Невиліковна хвороба комуністів,

Недільного вечора увімкнув телевізор і потрапив на програму «95 квартал». Телешоу презентувало пародію на дії нашої влади. Головний герой пародії, зробив рух «уперед нижньою частиною тулуба — назад» і продекламував: «Ну, це вже повна опа».

У той же момент режисер шоу показав головного комуніста країни. Він випромінював втіху, аплодував і заливався сміхом. Сподобались йому і жест, і фраза. А мені стало моторошно, гидко і зовсім не хотілося сміятися. Виникло бажання висловити своє обурення лідеру комуністів. Навіть потягнувся за ручкою та папером. Але зупинився. Як же я звернуся до нього?

Шановний? Ні, рука не підніметься... Може, користуючись комуністичною термінологією, товаришу? Та ні. Який він мені товариш. Громадянин? Теж ні. Формально він громадянин України, але фактично — ні. Адже він носить значок неіснуючої країни, розмовляє та виголошує промови в парламенті мовою іншої держави. Зневажає народ і державні символи тієї країни, яка обрала його в парламент і дала йому недоторканність. А може, звернутися до нього: пане? Справді, найбільш справедливе звернення: пан Симоненко. Поясню — чому саме пан.

Не так давно по одному з телеканалів показали кількаповерховий гарний будинок, а точніше, чудовий палац. До палацу ведуть широкі білокам’яні сходи, фасад палацу прикрашає мармурова колонада. Обабіч біля входу стоять кам’яні леви. Це символ заможності, багатства і влади. Територія в кілька гектарів загороджена високим парканом, ковані ворота із середньовічними аксесуарами, як у французьких вельмож. Камери відеоспостереження і, звичайно, охорона. Як кажуть, муха не пролетить. І справді, охорона швидко зреагувала та силою вигнала знімальну групу.

У цьому палаці мешкає, йдеться в сюжеті, пан Симоненко. Так, той самий пан Симоненко, який кричить з усіх трибун, що бореться проти олігархів за наше з вами щасливе майбутнє. Але, як завжди в комуністів, слова розходяться з реальними справами, а пан Симоненко сам став олігархом. Як було сказано у відзнятому сюжеті, такий палац із земельною ділянкою коштує від двох мільйонів доларів. Як любить сміятися пан Симоненко: «Ну, це вже повна опа...»

Комуністи завжди виголошували одне для нас, а для себе робили зовсім інше. Це вже, мабуть, хвороба. Пам’ятається, що казав засновник їхньої партії, вічно живий, про хворобу лівизни. Дійсно, комуністи на чолі з паном Симоненком захворіли на лівизну. У парламенті вони сидять ліворуч від президії, люблять ліві лозунги, ліву термінологію, займаються лівими справами і, як тепер з’ясувалося, полюбляють ліві гроші... Таки мав рацію вічно живий, є така невиліковна хвороба. Ну, це вже повна опа!

Тільки чомусь забув пан Симоненко своє, комуністичне, гасло: «Мир бідності, війна палацам». Забув, точніше, удає, що забув, бо доведеться оголосити війну самому собі.

Але пан Симоненко тільки вдає, що бореться, його боротьба зводиться до палких промов з трибуни Верховної Ради. В цій «боротьбі» для пана Симоненка процес важливіший за результат. А себе він навіть дуже полюбляє, бо давно зрозумів, що любов до себе завжди взаємна.

Пане Симоненку, час змінити орієнтири в любові, ви це вмієте, треба тільки захотіти, тому що можуть змусити. Хтось з ідеологів вашої партії колись сказав, що привид бродить по Європі. А таки справді бродить, він уже дістався Північної Африки, завітав до Близького Сходу. Є всі підстави гадати, що привид дошкандибає і до нас. Пане Симоненко, якщо так станеться, то, як ви вже здогадалися, буде повна опа.

Пане Симоненку, є спосіб дізнатися не з преси, не з екрана про життя-буття тих, за чиє світле й щасливе майбутнє ви так завзято все життя «боролися». Якогось робочого дня, о пів на восьму ранку приїдьте автомобілем на Троєщину і спробуйте поїхати до Верховної Ради міським транспортом. Їхати доведеться недовго, якусь пару годин, трошки тісно, зате поруч із народом.

За цей час ви дізнаєтеся дуже багато цікавого, розширите свій світогляд, опануєте лексику трудового люду. Вам розкажуть про гречку, борошно й цукор, ви дізнаєтеся про ціни на інші продукти харчування: рибу, м’ясо, сало, ковбасу, овочі, фрукти і навіть улюблену капусту вашого соратника. Ви багато почуєте про жеки, тарифи на опалення, гарячу воду, комунальні послуги, роботу ліфтів, про вартість газу та електроенергії, а також вартість проїзду в транспорті. Обов’язково почуєте про будівництво метро на Троєщину та будівництво вертолітного майданчика, нагадають про пенсії та пенсійну реформу, про розмір та виплату зарплати. Вам, пане Симоненко, стане відомо, як вас поважає і шанує трудовий народ, вам багато чого побажають, не дай Господь, щоб усе збулося.