали розмовляти про те, щоб насадити дерев, поставити стіл для доміно і ще багато чого.
Для спортивного майданчика у нас використано мало металу, все з дерева. Все просто. Все пофарбовано, має гарний вигляд.
У великих селах треба, щоб такі майданчики були у трьох-чотирьох місцях.
Наші хлопці стали на вигляд кращі — бо міцніші, обличчя веселі. Радісно дивитися на них. Робити це все повинна громада, тоді буде діло.
Бажаю успіху всім!
Анатолій КОНОЗ, с. Гребеники Миколаївської області
Випуск газети №:
№97, (2013)Рубрика
Пошта «Дня»