«П’ята колона» – наша спільна з білорусами проблема

Нинішні білоруські події вчать, що навіть нація, яка перебуває у зовсім безнадійному стані, може за сприятливого збігу обставин раптово випростатись. У них ще багато проблем, але й імпульс отримано потужний. Освічені білоруси (ледь не чверть нації проживає в столиці) довели, що зможуть «перестрибувати» через певні етапи. Раніше за білоруську мову сміливців у автозаки кидали — ніхто особливо й не захищав... Тепер же активна більшість готова повернутися обличчям до мови предків. Добре, що білоруський спротив так і не вийшов за рамки мирного протесту. Що вони не руйнують пам’ятники радянської доби. Але навіть за нинішніх умов я фіксую в соцмережах велику кількість есемесок і листів з України, де наші «ватні» мудрагелі підказують білорусам: не бунтуйте, а цінуйте той позитив, який мали. І ще радять покаятись перед «бацькою». А що було б, якби протестувальники діяли радикальніше?

ГОЛОВНИЙ ІМПЕРСЬКИЙ КОЗИР

Наша п’ята колона живе і не збирається припиняти свою антиукраїнську діяльність. Навіть у разі перемоги патріотичних сил така ж точно буде і в Білорусі; питання лише в чисельності останньої. А ще певен: у будь-якому випадку вони активно взаємодіятимуть. Мабуть, і Лукашенко недаремно світиться перед камерами з автоматом Калашникова... Схоже, там не обійшлося без московських вказівок. Імперські політтехнологи допомагають диктатору «клепати» образ такого собі незламного білоруського Сальвадора Альєнде. Це щоб їхня п’ята колона в майбутньому мала перед собою гідний приклад для наслідування. Як діє прокремлівська «вата»? Їхньою головною зброєю є брехня. Вона щедро фінансується і, схоже, є потужнішою та дієвішою, ніж російські Повітряно-космічні сили. Послухати їхніх ідеологів, то нема нічого шляхетнішого, ніж Росія. Утім, проімперські писаки, не зволікаючи, взялися забезпечувати «поетичне підґрунтя» для майбутнього терору. Про Білорусь, яка насмілилася боротися, вони вже пишуть негативно, мовляв остання:

На наших глазах

превращается быстро

в неофашистких тенденций

 притон...

Це так Владислав Молочников старається. Є у нього й інші «перли». Попереджає, що вороги Лукашенка лише й чекають свого часу: «дельцам продадут Беловежскую пущу, зубров отправят на шашлыки...» Прямо тобі апокаліптична картина. Уявив, як недруги Росії сидять в Пущі перед величезним багаттям і ласують шашликами із останніх біловезьких зубрів. Та це ще не все! Стане гірше і в духовному плані — автор про це пише з усією імперською прямотою: «Русский язык запретят первым делом...»

Це білоруси «запрєтят»? Народ, який спілкується майже виключно російською мовою? Ось бачите: навіть трішечки послабити мовний зашморг на шиї білоруського народу — і то не дадуть. Для них це принципово. І поезія імперська, як завжди, в авангарді — обґрунтує все, що хочеш. Брехня, зведена до рангу закону, може бути ефективною. Білоруси і росіяни це народи-антиподи. Але свої недоліки «старший брат» чомусь охоче приписує «молодшому». Який на нього, ну... абсолютно не схожий і тому цих недоліків не має.

МИ ЗАХИЩАЄМО ПРАВО НА ЖИТТЯ

Є у росіян хороший вислів: «Чья бы корова мычала?» Їх самих він стосується якнайбільше. Так хворобливо вболівати за позиції рідної російської, водночас по-садистськи знищуючи мови всіх, без винятку, народів Росії. Це ж скільки нахабства треба мати! Хай сховаються їхні кволі повітряно-космічні війська. Брехня значно потужніша. Але навіть автократичний путінський режим не може приховати усі злочини імперії. Інтернет не дозволяє... Який народ не візьмеш — скрізь знайдеш сліди протесту. Скажімо, ось мітинги у республіці Комі. Дуже виразні фото. Мужні, горді обличчя людей. Написи на плакатах: «Коми кыв, мада кыв — бырoдны ог сетo!» /»Мова комі, мила мова — не дамо їй загинути!»  Або: «Коми му — абу мoскаусаса колония!»/ «Земля комі — не московська колонія». Комі-зирян в 1926 році було їх 92,3%. Тобто, більше, ніж латишів у Латвії чи українців в Україні. Але перепис 1989 року зафіксував лише 23,3% корінного народу.

Або трагічна доля народу саамі. Трагічна саме в Росії, бо в сусідній Норвегії саамі абсолютно щасливі. А в Росії — не те, що жодної школи нема з викладанням предметів на саамській мові, а навіть жодної національної групи в дитячому садку! Могли б і дозволити, але ж тоді асиміляція сповільниться і буде складніше грабувати національні багатства краю. А ще ж не все викачали!

Настрої імперської еліти не змінюються. Концепції національного існування теж. Ось красномовний приклад. Якийсь Павел Пряников в соцмережах розмірковує:

«Украина в свое время упустила этот шанс — посмотрим справится ли Белорусь — стать альтернативным государством для русских?»

Далі цей «креативний» Павел пише: «У россиян есть огромный запрос на переселение в «нормальность». Далі заспокоює скептиків: «Многим не нужна западная демократия и гипотетический большой заработок...» Павел підкреслює скромність і поміркованість росіян, навіть певний їх аскетизм. Мовляв, більшості з них достатньо жити «на три з плюсом». Далі Пряников пояснює причини «большого переселения россиян в Латвию, Болгарию, Чехию, Грузию». Він скрупульозно перебирає місця, «где пара человек может спокойно прожить за 700-1000 евро в месяц. При том, что это еще и те территории, где можно жить с русским языком...» Ось чому ні українці, ні білоруси, ні комі, ні саамі не повинні розслаблятися. Рідну мову треба берегти!

Ми могли б захищати і себе, і Білорусь, і народи Росії, займаючи таку ж принципову позицію, як і Литва. Остання завжди підтримувала нас, а тепер, як ніхто інший, підтримує білорусів. Враховуючи розміри України, думаю, у нас вийшло б не гірше. Головне — відважитись.

П’ята колона — що у нас, що у білорусів — буде жити, вставляючи палиці в колеса і гальмуючи рух уперед. Звісно, активно «освоюючи» і  проїдаючи імперські кошти. Або ж литиме воду на ворожий млин, не вимагаючи за це оплати. Просто в силу своєї дезінформованості. Наша задача — твердо відстоювати право народів на Життя. І завжди протиставляти їхній брехні свою Правду.