Про деякі мовні штампи і не тільки

Вельмишановна Ларисо Олексіївно!

Щиро дякую за кожен «День», який приносить радість від спілкування з авторами, талановитими освіченими особистостями, такими як Ігор Лосєв, Юрій Райхель, Іван Капсамун та багато інших.

Кожен «День» — це джерело натхнення і надій на краще.

Дякую.

Поштовхом написати цього листа була стаття Арсенія Яценюка «Чому я вірю в Україну» («День» №146 (3547)), зокрема його вислів: «Залишімо осторонь штампи про роботящі руки та мудрі голови. Мабуть, ми не найбільш працьовиті і не наймудріші», з яким я повність погоджуюсь.

На мою думку, такі часто вживані терміни, як «національна свідомість», «національна воля», «національний шлях розвитку», «національна держава», «національні багатства» та інші, мають переважно етнічну ознаку й не наповнені реальним змістом, як і безглуздий заклик-наказ «Любіть Україну!» (для порівняння: любіть Ізраїль, Японію, Америку, Німеччину — звучить кумедно), до того ж від надмірного вживання ці терміни стали штампами, що особливо помітно у близький мені освітній сфері, де поняття «національний університет» розмилося від надмірної кількості таких закладів з подекуди сумнівною якістю навчання.

Більше того, поняття, пов’язані з іменником «національність», часто вживають необгрунтовано і недоцільно. Свою думку я б хотіла пояснити власним прикладом. Я народилася в маленькому українському селі Глиняна Балка, що на Черкащині. Це село важко знайти на карті, на той час там жило приблизно 50—60 родин виключно на прізвища Антошевські (моя мама), Лаговські, Ніковські, Жолобіцькі, Годлевські, Камінські, Лопатецькі, Алькевичі, Лавринтовичі (мій батько). Це типові польські прізвища, тож не дивно, що жителів села Глиняна Балка в сусідніх селах зазвичай називали «ляхами». Отже, я громадянка України, хоч за етнічним походженням, можливо, не українка. Адже етнічний узбек, який є громадянином України, не скаже: «Я українець».

Припустимо, що «цей українець» із Глиняної Балки одружився з дочкою Барака Обами. Питання: яка «національна свідомість», «національна гордість», «національна воля» буде притаманна їхнім дітям? Адже Поль Робсон, Барак Обама і Гілларі Клінтон — усі американці, незалежно від їхнього етнічного походження. Чи вважають себе США національною державою?

Доречно зауважити, що з утворенням Євросоюзу поняття «національність» зовсім виходить з ужитку і замінюється поняттям «громадянство», а в паспортах громадян України вже давно відсутня графа «національність», тобто офіційно етнічне походження не зафіксовано. Отже, нам необхідно позбутися цих та багатьох інших стереотипів і догм, які гіпнотизують свідомість і спотворюють наш світогляд. Необхідно позбутися штампів «роботящі руки» і «мудрі голови українців». На сьогодні досягненням нашої мудрості є «дикий капіталізм» в Україні.

Досить скаржитися на проблеми, які заважають будувати наше «національне щастя». Нам необхідно зорганізуватися для дій і шукати шляхи до успіху, а не пишатися «гарнюнями» і «спритками» в сучасному високотехнологічному світі й милуватися барвистими словами, які вже стали штампами: «співуча українська мова», «неповторна українська культура», «національна гордість українців» та інші. Ці неоціненні скарби національної культури створені не нами, а нашими предками, які заснували Київську Русь — наймогутнішу державу середньовічної Європи.

Нам необхідно прискіпливо шукати відповіді на запитання «Чому?»:

Чому США всього за два століття досягли дивовижних успіхів?

Чому переможена Німеччина стала недосяжною мрією для країн СРСР?

Зрештою, чому така разюча відмінність між Північною і Південною Кореєю?

Чому жоден корисний винахід чи всесвітньо значуще наукове відкриття не належать українським дослідникам чи науковцям?

Чому Україна, європейська держава, є найбільшим постачальником чорноробочої сили? І ці заробітчани з вищою освітою, мабуть, виконують роботу якісно, тому що кількість грошей, які вони пересилають своїм рідним в Україну, сягає майже половини державного бюджету.

Можна назвати ще багато інших «Чому?»

Переваги і привабливість України як держави в тому, що вона за територією найбільша держава в Європі, має величезні площі родючого чорнозему, помірний клімат і вигідне географічне розташування. Цим потрібно скористатися нам, а не іноземним інвесторам, які, мабуть, дуже охоче куплять «усе це географічне розташування», і нам нічим буде пишатися.