Наука: як «перезимувати»?

Те, що не фінансується, відмирає за непотрібністю. Зараз навіть студенти — ті, хто повинен вчитися, — не горять бажанням «гризти граніт» природничих наук. А навіщо? Отриманий диплом роботи з пристойним заробітком все одно не гарантує. Нині популярні «юридичні академії» та «економічні університети» укупі з «інститутами управління». Йде посилена «гуманітаризація» пострадянського суспільства не без допомоги Заходу. Зверніть увагу — вивчення яких дисциплін стимулюють своїми грантами зарубіжні фонди? Іноземних мов, історії, культурології, соціології, політології. У цьому списку не зустрінеш фізики, хімії, математики і генної інженерії — нічого з того, що могло б забезпечити технологічну перевагу країни. Хто ж візьметься вирощувати собі конкурентів? Тут мета простіша: створення гуманного суспільства, безпечного для Заходу не лише в плані внутрішніх конфліктів, такого, що мирно жує свого національного «снікерса» і не думає про польоти в космос.

І в них, на Заході, не все просто з фінансуванням досліджень. Є прикладна наука, яка дійсно може «заробляти великі гроші», а є фундаментальні дослідження, які без фінансових вливань існувати не можуть. Наша держава в цьому плані є повним банкрутом. Так яким може бути вихід зі становища, що склалося? Що дасть можливість «перезимувати» науці до кращих часів? Ризикну запропонувати ще одну утопію, але більш сучасну.

Якою б бідною не була держава, гроші в країні мають обiг. Їх зосереджено в порівняно невеликого кола осіб, що вміють заробляти і примножувати. Ось серед них треба провести агітацію з лейтмотивом: «Хлопці! Хочете залишити своє ім’я в історії? Хочете нарешті відчути гордість за свою країну? Поділіться малістю!» Невеликі лабораторії, які активно працюють, при наявності спонсора будуть привабливими для молоді, яка не розучилася мізкувати. І, будьте певні, збережений осередок наукового співтовариства видасть свій продукт, що не поступиться якістю західному.