Шлюб для еміграції

Вже декілька років багато вітчизняних газет на одних сторінках наввипередки обіцяють вигідних женихів з- за кордону, а на інших — розповідають про чоловіків- невдах, використаних підступними «дружинами» лише для того, щоб вирватися за кордон. Часто-густо в цих статтях згадується й Німеччина, що надає євреям з колишнього СРСР статусу контингентного біженця. Тобто людини, що має в Німеччині багато прав з отриманням можливості обмеженого, а потім безстрокового проживання в країні, і нарешті — німецького громадянства. З виїздом євреїв справа проста, але коли йдеться про членів їх сімей, особливо — щойно створених, виникає багато проблем.

Моєму синові — громадянину України єврейського походження — виповнилося 50 років, коли його клопотання про переселення в Німеччину вирішилося позитивно. В Україні син сім’ї не мав, але незадовго до виїзду, як мовиться, закохався в жінку не єврейку і значно молодшу від нього. А незабаром захотів законно з нею одружитися. У Німеччину, певна річ, син виїхав не сам, а з дружиною.

Німецькі власті дали дозвіл на в’їзд і його «половині», яка, згідно з місцевим законом, доводить серйозність своїх намірів жити в шлюбі з контингентним біженцем. Обоє отримали посвідку на проживання і соціальну допомогу. Тут же постало питання з роботою, і це — серйозна заковика. Молода дружина пішла вчитися на курси бухгалтерів і надалі непогано влаштувалася, зате син через свій фактично передпенсійний вік і хвороби виявився нікому не потрібний. У відносинах подружжя настала криза: дружина охолола до ще вчора коханого і часто зникала з дому, поки, зрештою, не покинула його.

Тільки тоді син зрозумів, що його використали виключно з метою переїзду на постійне місце проживання в Німеччину. Чи має він право звернутися до суду і покарати якимсь чином свою колишню дружину? Чи може німецький суд визнати її дії протизаконними і вислати її з країни?

Роз’яснити це питання ми попрохали адвоката Ігоря ВЕЙЦМАНА, що спеціалізується на проблемах еміграції.

— Слід зауважити, що в Німеччині питання про статус неєврейського подружжя контингентного біженця чітко не вирішене. Причому багато німецьких відомств у справах іноземців насторожено ставляться до скороспілих шлюбiв і більш прихильно налаштовані до давно створених сімей, де є спільні діти.

Якщо жінка мала обмежену посвідку на проживання, її можуть вислати, але якщо вона отримала право на безстрокове перебування в країні, наявність чоловіка-біженця більше не є обов’язковою умовою її подальшого перебування в країні. Так що вільна від пут шлюбу жінка залишається в Німеччині, а її колишньому чоловікові лишається тільки сподіватися на правосуддя хіба що Всевишнього.

Німецьке законодавство надає контингентним і політичним біженцям також і право возз’єднатися з сім’єю. Але, незважаючи на сподівання швидкої зустрічі, возз’єднання може тривати вельми довго, і можливе лише за виконання певних умов з боку особи, що вже мешкає в Німеччині. По-перше, вона мусить мешкати в квартирі, а не в таборі для біженців або збірному пункті для іноземців; по-друге, самостійно утримувати себе, не вдаючись до соціальної допомоги чи по безробіттю, і, звичайно ж, не мати правопорушень. Лише тоді двері Німеччини можуть гостинно розчинитися для членів сім’ї контингентного біженця, що приїхав раніше.

У будь-якому випадку, членам сімей, що бажають возз’єднатися зі своїм близьким родичем, ще на батьківщині варто звернутися до юриста, який спеціалізується на проблемі еміграції, і тоді з’явиться гарантія більш сприятливого вирішення справи.