Письменницькі турне й перевибори
Черкаська область живе останнім часом як перевиборами народних депутатів у 194-му і 197-му округах (Черкаси і Канів), так і численними культурними подіями. Серед останніх — відкриття у Черкасах безкоштовних курсів з української мови, приїзд відомих письменників Олександра Ірванця та Марії Матіос, акція «Послання Пам’яті», присвячена річниці Голодомору 1932—1933 років...
Лідія КОЛЕСНИК, лялькарка, керівник гуртка «Писанкарство» Черкаського обласного Центру еколого-натуралістичної творчості:
— Розпочав новий концертний сезон Камерний хор «Канон», який, до слова, цьогоріч відсвяткував 22-ліття. Мені також випала нагода нещодавно бути на одному з виступів. Зізнаюсь, завжди з особливою насолодою слухаю «Порізала пальчик» та «Кину кужіль на полицю». Остання пісня у виконанні «канонівців» звучить в обробці Анатолія Рибака, керівника університетського хору, в якому колись і я співала. Як же ми, студенти, любили співати той «Кужіль»!
Нині усі радощі й печалі для мене пов’язані з малечею. Віднедавна я — мама удруге. Маю синочка Даруся й донечку Соломійку. Поки старший у садочку «на роботі», а менша на руках гуляє, їсть і спить, з’явився час, якого раніше не вистачало, для знайомства з літературною класикою. Прочитавши роман Віктора Гюго «Знедолені», зрозуміла слова свого чоловіка, що французи — найбільші націоналісти на Землі. Чому ж для багатьох з нас і через 22 роки після здобуття незалежності слово «націоналіст» викликає відразу? Можна було б відказати словами поета (й мого чоловіка) Олександра Солодаря «Париж — не Київ... Київ — не Париж...» Мені важко сказати, чи достатньо поважати минувшину своєї країни і любити її такою, якою вона є сьогодні? І яких дій вона чекає від кожного з нас уже завтра?
Максим МИХЛИК, голова Черкаської обласної організації Комітету виборців України:
— Очевидно, важливими для регіону є перевибори в 194-му і 197-му округах. Утім, виборча кампанія в цих округах не припиняється вже більше року. Після того, як в листопаді 2012 року ЦВК своїм рішенням визнала неможливість встановити результат, фактичні переможці виборів опозиціонери Леонід Даценко і Микола Булатецький продовжували інформаційну кампанію. Також активність увесь цей час демонструвала Валентина Жуковська. Досить показовою стала ситуація з формування окружних виборчих комісій. Так, абсолютну більшість місць в ОВК посіли невідомі представники маловідомих на Черкащині партій, на кшталт Партії угорців або партії «Радуга». Ротації охопили до 80% усього складу ОВК. Аналіз КВУ показав, що в ОВК були заведені професійні команди, які раніше працювали в ОВК інших округів переважно як представники діючої влади. Тенденцією перевиборів можна назвати реєстрацію кандидатами політиків місцевого масштабу, які асоціюються з опозиційними силами. В обох округах уже є 2—3 політики або депутати місцевої ради, які поставити хрест на своїй партійній кар’єрі в опозиційній партії і висунулись кандидатами. Із цікавих постатей, які балотуються в черкаських округах, можна виділити співаючого ректора Михайла Поплавського, власника корпорації «Богдан» Олега Свинарчука, епатажних і молодих кандидатів від партії «Братство» і Радикальної партії Ляшка. Станом на 11 листопада активісти КВУ зафіксували 17 фактів порушення виборчого законодавства під час перевиборів у Черкаській області.
Юлія ВОЄВОДА, депутат Черкаської міської ради:
— Важливою подією для Черкас стало відкриття 11 жовтня безкоштовних курсів з української мови. Курси відкрилися в рамках всеукраїнської кампанії, яку ініціювали народні депутати Ірина Геращенко та Олесь Доній. Мені Ірина Геращенко запропонувала стати координатором цих курсів у Черкасах, і я із задоволенням погодилася.
На курси записалися вже кілька десятків людей. Це і молодь (зокрема з Черкаського державного технологічного університету), і старші люди. Поки найстаршому учаснику — 59 років. Крім того, телефонували від громадянина Великобританії, який теж хоче вивчити українську.
Попередньо заняття плануються тричі на тиждень. Урешті, слухачі самі виберуть оптимальний формат. Це своєрідний клуб, де можна поспілкуватися про те, що тебе цікавить, поділитися враженнями... Сюди можуть приходити і ті, хто добре знає українську, і ті, хто хоче навчитися нею гарно розмовляти, і ті, хто хоче ближче познайомитись з українською літературою тощо.
До речі, ми поєднали цей проект з проектом обміну українськими книжками. Тому в рамках курсів люди обмінюватимуться українською літературою. Зацікавлені уже телефонували і пропонували свої книжки.
Між іншим, лауреат Шевченківської премії, відома письменниця Марія Матіос приїжджала в Черкаси на відкриття наших курсів, а також зустрічалася зі студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Це також була непересічна подія. Саме вона провела перший відкритий урок української мови на цих курсах, які діятимуть до травня наступного року.
Ольга БЕРДНИК-ОТНЯКІНА, майстриня-іграшкарка:
— Маю наразі цікавий проект, який забирає весь час, сили й увагу. Стежу, звісно, за подіями політичними, хоч і не можу на них впливати. Бо такі речі, як підготовка до Вільнюського саміту, наприклад, вплине на майбутнє моєї сім’ї і моєї дитини, яка зараз навчається в 11-му класі. Це — перше. Друге — мене прикро вразила подія, яка сталася в Моринцях. Маю на увазі зруйнування хати чумака в Моринцях. Підтвердилося моє переконання, що чиновники від культури і, власне, культура — явища далеко не тотожні.
Із приємних особистих подій — приїзд Олександра Ірванця. Він був у Черкасах із презентацією своєї збірки «Вибраного». А оскільки ми приятелюємо, то мала в себе чудового, розумного й дотепного гостя. Із приємного ще — маю цього місяця для читання дві гарні книжки, які отримала поштою від авторки, київської дослідниці-етнолога Ірини Ігнатенко: «Жіноче тіло в традиційній культурі українців» та «Народна медицина українців Середнього Полісся». Читаю залюбки.
Павло ПРИБІШ, голова Черкаського обласного осередку ВГО «Молодий Народний рух»:
— У Черкасах 5 листопада стартувала акція, присвячена 80-м роковинам Голодомору, — «Послання Пам’яті». Зараз ця акція продовжується, але вже не на вулицях, а в різних державних закладах Черкаського району. Банер, на якому всі охочі можуть лишити послання тим, хто в 2033 році буде вшановувати 100-ті роковини Голодомору в Україні, 23 листопада потрапить до Меморіалу Голодомору в Києві, де з’єднається з банерами інших міст. Усі посилання нащадкам будуть занесені в окремий том Національної книги пам’яті. До акції на Черкащині активно долучаються студенти і школярі, хоч пересічні люди на вулицях, незважаючи на те що це не політична акція, ставляться до неї з пересторогою. І це мене неприємно дивує. Щодо вшанування пам’яті жертв Геноциду 1932—1933 років, то в Черкасах створений Комітет вшанування 80-х роковин Голодомору, до якого увійшли науковці, громадські активісти та представники опозиційних партій. 23 листопада в Черкасах планується хода від Пам’ятника Жертвам Голодомору до однієї з центральних площ міста, де проведуть панахиду і викладуть хрест зі свічок. Крім того, в черкаські бібліотеки передані книги про Голодомор. Найактивнішою бібліотекою, як завжди, є бібліотека імені Лесі Українки.
