Передвісники гітлерівських книгопаліїв
Або Як московські бояри з польськими «писаками» боролисяЦього року згадуємо про те, як 80 років тому гітлерівці влаштовували вогнища з книжок ненависних їм авторів. Дотично — і про ганебні сімферопольські події 2010 року, коли місцеві російськомовні навіжені вандали безкарно палили українські книжки...
Починаючи з 1947-го, щороку відзначають День пам’яті про публічне спалення книжок нацистами. Як відомо, 10 травня 1933 року в Берліні нацисти спалили понад 20 тисяч книжок 149 авторів. На згадку про цю подію навіть встановлено відповідний монумент. Спалення стало символом репресій з ідеологічних міркувань і придушення свободи слова.
Багато авторів наголошують на тому, що «це був перший крок до ідеологічного контролю над літературою». Для гітлерівської Німеччини — так. Тим часом світова історія знає чимало інших таких прикладів. Частину з них подано в книжці Джеймса Фарера «Засуджені до спалення» (призабуте книжкове видання 1892 року), в якій розповідається про спалення книжок за наказом різних цивільних та церковних організацій включно до XVIII ст.
Прецікаві факти викладено й у книжці Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький». Розповідаючи про посольство боярина Григорія Пушкіна до Варшави 1650 року, історик пише: «Москва нашла уместным оскорбится тем, что некоторые польские писатели помещали в свои сочинения неприятные ей выражения». Тому дипломат від імені московського царя вимагав, «чтобы все бесчестные книги были собраны и сожжены в присутствии послов, чтобы не только слагатели их, но и содержатели типографий, где они были напечатаны, наборщики и печатники, а также и владельцы усадеб, где находились типографии, были казнены. ...Возможно ли, чтобы царь терпел уменьшение своей чести, когда Господь Бог возвеличил его перед всеми владыками и монархами земными?» На що польський король розважливо попросив облишити цю безнадійну справу, оскільки «разбирательство бесчестных книг и преследование их сочинителей не только не произведет уменьшения, но прибавит оскорбления его царскому величеству». І все ж таки дещо із друкованих книжок з відгуками, які московські посли ставили в образу своїй державі (у тому числі з творів автора відомої віршованої хроніки Wojna domowa Самійла Твардовського), було спалено...
P. S. До речі, цього року є й більш світлий ювілей — 60-річчя виходу друком безсмертної повісті-застереження Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» з філософським узагальненням книгопаління...