Право на рідну мову
У «Дні» №97 було опубліковано листа Г. Ейхе «Дерусифікація без виправдань». По-моєму, автор згаданого листа читає газету «День» нерегулярно, бо у ній стільки було статей, листів читачів, полеміки, подачі протилежних думок із мовної проблеми, що говорити про редакційну «ляльку» абсурдно і нечесно.
Фактично, патріоти України хочуть зробити те, що свого часу зробили чехи, поляки, ізраїльтяни, — затвердити в країні свою державну мову. Дехто в Україні відмовляє їм у цьому праві, прикриваючись надуманими причинами.
Г. Ейхе правий, що після 10 років незалежності, після прийняття Закону про мову, досить «стогнати», «нити» і відчувати себе «приживалкою у власній хаті». Безумовно, треба економічними методами стимулювати вивчення української мови (яка 350 років переслідувалася), для чого ввести 15% надбавку до зарплати за використання української мови викладачами, у сфері обслуговування і т. д. (так свого часу було в УРСР стосовно вивчення російської мови).
А ось у тому, що в Україні немає літераторів, працівників ЗМІ чи читачів, які не писали б цікаво, так, що зачіпає душу і серце, я з автором не згоден. Г. Ейхе або ці книги і статті не читає, або читає упереджено. За останні 10 років видано багато раніше заборонених книг, статей, низку хороших перекладів, багато книг з історії України, багато чудових статей написано журналістами, вченими. Хороші передачі йдуть по українському радіо, з’являються цікаві передачі і на ТБ, але їх мало. І це незважаючи на протидію місцевої влади, яка гальмує вивчення української мови і впровадження її як у виконавчих, так і в законодавчих органах влади. Особливо це видно в Криму, де українськими ЗМІ, школами українське населення (у перерахунку на тисячу жителів) забезпечене в 100 разів гірше, ніж російське. Хіба це нормально?
У якій ще країні немає щоденних мультфільмів та інших дитячих передач державною мовою? Де ще школярі і спортсмени не знають гімну своєї країни? Що, про це і говорити не можна, не можна вимагати виконання закону? І як зрозуміти, що навіть у Києві, в одному і тому ж магазині продають «хлеб» і «тістечка», «цибулю» і «свеклу» і т. д.?
