Нікіти, Лєни й Максіми
Українську мову дедалі частіше компрометують... імена новонароджених...Нещодавно я став дядьком — у родині двоюрідного брата народився син. Коли ж запитав щасливих батьків про обране ім’я немовляти, то у відповідь почув: «Ми записали його — Максім». — «Тобто — Максим?» — не розчувши, перепитав я. «Ні, саме Максім, з літерою «і», — пояснив брат. — Нам з дружиною так більше подобається». Подібні мовні абсурди нині зустрічаються повсюдно. Молоді батьки, йдучи в РАЦС, щоб записати ім’я своїм новонародженим малюкам, дивують тамтешніх працівників своєю фантазією. І річ тут не у виборі чудернацьких або екзотичних імен — а у свідомому нехтуванні мовними правилами. Саме через такі «фокуси» у нас в країні нині підростають Нікіти, Глєби, Альони, Дар’ї, Алєсі — хоча за правилами мови ці імена мають записуватися як Микита, Гліб, Олена, Дарина, Олеся тощо. Більшість таких неправильно записаних імен звучать «по-російськи» — саме цього, вочевидь, хочуть домогтися батьки. Чому вони цього прагнуть — це запитання, швидше, до психоаналітиків. Але й мовознавці беруться за голови.
«Звісно, з мовної точки зору, записування імен у російському фонетичному звучанні є неправильним, — вважає кандидат філологічних наук, доцент Житомирського державного університету імені Франка Алла Приймак. — Адже існують усталені мовні норми, зокрема й щодо написання імен. Але нині в РАЦСах усе записують за бажанням батьків...» Проте навіть самі працівники органів реєстрації зізнаються — раніше такого абсурду з перекручуваннями імен не було. Навіть за радянських часів, коли російська була пануючою, у свідоцтвах про народження ім’я записували двома мовами —за нормами грамотності кожної з них. «А тепер ми керуємося правилами Державної реєстрації, які дозволяють записувати будь-яке ім’я за бажанням батьків, — говорить начальник Бердичівського міського РАЦСу Світлана Іщук. — Тож чимало батьків воліють записати імена в російській фонетиці. Це їхнє право. Проте такі перекручування не лише є безграмотними, з мовної точки зору, а й можуть спричинити незручності в подальшому житті дитини. У садочку та школі таких Нікіт або Максімів усе одно запишуть у журнал згідно з правилами правопису. А далі може початися плутанина з написанням імені в різних документах...»
Попри це, процес русифікації імен триває. За даними Мін’юсту, в останні кілька років фактично зникли такі імена, як Ганна, Христина, Данило, Кирило, — натомість з’являються Анни, Крістіни, Данііли та Кіріли. І вже не знати — сміятися з таких імен-покручів чи плакати...
Сергій БОВКУН, Бердичів
Випуск газети №:
№33, (2013)Рубрика
Пошта «Дня»