Не створювати нових міфів, їх уже було достатньо
Великий подив у нас, постійних читачів газети «День», викликала стаття співробітника Києво-Печерського історико-культурного заповідника пана Кабанця під заголовком «Чому був зруйнований Успенський собор Києво-Печерської лаври» («День» № 174-175 від 28 — 29 вересня 2012 року).
Читач, який мало обізнаний із питанням руйнування собору, прочитавши цю статтю, зробить висновок, що гітлерівці, а не комуністи, заздалегідь планували знищення святині України-Русі й холоднокровно її знищили не тоді, коли відступали, а невдовзі після окупації Києва.
І ось тут постає перше запитання. Навіщо німецькій владі було планувати нищення культових споруд, якщо всі окупанти, починаючи з хана Батия і за винятком хіба що більшовиків, старалися зробити церкву своїм союзником.
Далі. В інтересах СРСР було оприлюднити факти, які підтверджували вину Німеччини у знищенні Лаври, а із цієї публікації випливає, що тут «ретельно приховували відомості, одержані під час слідства у справі німецьких військовополонених та інтернованих осіб, зокрема протоколи допитів Фрідріха Єккельна, на яких він повністю зізнався у своїй співучасті в підготовці вибуху Успенського собору». Отже, якщо радянські органи приховували такі, здавалося б, для них цінні «зізнання», то, очевидно, не все було так, як пише пан Кабанець.
Але одного разу автор публікації послався на свідчення Мстислава, нині уже покійного патріарха Української автокефальної церкви, парафії якої діють на всіх континентах світу, від Австралії до Канади і від Аргентини до Москви. Так-от, «Степан Скрипник, майбутній предстоятель, свідчив: «Усі старожили та свідки київських вибухів свідчили, що вони трапилися від заложених большевиками мін. Вони їх заклали під головну Лаврську церкву».
Отже, як і Хрещатик, будинок Учителя та інші визначні місця Києва, Лавру мінували й нищили 1941 року саме комуністи, і ніхто інший.
Проте розгляньмо питання ширше. Розгортаємо буклет, складений товариством «Агат-трест», який дає уявлення про Київ та його передмістя наприкінці XІX ст. (ГГП «Гипрогназ», 1994, Київ). Дізнаємося, що Київ на той час мав 105 церков та соборів, із них X століття — чотири храми, XI — шість, XIІ — два, ХV- також два, XVІ — три, ХVІІ — шістнадцять, ХVІІІ — п’ятнадцять, ХІХ — 38. І лише протягом XX століття, коли Україна перебувала під радянською владою, більшість із того, що було споруджено за десять віків, було по-варварськи знищено. Це, зокрема, і Михайлівський Золотоверхий собор, і Десятинна церква, і церква Різдва Христового, і Стрітенська церква...
Усього, за даними експертів, комуністами в одному лише Києві знищено 254 пам’ятки культових споруд, монументальної скульптури та образотворчого мистецтва, громадські будівлі. (Втрачені пам’ятки Києва. Український музей, Нью-Йорк, в-во Нью-Йорк- Київ, 1991, «Пам’ятки Києва, знищені у XX столітті», Карінформ 1991).
Тому відповідь на запитання, хто і навіщо знищив Успенський собор, на нашу думку, може бути єдиною: по команді з Кремля це зробили новітні яничари — комуністи й комсомольці.