ТОЧКА ЗОРУ

Дякуючи своїм дітям...

Шановна газето «День»!

На цей рік мої діти зробили мені подарунок — виписали «День».

Долучаюсь до вдосконалення «Дня»:

— друкувати телепрограму НЕ доцільно;

— наповнити газетну площу доцільно любою темою, бо всі цікаві.

Про себе. Пенсіонер, 72 роки. Газету читаю регулярно.

Подарунок для мислячих

Шановна редакціє газети «День»!

Ви отримували й отримуєте чимало добрих відгуків на публікації, побажань щодо покращання видання, яке має заслужений народний авторитет. Ви поважаєте свого читача, а він поважає і любить вас.

Передплатив ваше видання, але поки що тижневик. І шкодую-шкодую, що не передплатив щоденний випуск. Зроблю це обов’язково, бо немає такого «Дня», щоб ти залишився байдужим після прочитаного, чи не збагатився б розумом і серцем. Такої ж думки і мої колеги по роботі, з якими часто обговорюємо публікації. Тож дай вам, Боже, здоров’я й удачі у ваших добрих справах!

А тепер відповім на запитання, поставлені в тижневику від 12—13 лютого.

1. Ми з колегами ще раніше висловлювали сумнів у необхідності друкувати телепрограму. Газета від її відсутності тільки виграє!

2. Є достатньо інших видань, яким телепрограма потрібна, в першу чергу, для розширення читацької аудиторії. Програмою у вашій газеті, як правило, не цікавлюся.

3. А виграє газета, справді, площу для таких потрібних, цікавих читачеві матеріалів, про які я відгукнувся на початку листа. Як освітянин, серед іншого, уважно ознайомлююся з відповідними публікаціями. Тож був би радий читати їх на ваших шпальтах у більшій кількості. Адже проблеми освітні дотичні практично до всього суспільства.

Дякую за вашу непросту і важливу працю. Хай щастить!

P. S. Чудовий подарунок для мислячих людей — двотомник «Екстракт 150»! Придбав, щойно побачив у книгарні. Читаю невеличкими «порціями» — немов приймаю цілющі краплі. Так тримати, шановна редакціє!

Про орієнтири «Дня»

Навряд чи є рація залишати у п’ятничному номері «Дня» телепрограми. Їх і так вдосталь видається. А от дуже корисним було б заповнити цю площу матеріалами з проблем нашого суспільства. Газета й ми — ваші читачі — від цього тільки б виграли.

Не треба завантажувати газету численними коментарями. Це нагадує (за Чеховим) «брожение умов», читання яких не закінчується нічим, окрім головного болю від пустослів’я, протиставлення й невизначеності. Замість цього були б цікавими інтерв’ю з талановитими особистостями, авторитетними політиками й досвідченими політологами, видатними вченими.

На мою думку, слід продовжувати публікувати матеріали з історії України, бо з цим навіть у етнічних українців не все гаразд. Але основна увага редакції має бути сконцентрована на актуальних проблемах суспільства, зокрема:

— укріпленні державності й поліпшенні державного іміджу країни;

— побудові в Україні громадянського суспільства й відповідних інститутів; вдосконаленню владних структур;

— безідейності, космополітизмі чинних політичних партій і партійців, наслідком яких є відсторонення їх від національного і державного будівництва та розвитку країни.

Особливої уваги в п’ятничному номері потребують проблеми культури суспільства. Як культури класичної (у радянському вимірі), так і загальнолюдської культури спілкування. Цікаво було б дізнатись: хто буде її провідником у народ, бо, очевидно, Міністерству культури все це не дуже личить.

Треба обов’язково залишити в п’ятничному номері газети дотепні рецензії Ігоря Лосєва на продукцію вітчизняного ТБ. Такі рецензії потрібні й на кінофільми, виробництво яких в Україні ні сюжетами, ні формами подання матеріалу є не українськими, а скоріше російськими.

Важливо було б дізнатись, чому молодь обходить стороною українські видання. Може, тому, що нецікаві, що важко читати українською, чи тому, що із загальною освітою не все гаразд!

На жаль, непомітними для «Дня» залишається те, що за роки Незалежності України не народилося жодного нового українського слова чи терміну, яскравого й запитаного усім світом творчого доробку. Цікаво було б дізнатись, як розвиваються українська мова й культура взагалі!

Отже, повага до газети «День», як інтелектуального джерела, ще більше зросте, якщо місце програм телебачення займуть аналітичні матеріали на актуальні для нас теми з проблем сучасного суспільства.

Працюймо ж! Творчі сили у газети є чималі!

Із повагою та найкращими побажаннями,