Обережно, міна!
Про питання повернення Конституції 2004 рокуОстаннім часом із уст Ю. Луценка часто звучить заклик повернутися до Конституції 2004 року. Давайте замислимося над суттю цього заклику.
Нагадаємо, що основним творцем цієї Конституції є така фігура як В.Медведчук, а прийнято її було під страшенним тиском регіоналів, комуністів і СДПУ(О). Отже, чого можна чекати від таких «батьків»? Правильно, цю Конституцію було задумано як міну під помаранчеву революцію, і цю функцію вона повністю виконала. Роки функціонування цієї Конституції стали строком розвалу системи державного управління, це постійна гризня президентської гілки влади з гілкою прем’єр-міністра. Це також «беспредел» регіоналів та комуністів у Верховній Раді, що часто приводив до повного паралічу законодавчого органу влади. І все це тому, що в цій Конституції не існувало адекватних механізмів та противаг, здатних навести лад у державній системі управління.
Не дивно, що після приходу регіоналів до влади, вони, знаючи справжню ціну свого дітища, зразу ж відмовилися від нього.
Що ж спокусило Ю. Луценка до таких закликів? Мабуть, такий елемент як парламентсько-президентська форма правління, яка успішно функціонує в низці держав (Німеччина тощо). Але слід відзначити, що не менш успішно в інших державах функціонує президентсько-парламентська форма (Франція тощо). Тобто питання переходу на парламентсько-президентську форму правління має право на існування, але є дискусійним. А от питання повернення Конституції 2004 р. — це знову очевидна міна під державний устрій України, і це вже перевірено на ділі. Тобто зрозуміло, що не варто ототожнювати поняття «парламентсько-президентська форма» та «Конституція 2004 р.»
