Страшніше, коли задля «проштовхування» своєї людини беруться за зброю

На мій погляд, в Україні вже діють такі чинники. Причому почалося все ще під час виборчої кампанії до Верховної Ради.

Так, приміром, у нас у Запоріжжі в березні 1998 року, разом із виборами до Верховної Ради, було проведено вибори мера міста. На посаду мера претендували троє, з яких лише двоє мали реальні шанси — мер Головко та заступник начальника облУВС Поляк. Так от, під егідою Поляка працювали телеканал «Алекс» і газета «Наше время». Й у своїх матеріалах вони почали чорнити мера Головка та його команду. Спочатку було цікаво (ще б пак, матеріали, що мають критичну спрямованість проти влади), а потім набридло. В результаті Поляк програв.

Висновок такий: наші ЗМІ не вміють ще працювати з читачами або глядачами. У нас спостерігається дві крайності: або ЗМІ повністю чорнять якогось претендента, або йде одне славослів'я. І те, й інше мисляча людина не сприймає. Якщо ЗМІ хочуть показати свою незалежність (чого, в принципі, не буває) або об'єктивність, то кількість позитивної й негативної інформації має бути майже рівною. З приводу нинішньої ситуації в Україні. Адже ні для кого не секрет, що більша частина ЗМІ поділена між претендентами. І кожне видання «проштовхує» свого кандидата, прагнучи більш боляче зачепити інших (звичайні, найпростіші психологічні механізми). Хоч і те, що було в Росії, — досить нескладні передвиборні маневри. Жахливіше, коли заради «проштовхування» своєї людини беруться за зброю.

Геннадій ПРИШПЕТЛИВИЙ, біолог
Запоріжжя