Пошта «Дня»
Щодня в нашій пошті зростає кількість листів із конкретними прикладами «специфічних» методів ведення передвиборної кампанії командою Леоніда Кучми. Власне, цей потік читацького обурення й спонукав нас зробити тематичну шпальту «Пошти «Дня», яку ви зараз тримаєте перед собою. Коли подібні листи лягають поряд, вимальовується масштабна картина діянь — і не просто довірених осіб Президента або громадських організацій та фондів, а державної машини, поставленої на службу одному кандидату. Листи йдуть з усієї України, з усіх областей. І скрізь — одне й те саме: використання бюджетних коштів, участь у кампанії службових осіб, шумні шоу «зірок» — «під патронатом», дезінформація людей, залякування, застосування «брудних» технологій... І все це — на тлі убогої країни, народ якої держава не спроможна забезпечити ні роботою, ні прожитковим мінімумом, не даючи за цього можливості розгорнутися й приватним структурам, і благодійним організаціям — через непомірні податки, вимогу обов'язкової політичної лояльності, хабарництва чиновників...
Реагують наші читачі й на те, що вони бачать на наших телеекранах, читають у газетах, чують по радіо... «УТ-1 зі своїм нескінченним «кучмознавством» вже просто «дістало», — пише киянин Дмитро Ковальський. — А от щодо хвороби Олександра Мороза — це просто цирк. То людини практично не існувало ні для УТ-1, ні для «Інтера», ні для «1+1», хіба лише для передач на кшталт «Насправді» або «Досьє». І раптом — що це?! На всіх каналах — така зворушлива турбота про здоров'я Олександра Олександровича. В одній із новостійних програм його навіть підвищили до рангу «головного конкурента» чинного Президента, хоча до цього таким називали лише соціально-економічну ситуацію! Всі канали протранслювали й Леоніда Кучму, який раптом «проникся» і поспішив зі своїм «спи спокійно, дорогий...», — ой, даруйте, обмовився: зі своїм «здоров'я — передусім». До цих рядків із читацького листа можна додати, що минулого четверга УТ-1 показало ще один не менш смішний, майже п'ятихвилинний сюжет про зустріч О.Ткаченка з працівниками однієї з донецьких шахт. Сенс сюжету був у тому, що й на території шахти зустрічався кандидат (а не за її межами), й зовсім навіть не з шахтарями («Шахтарі не аплодують! Вони стукають касками!» — говорив один із тих шахтарів, який, очевидно, завдяки випадку, там усе-таки був), а з привезеними п'ятьма автобусами (!) красивими (!) жінками (!) і т. ін. і т. п. Очевидно, на УТ-1 працюють люди з геть нікчемною пам'яттю, бо відразу ж забувають, як напередодні на подібній же шахті (а не за її межами) показували Леоніда Даниловича, й хто, цікаво, аплодував, коли вручали йому шахтарську нагороду? Й ніби-то, судячи з картини, й під землю Президент спускався не в присмерковий позаробочий час...
Читачі ставлять нам риторичні запитання: «Це — чесні вибори?», про які так любить говорити наш Гарант. Читачі закликають газету не мовчати, протистояти тотальному тиску на виборців. І публікація цієї сторінки — це й є наш із вами, шановні автори листів, крок до перемоги елементарного здорового глузду й порядності. Ми готові відкрити постійну рубрику: «Не дамо себе обдурити!», де знайдеться місце для всіх сигналів «SOS!» із місць, для ваших емоцій і пропозицій. Чекаємо ми й на ваші роздуми про те, як подолати наш власний страх і байдужість, які, насправді, не менш страшні, ніж агресія тих, хто хоче втриматися при владі за будь-яку ціну.
