Треба відкрито і чесно осмислювати болючі проблеми

«День» отримав лист-звернення, адресований «лауреатам премій: Шевченківської, Івана Франка, Лесі Українки, Нечуя-Левицького, Бориса Грінченка, Панаса Мирного, Михайла Коцюбинського, Григорія Сковороди, Олеся Гончара, Олега Ольжича, Олени Теліги, Василя Стуса, Василя Симоненка та до всіх українців!!!». Публікуємо його в скороченому вигляді.

Шановні письменники і поети, художники, архітектори і скульптори, композитори і артисти та небайдужі українці! Як співає народний артист В. Зінкевич: «Ой крута та круча, де стоїть Тарас...», то ж вона «... кличе, кличе...». Бо виходить так: отримувати Шевченківську премію є кому, а піднятись на ту кручу (духовну, високу Тараса) не вистачає жодному сущому лауреатові. Та чому пам’ять така коротка? Адже і Віктор Баранов звертався до Українців «... І що є у нас мова, і що українська вона. Без якої наш край — територія, а не Вкраїна...».

Отака наша правда: життя у московській блекоті. В духовному ярмі чужовір’я, під керівництвом лицемірної еліти. Не хизуйся, не чванься, українська еліто!

Не заплющуйте очі на існуючий факт російського шовінізму. Проштовхування нового мовного закону, як і системні зміни в сфері інформації, в освіті й культурі України, насправді є виявами нового масштабного і цілеспрямованого наступу російського шовінізму та імперіалізму в нашій державі. Цей наступ, власне, триває безперервно від 1991 року.

Шановні лауреати, Українці, — вимагаймо від Міністерства освіти, влади, щоб школи, ВНЗ в Україні були українськими.

Не вичікуйте, коли буде підписано «двуязичіє» українофобів Ківалова та Колесніченка, згідно з яким «общепонятный» «пропішеться» у половині областей України. Виступаймо із забороною антиукраїнських заходів до державної української мови, до нас, українців!..

Якщо ми не будемо відкрито і чесно осмислювати ці болючі проблеми, то й надалі утримуватимемо націю в стані напівсну, у світі декорації самообману і реальної стагнації, про що так відверто і гостро сказала Ліна Костенко в романі «Записки українського самашедшого».

Григорій КОВАЛЬ, пенсіонер, ветеран праці; Лариса ЗАХАРЧЕНКО, логопед-психолог; Олена КОЛІСНИК, пенсіонерка; інвалід ІІ групи; Іван РЕВА, ветеран праці; Іван МЕЛЬНИЧЕНКО, пенсіонер; Григорій Капелюшний, пенсіонер, Черкащина