Потрібна Ера українського просвітництва

...Ленінсько-сталінські мічурінці за 75 років більшовицької терористичної диктатури здійснювали колосальну селекційну роботу: винищували під корінь українську еліту, свідомих і освічених громадян, які не сприймали свого колоніального стану, активно чи пасивно чинили йому опір. Тих, хто вижив, змушували до рабства, покори, бездіяльності, корупції, крадіжок. Так формувалася совково-колгоспна «вата», ліквідний продукт соціалістичної епохи. Раптове для неї відновлення української незалежності не зуміло перетворити її у гордих державотворчих громадян, а умови демократичного суспільства не привели до адекватного розуміння нею політичних і соціально-економічних процесів. Їй ще сняться сни про дешеву ковбасу і горілку, можливість безкарно красти колгоспне (своє), продукцію з фабрик і заводів, ні за що не відповідати й нічого для суспільства не робити. Не вина тих людей, яких попередня система перетворила у «вату», а велика біда, бо не мали вони належної освіти й виховання, не знали історії свого народу і його насущних проблем, ніхто не робив з них гордих громадян, для яких Україна — понад усе. Власне голосами «вати» були обрані президентом України Л. Кучма, В. Янукович, депутати-популісти різних політичних спрямувань...

На наступних президентських виборах буде багато претендентів із когорти популістів, крикливих політиканів, які мають досить багато засобів і потужні команди. Їх підтримуватимуть олігархи, бо без їхньої фінансової та медійної підтримки вийти в другий тур буде неможливо. Їх підтримає В.Путін, бо сучасну українську владу він категорично не сприймає й робить усе, щоб її побороти. Не має значення, з якої політичної партії буде претендент, який його освітній ценз, моральний і психологічний стан, життєствердні досягнення в його попередній діяльності. Головне, щоб він у прийнятній для «вати» формі доніс їй совково-колгоспні бажання...

Перед українським суспільством повстає сакраментальне питання: як нам ту сіру совково-колгоспну «вату» перекувати в грамотних і активних громадян, будівничих заможної процвітаючої європейської держави? Як їй прищепити втрачене нею у минулому українство, пізнати власну історію та істинну історію свого народу, вкласти в уста срібні слова найкращої у світі мови? Як їй довести, що обирати в органи влади, президента, голову громади та інших посадових осіб потрібно фахівців, чесних і порядних, а не обіцяльників і дарувальників гречки? Як їм, совкам, прищепити гордість за свою землю, свою націю, свою, так важко відвойовану державу? Чому багато українців, як ті крілики, самі лізуть у пащу московського удава?

Незважаючи на цілу Ніагару критики, на заклинання і заперечення, караван реформ зі скрипом і тихою ходою простує вперед... Цим паросткам нового потрібно сприяти, допомагати владі їх прискорювати, адже будь-який поступ потребує тишини, розуміння, залучення все нових сил і засобів. Загострення ситуації в країні буде гальмом у нашому поступі вперед, нових Майданів наша держава може не витримати й дати тріщини.

Відповідно до Указу Президента № 17/2016, в Україні досить мляво розпочалося відзначення 100-річчя від початку доленосної Української національної революції 1917 — 1921 років. Це величезна нагода донести нашому загалові справжню національну історію, показати кожному українцеві, хто ми, за що й навіщо так довго стогнали у ярмі, чому так важко виходимо з важкого летаргійного сну колоніальної неволі. Такої слушної нагоди ми не маємо права втратити. Нашому люду слід усвідомити, що колонізатори винищували найбільш передових, активних, освічених представників українства, щоб безлику масу «вати» перетворити на слухняних рабів... Без знання історії в нації немає майбутнього. Так не упустімо свого шансу, зробімо наступні п’ять років Ерою Українського Просвітництва. Тоді ми обов’язково переможемо! Слава Україні!