ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?

Цього тижня українські прихильники євроінтеграції уважно стежили за референдумами у Франції та Нідерландах та подумки «приміряли» їх результати на наше суспільство. Про це та інші події тижня — у традиційній рубриці «Що хорошого? Що поганого?»

Анатолій НЕЧИПОРУК , директор підприємства «АМН Транс» (Тернопіль):

— Приємні враження залишилися після шкільного останнього дзвоника. Цього року моя донька закінчила школу із золотою медаллю. Тому для мене це було водночас і гарне, і приємне свято. У пам’яті залишилося чимало незабутніх сімейних спогадів.

А так — усе нормально. Наша нова влада намагається щось десь зробити. Хоча ми, звичайно, очікували більше. У суботу до нас приїжджав Президент Віктор Ющенко. Зокрема, Президенту було присвоєно звання почесного доктора Тернопільського державного економічного університету, у якому він колись навчався. Крім того, було проведено ще чимало зустрічей, на яких було й чимало задекларовано. Побачимо. На державному рівні заяв про те, що у нас усе добре, багато, але «у низах» не дуже й видно те, що декларується. Треба б було, щоб декларації співпадали з діями влади.

Приємно, що Президент «підключився» до питання бензинової кризи. Можливо, зустріч Віктора Ющенка з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим щось змінить у відносинах у нафтогазовій сфері. Бо це питання для всіх дуже болюче. І треба щось думати, планувати, щоб оптимізувати ціни.

Проте є й питання, яке мене дуже здивувало. Ми тягнемося до об’єднання з Європою, а французи та голландці проголосували проти єдиної європейської конституції. Ось і виходить — ми прагнемо до об’єднання з Європою, а вона починає розпадатися, як кажуть, зсередини. Не думав, що Франція, яка була основоположником Євросоюзу, не зможе довести своєму суспільству, що це для Франції потрібно.

Запам’ятався ще й місцевий скандал. На нашому ринку були розібрані всі торгівельні будки. Хтось дав команду розібрати, бо, мовляв, уже старі й не мають естетичного вигляду, а власники не хочуть перебудовувати. Розбирали військові. Однак хто дав команду — поки що невідомо.

Оксана КИСЕЛЬОВА , кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії НАН України:

— Що мене вразило й зачепило — так це, звичайно, події в Європейському Союзі і референдуми, що пройшли у Франції та Нідерландах. Те, що громадяни цих країн проголосували проти єдиної конституції Європейського Союзу, має, на мою думку, подвійне значення. Погано, що становлення Європейського Союзу як товариства затримується з юридичних причин. А це важливо. З розпадом СРСР світ з біполярного став монополярним. Сьогодні США диктують свою волю та політику. І саме ЄС міг би стати противагою політиці США. Якщо ЄС не зміцніє, то світ так і залишиться монополярним, а США будуть повсюди пропагувати свої інтереси й надалі. З іншого боку, ці референдуми мають і позитивне значення, бо засвідчили, що таке доленосне рішення може прийматися і приймається не на рівні глав держав, а на рівні пересічного громадянина. Звичайно, громадяни Нідерландів і Франції приймали рішення, аналізуючи якість свого повсякденного життя. Тому це й зіграло свою роль. Зі вступом до ЄС їхнє життя, як вони вважають, не поліпшилося, а навпаки — погіршилося.

Що стосується життя в Україні, то є дві події, які безпосередньо пов’язані з моїм життям. Нагадаємо, що Інститут філософії НАНУ зараз веде боротьбу за своє приміщення (див. №98 «Дня»). За розпорядженням Кабміну, Інститут філософії отримав наказ віддати деякі свої приміщення Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення. Насправді ж Кабмін не має права розпоряджатися майном Академії наук. Те, що Кабмін видає розпорядження, яке суперечить закону, є для мене доказом того, що нова влада й уряд все ще не хочуть діяти в його рамках. А коли сама влада не дотримується закону, то чи можна очікувати, що хтось інший буде його дотримуватися? У нас єдина позиція — захистити свої права, які гарантуються законодавством. Проте наша думка й наша позиція не береться до уваги. А добре те, що 3—4 червня у нас проходить міжнародна конференція «Цінності громадянського суспільства і моральний вибір: український досвід», яка ставить собі за мету дослідити методологічні засади тих змін, які відбулися в Україні. Чим була помаранчева революція: зміною політичних еліт чи буржуазною революцією? Філософи з України, Польщі, Білорусі, Росії та Німеччини намагатимуться не тільки проаналізувати ці події, а й дати певні рекомендації.

Ірина ГЕРМАН , кандидат філологічних наук, доцент, заступник декана факультету журналістики з наукової роботи та PR Запорізького національного університету:

— Першого червня у рамках загальноукраїнського дитячого свята з нагоди Дня захисту дітей наше місто відвідала пані Катерина Ющенко. У ЗМІ цей візит набув великого резонансу, хоча журналісти трішки скаржилися, що між ними та пані Катериною не відбулося активного спілкування. Ще один позитивний факт — візит до Запоріжжя міністра освіти і науки Станіслава Ніколаєнка. Однак освітянський світ навіть не знає як оцінювати те, що за останній тиждень активно розглядається Болонський процес та заява Ніколаєнка про те, що у ВНЗ будуть скасовані сесії та запроваджені абсолютно нові вступні випробування для абітурієнтів.

Негативний бік тижня — природні катаклізми. У Мелітопольському районі Запорізької області підтоплено майже чотириста будинків.